Тетяна Вакуленко про українські результати PISA 2025 для Освіторія.Медіа
Результати PISA 2025 показали не лише проблеми української освіти, а й її стійкість: попри повномасштабну війну, результати українських підлітків статистично не змінилися порівняно з 2022 роком. Водночас майже 30% учнів не мають базового рівня сформованості одночасно з читацької, математичної та природничо-наукової грамотності. Про це заявила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко у коментарі Освіторія.Медіа.
За словами Вакуленко, саме збереження результатів між 2022 і 2025 роками стало для неї одним із найважливіших висновків дослідження.
«Я абсолютно захоплена освітянською спільнотою і тим, що наші результати статистично не змінилися між 2022 і 2025 роком», — сказала вона.
На її думку, це особливо важливо з огляду на те, що після падіння результатів у 2018–2022 роках можна було очікувати продовження цієї тенденції. Натомість українська освіта втримала показники, хоча умови навчання за цей час не стали простішими.
Вакуленко звернула увагу на кількість пропусків занять учнями протягом періоду проведення дослідження. Вона навела приклад ситуації, коли через тривалу повітряну тривогу учні змушені проводити весь день в укритті.
«Якщо це 15 класів в одному укритті і осередки учнівства перебувають поруч, це дуже складно», — зазначила директорка УЦОЯО.
Тому, за її словами, здатність української системи освіти зберігати результати PISA в таких умовах — «неймовірна заслуга» освітян та учнівства.
Майже 30% учнів не мають базових навичок
Водночас одним із найбільш тривожних результатів Вакуленко називає те, щомайже 30% українських учнів не мають базового рівня сформованості з жодної з трьох грамотностей — читацької, математичної та природничо-наукової.
«Не може не вражати негативно те, що у нас дійсно доволі низькі результати з читання і те, що у нас 30% учнів фактично не мають базового рівня сформованості з жодної з грамотностей», — сказала вона.
Вакуленко пояснює: якщо підліток має слабкий результат лише в одній галузі, інші компетентності можуть допомогти компенсувати цю проблему. Наприклад, хороші навички читання дають змогу знайти й перевірити інформацію, навіть якщо є труднощі з математикою.
Але коли базових навичок немає одразу у трьох сферах, дитині значно складніше самостійно орієнтуватися в сучасному світі.
«Це фактично про те, що дитині буде надзвичайно скрутно і складно в цьому світі оперувати. І 30% — це дуже багато», — наголосила Вакуленко.
Україні бракує практичних текстів для читання
Окремо директорка УЦОЯО звернула увагу на результати з читацької грамотності. За її словами, падіння результатів читання — не лише українська проблема: така тенденція спостерігається в багатьох країнах.
Серед причин Вакуленко називає зміни в способах споживання інформації:
- люди дедалі більше читають онлайн,
- користуються короткими повідомленнями,
- а штучний інтелект може узагальнювати великі тексти та спрощувати їхнє сприйняття.
«Ми втрачаємо читання як когнітивний процес», — зазначила вона.
Водночас, на її думку, українським школярам бракує певних типів текстів і завдань. Зокрема, йдеться про прагматичні та структуровані тексти — ті, що містять таблиці, діаграми, рисунки, схеми та інші способи подання інформації.
Вакуленко пояснює, що українська школа багато працює з художніми текстами — аналізує персонажів, їхні дії та погляди. Натомість учнів потрібно більше навчати працювати з текстом як із джерелом інформації: знаходити конкретні дані, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та перевіряти достовірність інформації.
Особливо актуальним це стає в умовах розвитку штучного інтелекту та величезного інформаційного потоку.
«У нас при цьому доволі мало залишається в освітніх програмах текстів для визначення інформації неправдивої, маніпулятивної, інформації, яка спеціально має спровокувати читача чи читачку на певне рішення», — сказала Вакуленко.
На її думку, школярів потрібно вчити розрізняти упередженого та неупередженого автора й розпізнавати маркери маніпуляції.
Вакуленко також звернула увагу на різницю в результатах читання між хлопцями та дівчатами. Одним із можливих пояснень вона називає недостатню кількість текстів, які могли б зацікавити хлопців, а також переважання роботи саме з художньою літературою замість ширшої роботи з текстами як джерелами інформації.
«Математика потрібна всім і завжди»
Результати PISA, на думку Тетяни Вакуленко, також дають підстави говорити про необхідність більшої уваги до математичної освіти. Водночас вона наголошує: йдеться не лише про підготовку майбутніх інженерів, науковців чи економістів.
«Математика потрібна всім і завжди», — сказала вона.
У PISA математичні завдання часто мають звичайний, побутовий контекст. Саме тому дослідження, за словами Вакуленко, добре демонструє практичне значення математики для кожної людини.
Водночас Україні потрібно працювати і над розвитком учнів, які демонструють найвищі результати. За словами Вакуленко, лише до 3% українських учнів мають результати на рівнях 5–6 PISA у кожній із галузей.
«Це дуже мало для інновацій, це дуже мало для створення чогось нового», — наголосила вона.
На її думку, для України особливо важливо розвивати математичні компетентності високого рівня, адже країні потрібні інженери, науковці та фахівці, здатні створювати нові рішення.
Вакуленко також звернула увагу на те, що в українських навчальних матеріалах недостатньо представлено математичне моделювання — використання математичних інструментів для розв’язання реальних проблем і пошуку відповідей на питання сучасного світу.
Що ще позитивно вразило Вакуленко
Серед позитивних результатів PISA 2025 директорка УЦОЯО окремо відзначила здатність українського учнівства навчатися в цифровому середовищі.
Йдеться не просто про вміння користуватися гаджетами. За словами Вакуленко, учні показали здатність отримати інструкцію, перевірити власну гіпотезу, навчитися в процесі та застосувати отримані знання в новій ситуації.
Вона назвала це показником самостійного навчання, здатності фокусуватися та розуміти власні дії.
Ще одним позитивним результатом Вакуленко вважає високий рівень приналежності учнів до закладів освіти.
«Діти хочуть ходити в заклади освіти, усвідомлюючи їх як спільноту», — зазначила вона.
Директорку УЦОЯО також здивував показник того, наскільки безпечно учні почуваються у своїх закладах освіти — попри те, що живуть у країні, де повітряні тривоги можуть тривати багато годин.
На її думку, цей показник варто розуміти не лише як відчуття фізичної безпеки. Йдеться передусім про довіру до шкільної спільноти.
«Загалом небезпечно, але в закладі освіти мені комфортно, бо в закладі освіти я довіряю цим людям», — пояснила Вакуленко.
Окремо вона відзначила 15% академічно стійких українських учнів — тих, хто демонструє високі результати попри несприятливі передумови для навчання.
До таких передумов належать, зокрема, матеріальний стан родини, культурний капітал, освіта батьків та очікування самої дитини.
Вакуленко вважає, що досвід таких учнів потрібно окремо досліджувати. Одна з гіпотез полягає в тому, що важливу роль можуть відігравати один-два вчителі, які здатні захопити дитину навчанням і повести її за собою.
«Це щось, чим варто пишатися і дякувати», — підсумувала Тетяна Вакуленко.
Джерело: відповіді Тетяни Вакуленко на запитання Освіторія.Медіа.
Читайте також: «Результати України справді вражають»: Андреас Шляйхер — в ексклюзивному коментарі для Освіторія.Медіа.
