82% опитаних вчителів вважають, що шкільні підручники для 5–6-х класів НУШ потребують доопрацювання.
Про це свідчать результати дослідження «“Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження», яке ГО «Смарт освіта» провела спільно з партнерами – Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, Аналітичним центром «ОсвітАналітика» та ГС «Ре:Освіта» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» і за сприяння МОН.
Зокрема, опитані вказали на такі пункти, які найбільше вимагають змін:
- зв’язок навчального матеріалу з реальними запитами та життям учнів;
- завдання для учнів;
- зміст теоретичного матеріалу;
- послідовність викладу теоретичного матеріалу.
Прикрим, але показовим висловом про підручники стали такі слова однієї з респонденток (учительки української мови та літератури): «Скажу вам навіть більше, по секрету. Ми, вчителі, використовуємо у своїй роботі як НУШівські нові підручники, так і старі. Беремо з них [зі старих підручників] вправи й навіть на уроках даємо дітям, щоб […] рівень грамотності учнів все ж таки підвищувався, а не знижувався. Якщо працювати тільки з таким підручником [за новим Державним стандартом], то, з нашого досвіду, рівень грамотності буде просто нульовим».
Ще близько 18% респондентів вважають, що підручники, які вони використовують, взагалі не потребують доопрацювань.
Також автори дослідження порівняли дві типові освітні програми для 5-х та 6-х класів – не «за НУШ» та «за НУШ». Вони з’ясували, що гранична кількість навчальних годин на тиждень не змінилася, а кількість навчальних предметів навіть збільшилася.
«Її якось, на мій погляд, перевантажили, і закрутили, ускладнили. Так що реалізувати повною мірою навіть при великому бажанні на кожному уроці з цією навчальною програмою неможливо […]», – коментує одна з респонденток (учителька української мови та літератури). Натомість 69% опитаних педагогів вказали, що після впровадження НУШ їхні методи роботи змінилися (з них 12,5% помітили значні зміни).
Андрій Сташків додав, що нині в МОН працюють над зміною Типової освітньої програми для 5–9-х класів, аби дати школам більшу гнучкість у формуванні розкладу.
Основою для висновків та рекомендацій стали, зокрема, результати соціології – репрезентативного опитування близько 600 педагогів, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю з 30 респондентами. Окрім цього, дослідження містить висновки кабінетного аналізу викликів впровадження реформи НУШ.
