Верховна Рада дозволила об’єднаним територіальним громадам із населенням менш ніж 50 тисяч осіб створювати ліцеї для школярів. Парламент ухвалив у другому читанні відповідний закон щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв.
Закон вдосконалює окремі положення законів «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» стосовно забезпечення доступності повної загальної середньої освіти та трансформації мережі закладів загальної середньої освіти.
Зокрема, законом виключено норму, що обмежувала можливості для створення ліцеїв міськими радами в містах з населенням менш ніж 50 тисяч осіб. Раніше освітня реформа передбачала, що рішення про створення навчальних закладів можуть ухвалювати лише обласні та міські ради населених пунктів, де проживає понад 50 тисяч осіб. Відтепер представницькі органи територіальних громад усіх рівнів можуть виконувати функції засновників ліцеїв.
Попередньо закон передбачав мінімум 4 класи на паралелі в ліцеї.
Тепер мінімальну кількість зменшили до двох класів (одного — у гірській місцевості) і трьох профілів наповнюваністю не менш ніж 25 учнів у кожному з них протягом кожного навчального року.
Раніше у складі ліцею могла існувати лише середня і старша школа, тобто 5–12-ті класи. Нові зміни до закону дозволяють громадам включати до закладу ще й початкові класи.
Впровадження самої освітньої реформи переноситься з 2024 на 2027 рік.
З 2027 року шкільна освіта має поділятися на три рівні:
- початкову (1–4-й роки навчання),
- базову (5–9-й роки навчання),
- старшу профільну школу (10–12-й роки навчання).
Верховна Рада доручила Уряду закладати кошти в бюджетах найближчих років на формування відокремленої мережі. Тож громада, яка спроможна побудувати ліцей або розділити навчальні процеси, отримає кошти від держави.
Крім того, садочкам дозволили бути структурними підрозділами початкової школи та гімназії. Водночас, обов’язковим є розміщення дітей в окремій будівлі або за окремими входами, щоб потоки дітей не перетиналися.
