Українським дітям за кордоном видаватимуть сертифікати про збереження національної ідентичності

Міністерство закордонних справ України запровадило сертифікат збереження української національної ідентичності для дітей української громади за кордоном. Ним відзначатимуть дітей віком до 16 років, які використовують українську мову, відвідують культурно-освітні осередки, беруть участь у заходах української громади та долучаються до проєктів, присвячених історії й традиціям України.

Інструкцію щодо видачі сертифіката затвердили наказом МЗС України № 469 від 16 вересня 2026 року. Документ зареєстрували в Міністерстві юстиції 22 вересня, а чинності він набрав 6 жовтня 2026 року.

Навіщо запровадили сертифікат

Інструкцію розробили на запит представників української громади за кордоном. Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца в коментарі для Укрінформу.

За словами посадовиці, ініціатива має

• посилити державну політику зі збереження української національної ідентичності серед молоді за кордоном,
• підтримати громадські організації закордонних українців, культурно-освітні осередки та суботні й недільні школи.

«Метою авторів ініціативи було мотивувати дітей підтримувати свою національну ідентичність, використовувати українську мову, поглиблювати знання історії, культури та традицій України, регулярно долучатися до діяльності українських культурно-освітніх осередків та громад, а також відчувати себе невід’ємною частиною української світової спільноти», — пояснила Мар’яна Беца.

У МЗС вважають зміцнення зв’язків зі світовим українством особливо важливим через наслідки повномасштабного вторгнення Росії. За словами заступниці міністра, понад 8 мільйонів українців були змушені залишити свої домівки через війну. Серед них — сотні тисяч дітей, які тепер навчаються та дорослішають за межами України.

«І для держави надзвичайно важливо, щоб, попри все, вони зберігали зв’язок з Батьківщиною, знали своє та свідомо пишалися тим, що вони – українці», — заявила Мар’яна Беца.

Хто може отримати сертифікат

Сертифікат призначений для дітей до 16 років із числа української громади за кордоном. Згідно з інструкцією МЗС, достатньо відповідати одному з визначених критеріїв.

Відзначити можуть дітей, які:

• використовують українську мову як один із ключових елементів української ідентичності;
• регулярно відвідують українські культурно-освітні осередки, суботні чи недільні школи або дитячі табори для закордонних українців, де знайомляться з українською мовою, літературою, історією, культурою та національними традиціями;
• активно беруть участь у заходах української громади, культурно-освітніх осередків і суботніх чи недільних шкіл, спрямованих на збереження національної ідентичності;
• долучаються до культурно-мистецьких заходів, свят, концертів української пісні та поезії, конкурсів, змагань й олімпіад з українознавчих предметів;
• беруть участь у проєктах національно-патріотичного виховання, присвячених державним святам і пам’ятним датам в історії України, а також вшануванню та догляду за місцями пам’яті, пов’язаними з видатними діячами української історії, науки й культури та історичними подіями.

Як видаватимуть сертифікати

Рішення про видачу сертифіката ухвалюватиме керівник закордонної дипломатичної установи України. Підставою стане звернення керівника громадської організації закордонних українців, культурно-освітнього осередку або суботньої чи недільної школи, що функціонує при такій організації.

Друкувати сертифікати зможуть громадські організації закордонних українців, культурно-освітні осередки та школи, а також закордонні дипломатичні установи України.

Вручатимуть їх в урочистій обстановці. Це зможуть робити керівники відповідних організацій та освітніх осередків, представники дипломатичних установ або уповноважені ними особи.

У сертифікаті зазначатимуть ім’я та прізвище дитини, дату й місце вручення, а також посади, імена та прізвища відповідальних осіб. Документ підписуватимуть керівник закордонної дипломатичної установи та керівник громадської організації, культурно-освітнього осередку або школи. Усі записи робитимуть українською мовою.

Чи дає сертифікат додаткові пільги

В інструкції МЗС прямо зазначено, що сертифікат не надає його власнику пільг. Його призначення — відзначити активність дитини в українському культурно-освітньому просторі та заохотити її підтримувати свою національну ідентичність.

У документі також наголошують на важливості залучення до українського культурного простору не тільки дітей, а й батьків та громади загалом. Ініціатива має підтримувати зв’язок молодого покоління з українською мовою, історією, культурою та традиціями незалежно від країни проживання.

Де знайти документи: на вебресурсах Міністерства закордонних справ України оприлюднено наказ № 469 та інструкцію щодо видачі сертифіката.

Чому ініціативу критикують

Запровадження сертифіката викликало дискусію серед експертів з питань національної ідентичності та представників української громади. Публічно проти такого підходу виступили підприємець і громадський діяч Валерій Пекар та психологиня Катерина Ясько, керівниця робочої групи «Світове українство: нові виміри ідентичності» на платформі IDEM.

У колонці для «Української правди» Катерина Ясько пояснює: проблема не в підтримці українських шкіл за кордоном чи заохоченні дітей вивчати рідну мову, а в тому, що сертифікат поєднує оцінювання активності дитини, її освітніх досягнень і національної ідентичності. На її думку, це створює ризик сприйняття документа як підтвердження того, наскільки дитина є українською. Адже не всі діти за кордоном мають доступ до українських шкіл або можуть регулярно долучатися до життя громади.

«Національна ідентичність — це не кваліфікація і не досягнення, яке потребує адміністративного підтвердження», — наголошує Ясько. Вона закликає переглянути інструмент за участі фахівців, освітян, батьків і представників українських громад за кордоном, а також розробляти політику, яка створюватиме можливості для зв’язку з Україною, а не встановлюватиме формальні критерії українськості.

Валерій Пекар підтримав цю позицію. Він вважає, що перед ухваленням такого рішення варто було провести системне обговорення з експертами та профільними установами. На його думку, держава має не змішувати культурну активність, освітні результати й національну належність та уникати інструментів, які можуть сприйматися як поділ українців на «сорти». Пекар також звернув увагу на те, що, за його інформацією, профільне Міністерство молоді та спорту не брало участі в погодженні рішення.

Джерело: Міністерство закордонних справ України, Укрінформ, Українська правда, Facebook Валерія Пекаря.

Читайте також: Українська ідентичність: із чого складається ДНК нашої незалежності?