Що таке травмачутливість: поради для закладів освіти, освітян, батьків

• Колір стін класів та приміщень — спокійні та легкі відтінки кольору, бажано без малюнків, вензелів тощо.
• Важливо створювати куточки тиші — місця, де дитина може відпочити від шуму чи світла, з мінімумом подразників.
• Помірне умеблювання — велика кількість шаф створює почуття замкнутого простору.

• Не перевантажуйте простір плакатами та великими малюнками.

У класах та приміщеннях, де перебувають діти, варто уникати надлишку яскравих плакатів та хаотичних зображень, винятки — роботи дітей. Візуальний шум посилює тривогу.

• Використовуйте зрозумілу навігацію: піктограми, кольорові позначки, прості інструкції.

Під час переживання стресу діти можуть втрачати відчуття орієнтації в просторі.

• Краще використовувати мелодійний або м’який дзвоник замість різкого, гучного.

Різкий звук може спровокувати різку емоційну реакцію дитини.

• Сигнал повітряної тривоги — краще, щоб це був не звук сирени, а повідомлення йшло по гучномовцю спокійним, знайомим для дітей голосом.

Голосом фіксуємо початок повітряної тривоги та скеровуємо до укриття. Після відбою — фіксуємо слова — загроза минула. Ми в безпеці. Це дає відчуття завершеності процесу.

• Варто уникати гучної трансляції музики під час заходів та перерв.

У багатьох закладах освіти введена ця практика. Для дітей це може підсилювати навантаження.

• За потреби надати дітям можливість користуватися навушниками чи берушами під час перерв.

• Слід ретельно підбирати аудіо- та відеоматеріал для демонстрації дітям — без гучних звуків, сигналів тривог тощо.

• Нагадуйте дітям про необхідність пити воду. Зверніть увагу — дітям потрібен доступ до питної води.

• Пам’ятайте — у дітей переважає рухова активність.

• Поважайте потреби дитини щодо вбиральні.

• Враховуйте — для приймання їжі дитині має бути достатньо часу під час перерви.

• Провітрюйте приміщення — нестача кисню негативно впливає на дитину.

• Забезпечуйте чергування занять та активностей з відпочинком.

• Повага до дитини — скільки років їй би не було — 2 чи 18. Взаємоповага дорослих — педагогів та батьків.

• Фізичний контакт (обійми, дотики) — не всі готові до такого, про це важливо наголошувати, спілкуючись з дітьми та дорослими.

• Можливо, розробити сигнал — жест, яким дитина показує, що їй потрібна підтримка.

• Діти орієнтуються не тільки на те, що ми говоримо, а й на те, ЯК саме ми з ними спілкуємося.

Наш голос — упевненість, коректна гучність, темп, повага, доброзичливість — те, що стабілізуватиме стан дитини.

• Використовуйте чіткі, короткі, зрозумілі й передбачувані інструкції. Це допомагає знизити тривогу. Можливо, підготувати алгоритми дій у кризових ситуаціях, наочні плакати.

• Буде прекрасно, якщо в поданні матеріалу ви зможете використати різні канали сприйняття: усне пояснення + написаний алгоритм + піктограма.

Це підтримає дітей з різними способами обробки інформації.

• Перед початком навчального року варто створити анкету, яку близькі дорослі можуть заповнити.

Вказати те, що важливо знати класному керівнику, щоб подбати про дитину: зміни в родині, можлива алергія, які реакції в дитини можуть бути, що може допомогти в різних ситуаціях.