Приватна школа в Харкові втрапила в скандал через методи покарання. Про існування канцеру, куди потрапляють за невиконання правил освітнього закладу і учні, і їхні батьки, повідомила на своїй Facebook-сторінці пані освітній омбудсмен.
Надія Лещик наводить скріншоти із сайту цього закладу й цитує деякі правила.
«Карцер — це покарання як для дітей, так і для батьків, платна послуга, яка оплачується згідно з додатковою угодою до основного договору про навчання».
Хто потрапляє в карцер:
- учні, які відбувають покарання за порушення Правил;
- учні, які самі бажають покращити свої навчальні показники;
- учні на прохання батьків;
- учні, які прогуляли уроки фізкультури;
- учні, чий середній бал нижчий за їхні можливості (на думку вчителів-предметників, класного керівника).
Певним «покаранням» у цій школі є робота із психологом:
- за куріння,
- за внесення на територію цигарок, електронних цигарок тощо.
Покаранням вважається тиждень роботи із психологом над презентацією про шкоду паління з подальшим представленням учням, штраф та відрахування.
Водночас на сайті приватної школи немає інформації про ліцензію освітнього закладу.
Реакція пані освітнього омбудсмена Надії Лещик:
- не коментує, лише описує ситуацію, хоч емоцій багато;
- готує запити до відповідних органів;
- зазначає, що карцер — приміщення, призначене для тримання ув’язнених і засуджених, які злісно порушують вимоги режиму і до яких застосовано стягнення на підставі статті 15 Закону України «Про попереднє ув’язнення» та статей 54, 132, 134 КВК;
- нагадує батькам, що коли вони обирають приватний заклад загальної середньої освіти, слід звернути увагу на:
інформаційну відкритість закладу освіти,
наявність ліцензії,
умови договору,
оплату за навчання та інші послуги,
порядок зарахування та відрахування і переведення учнів тощо.
Реакція юриста ГС «Освіторія» Олександра Брижака:
«Однозначно це неприпустимо. Законодавство забороняє такі форми дисциплінарного впливу в закладах освіти.
Саме по собі поняття «карцер» — це вже термінологія явно не педагогічна, використовується трішки в інших закладах. Жоден заклад не може впроваджувати власні «каральні» механізми, які виходять за межі «здорового» педагогічного впливу, який визначений законом. І це не залежить від закладу, приватного чи державного. Навіть якщо батьки підпишуть договір із приватним закладом, в якому буде передбачена можливість застосувати певний «каральний захід», який виходить за межі нормального (здорового) педагогічного виховання, то, як на мене, такі положення є вкрай сумнівними з точки зору закону. Я б назвав їх нікчемними.
У статті 53 Закону України «Про освіту» прямо зазначено, що здобувачі освіти мають право на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти. І це не залежить від закладу, приватного чи державного. Тобто, педагоги можуть застосовувати лише такі форми впливу, які не принижують честь і гідність учня, не є каральними, надмірними. Я б сказав, що в цьому випадку потрібно керуватися здоровим глуздом».
