За допомогою цифрових технологій архітектори відтворили первісний вигляд пам’яток, які входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Важко повірити, що ці неймовірні споруди були зроблені в дотехнологічну епоху!
Історичні будівлі знаходяться під постійною загрозою руйнування. ЮНЕСКО намагається захистити ці будівлі. На сьогодні у списку об’єктів всесвітньої спадщини, які під загрозою зникнення, — 53 пам’ятки.
Реконструювати їх вдалося лише в цифровому вимірі. Щоб отримати повне розуміння того, якими дивними та красивими раніше були ці будівлі, провели безліч досліджень і опублікували перші результати на budgetdirect.com.au. «Освіторія» переклала найцікавіші факти про ці споруди.
Хатра (Аль-Джазіра, Ірак)
Фортеця була побудована між ІІІ-ІІ століття до н.е. Хатра була столицею першого Арабського Королівства і її називали Бейт Елаха (Будинок Божий) завдяки храмам, що вшановували грецьких, арамейських, месопотамських та арабських богів.
Місто було зруйновано в ІІІ столітті, а неймовірні руїни розкрили лише у 19 столітті. У 2015 році ЮНЕСКО додала Хатру до свого списку пам’яток, які під загрозою, після того як бойовики Ісіди вистрілили в стіни та вежі й зруйнували статуї.
Лептис Магна (Лівія)
Місто розбудували в 190-х роках нашої ери — це яскравий зразок римського містобудування та архітектури. Лептис Магна став третім за значенням римським містом в Африці (після Карфагена та Олександрії).
До міських пам’яток належить цей театр, який був викопаний у низькому пагорбі, що раніше використовувався як кладовище. Це був один з найбільш ранніх театрів, який містив додаткові стіни, побудовані з природного каменю та бетону.
Війна в Лівії зробила місто Лептис-Магна уразливим через воєнні дії та грабежі.
Пальміра (Тадмур, Сирія)
Пальміра стала символом зникаючої спадщини. У розпал війни в Сирії бойовики Ісіди зруйнували храм Белу в Пальмірі серед інших споруд.
Раніше храм І століття стояв на центральному подіумі, оточений колонами та стіною. Після руйнування залишилася частина стіни та головна вхідна арка храму. Сьогодні проводяться аварійні роботи, щоб зберегти стародавнє місто.
Укріплення Портобело-Сан-Лоренцо (Панама)
Починаючи з 1590-х років, Іспанське королівство побудувало серію фортів уздовж узбережжя Карибського басейну Панами, щоб захистити трансконтинентальну торгівлю. Деякі форти мають середньовічний вигляд, а інші були оформлені в неокласичному стилі.
Побудовані протягом двох століть, форти Портобело-Сан-Лоренцо є постійним зразком еволюції іспанської колоніальної військової архітектури. Але природні сили загрожують спадщині з прибережної сторони, урбанізація зазіхає на сушу, а питання технічного обслуговування руйнують форти зсередини. Ці укріплення були внесені до списку спадщини ЮНЕСКО, яка під загрозою зникнення, у 2012 році.
Нан Мадол (острів Темвен, Мікронезія)
Між 1200 та 1500 роками н.е., острів’яни з Понпеї використовували базальтові та коралові валуни для побудови понад 100 острівців біля узбережжя головного острова. Розміри та витонченість цих штучних островів та розміщення споруд вражає й нині. Кам’яні палаци, храми, гробниці та будинки колись вкривали це місто з 200 акрів на водах Тихого океану.
Але це «місто на воді» надзвичайно вразливе до стихій. Воно не змінене сучасною людиною, його не використовували з 1820-х. Та бурхливе життя рослин підриває структуру Нан Мадола, у той час як пошкодження через шторм продовжують руйнувати кам’яну кладку.
Старе місто Єрусалиму та його стіни (Єрусалим, Ізраїль)
У Єрусалимі є споруди культурного значення, які будували протягом сотень років. «Стіну плачу» почали створювати близько 20 р. до н.е. Позолочений дах купола датують серединою ХХ століття.
ЮНЕСКО вважає Старе місто під загрозою через «серйозні руйнування, що супроводжуються швидкою урбанізацією».
