Після різкого зростання на початку повномасштабної війни рівень медіаграмотності українців стабілізувався. Водночас соціальні мережі, блогери та інструменти штучного інтелекту стають дедалі важливішими для того, як люди отримують, створюють і перевіряють інформацію. Про це свідчать результати шостої хвилі дослідження індексу медіаграмотності українців за 2025 рік, яке провела громадська організація «Детектор медіа».

Як проводили дослідження

Дослідження провела дослідницька агенція New Image Marketing Group на замовлення ГО «Детектор медіа».

Опитування відбувалося у форматі особистих інтерв’ю (face-to-face) за допомогою планшета (CAPI). Польовий етап тривав з 15 до 29 грудня 2025 року.

У дослідженні взяли участь 1612 респондентів віком від 18 до 65 років. Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, регіоном і типом населеного пункту. Опитування не проводили на тимчасово окупованих територіях.

Індекс медіаграмотності оцінює, наскільки люди розуміють роботу медіа, як вони споживають інформацію, чи здатні перевіряти її достовірність, а також наскільки добре володіють цифровими інструментами.

Динаміка медіаграмотності: різке зростання після початку війни

У 2025 році середній індекс медіаграмотності українців становить 5,2 бала за десятибальною шкалою.

Динаміка за роками виглядає так:

• 2020 — 4,8

• 2021 — 4,8

• 2022 — 5,9

• 2023 — 5,4

• 2024 — 5,2

• 2025 — 5,2

Різке зростання відбулося у 2022 році. Тоді частка людей із високим або вище середнього рівнем медіаграмотності збільшилася з 55% до 81%, адже українці почали значно активніше перевіряти інформацію і користуватися різними джерелами новин.

У 2025 році структура рівнів медіаграмотності така:

• 9% — високий рівень

• 60% — вище середнього

• 27% — нижче середнього

• 4% — низький рівень.

Освіта суттєво впливає на медіаграмотність

Одним із найважливіших факторів медіаграмотності залишається рівень освіти.

Люди з вищою освітою значно частіше демонструють:

• розуміння того, як працюють медіа,

• здатність перевіряти інформацію,

• критичне ставлення до маніпуляцій у новинах.

Натомість серед людей із лише загальною середньою освітою частка тих, хто має низький або нижчий за середній рівень медіаграмотності, значно вища.

Також на показники впливають рівень доходу та місце проживання: мешканці великих міст і люди з вищим добробутом зазвичай мають вищий індекс медіаграмотності.

Блогери та месенджери стали головними джерелами новин

Найпопулярнішими джерелами інформації про суспільно-політичне життя залишаються месенджери та соціальні мережі.

У 2025 році:

• 71% українців отримують новини через інформаційні канали в месенджерах (наприклад, Telegram або Viber),

• 70% — через сторінки блогерів або експертів у соціальних мережах.

При цьому традиційні медіа використовують значно рідше. Наприклад, 30% респондентів дивляться ефіри національного телемарафону, а частка тих, хто регулярно звертається до телебачення поза марафоном, ще менша.

Такий розподіл джерел інформації свідчить, що блогери та експертні сторінки у соцмережах фактично зрівнялися з медіа за впливом на авдиторію.

Штучний інтелект став новим показником медіаграмотності

У новій хвилі дослідження особливу увагу приділили штучному інтелекту. Його показники інтегрували до субіндексу цифрової компетентності.

Цей показник оцінює:

• чи знають люди про системи ШІ,

• чи використовують їх у роботі або навчанні,

• чи розуміють ризики технології,

• чи можуть розпізнавати контент, створений штучним інтелектом.

Додавання цих індикаторів частково пояснює зміни в загальному індексі медіаграмотності — нові критерії зробили оцінку цифрових навичок більш складною.

Використання ШІ швидко зростає

Дослідження показало, що українці дедалі активніше користуються інструментами штучного інтелекту.

За останній рік частка людей із високим або вище середнього рівнем використання ШІ зросла з 24% до 38%.

Загалом серед користувачів інтернету 56% уже користуються системами штучного інтелекту — у роботі, навчанні або для інших завдань.

Водночас частина українців поки не використовує ці інструменти:

• 23% кажуть, що їм це не потрібно,

• інші пояснюють це тим, що не знають, як користуватися такими системами або не довіряють їм.

Молодь — головні користувачі ШІ

Найвищі показники використання штучного інтелекту мають молоді українці.

Серед людей віком 18–25 років:

• 55% мають високий або вище середнього рівень використання ШІ.

Крім віку, на використання ШІ впливають і соціально-економічні фактори:

• люди з вищою освітою частіше користуються такими технологіями;

• вищий рівень добробуту також пов’язаний з активнішим використанням ШІ.

Дослідники також зазначають, що молодь має найвищий рівень цифрової компетентності загалом — 74% молодих людей мають високий або вище середнього рівень цього показника.

Частина українців усе ще майже не перевіряє інформацію

Попри загальне зростання медіаграмотності, частина населення залишається вразливою до дезінформації.

Серед людей із низьким рівнем медіаграмотності:

• багато хто користується лише одним джерелом новин,

• рідко перевіряє інформацію,

• значно рідше використовує сучасні цифрові інструменти, зокрема системи штучного інтелекту.

Це показує, що розвиток медіаграмотності й цифрових навичок залишається важливим завданням для освітніх програм.

Джерело: Індекс медіаграмотності українців-2025.

Читайте також: Нові вимоги до учнівських навичок ШІ: що повинні вміти сучасні діти?