Протести у Франції вже змінюють освіту: уряд обіцяє обмежити наповнюваність класів і замінити Parcoursup
Після п’яти тижнів учнівських протестів французька влада оголосила про зміни у вступі до університетів, обмеження кількості учнів у класах і додаткове фінансування освіти. На піку протестів навчання повністю або частково призупиняли майже в 900 ліцеях, а через пошкодження будівель близько 30 тисяч учнів тимчасово не могли навчатися очно. Водночас уряд поки що не оприлюднив загальної кількості скасованих уроків, а учнівські організації називають оголошені поступки недостатніми.
У Франції після кількох тижнів протестів школярів і студентів уряд погодився переглянути низку рішень, які безпосередньо впливають на повсякденне навчання та вступ до закладів вищої освіти.
26 жовтня 2026 року міністри освіти та вищої освіти Едуар Жеффре й Філіп Батіст представили пакет змін: від обмеження кількості учнів у старших класах до заміни системи вступу Parcoursup і відкриття додаткових місць в університетах.
Протести почалися у вересні через нестачу вчителів, переповнені класи, незадовільний стан шкільних будівель і надмірне навчальне навантаження. Згодом до цих вимог додалися претензії до системи вступу до університетів, фінансування освіти та дій поліції під час демонстрацій.
За даними французького уряду, консультація з учнями, яка тривала з 6 до 23 жовтня, зібрала понад 100 тисяч відповідей. Влада стверджує, що використала їх для підготовки змін. Проте учнівські об’єднання та профспілки вважають, що оголошених заходів недостатньо, а частина обіцянок залежить від ухвалення бюджету.
Що відбувається у французьких школах: від локальних блокувань до загальнонаціональних протестів
Мобілізація розпочалася приблизно 21 вересня біля ліцею Сен-Екзюпері в Кретейлі, передмісті Парижа. За наступні десять днів протести поширилися на інші регіони, а наприкінці вересня та на початку жовтня переросли в загальнонаціональний рух.
Спочатку учні блокували входи до навчальних закладів і вимагали поліпшити умови навчання. До протестів долучилися студенти, батьки, вчителі та профспілки. Окремі демонстрації супроводжувалися сутичками, пошкодженням майна й втручанням поліції.
За даними Міністерства національної освіти, які наводило французьке видання Le Monde, 1 жовтня протести або страйки охопили понад 1020 ліцеїв, зокрема 222 заклади були заблоковані. Це становило приблизно чверть ліцеїв країни. Для порівняння: 28 вересня повідомляли про 180 закладів, у яких виникли перебої.
6 жовтня відбулася одна з наймасштабніших демонстрацій. За даними Міністерства внутрішніх справ, у ній узяли участь близько 266 тисяч людей по всій країні, з них 56 тисяч — у Парижі. Організатори називали більшу цифру — 450 тисяч учасників.
Протестний рух об’єднав різні групи. Одні школярі виступали за менші класи й кращі умови навчання, інші вимагали змінити правила вступу до університетів. Студенти й працівники освіти критикували скорочення ресурсів та нестачу персоналу.
У деяких французьких містах відбувалися зіткнення, а школи зазнали значних пошкоджень. Це змусило владу поєднувати переговори з учнями з посиленими заходами безпеки.
Скільки навчальних закладів закрили, а скільки уроків не відбулося
Найбільше перебоїв у навчанні припало на перший тиждень жовтня. Водночас французькі джерела використовують різні показники: кількість ліцеїв, де відбувалися протести, кількість повністю заблокованих закладів, кількість частково відновлених занять і кількість шкіл, де уроки скасували з міркувань безпеки. Ці цифри не можна додавати між собою.
За даними Euronews, 5 жовтня Міністерство освіти очікувало повного або часткового призупинення занять у 400–500 середніх школах. На той момент 24 із 735 закладів, які зазнали впливу протестів, були підпалені або розгромлені.
7 жовтня міністр освіти Едуар Жеффре повідомляв, що через підпали та значні пошкодження 24 ліцеїв близько 30 тисяч учнів не могли навчатися очно. Йшлося не про всіх учасників протестів, а про дітей, чиї навчальні заклади постраждали настільки, що звичайні заняття стали неможливими.
8 жовтня, за даними Міністерства освіти, 224 ліцеї були повністю закриті, а ще 151 частково відновлював роботу після блокувань. Це був зріз ситуації на конкретний день, а не загальна кількість закладів, які припинили навчання протягом усього протестного періоду.
Le Monde також повідомляло, що під час загальнонаціональної мобілізації 6 жовтня повне або часткове призупинення занять відбулося майже в 900 ліцеях. Окремо перебої охопили близько 40% державних закладів вищої освіти.
На які вимоги учнів уряд уже погодився реагувати
Після початкових обіцянок діалогу уряд представив конкретніші пропозиції. Найважливіші з них стосуються кількості учнів у класах, вступу до закладів вищої освіти, стипендій та ремонту навчальних будівель.
1. У класах планують обмежити кількість учнів
Однією з головних вимог протестувальників були менші класи. Учні та вчителі пов’язували переповнені аудиторії з гіршими умовами навчання, складнощами з індивідуальною підтримкою та підвищеним навантаженням на педагогів.
Уряд оголосив, що з початку навчального року 2027/2028 кількість учнів у класах seconde — першому році французького ліцею — обмежуватимуть 28 учнями. Зміни планують запроваджувати поетапно: спочатку в половині ліцеїв, які перебувають у найменш сприятливих умовах, а з осені 2028 року — в решті закладів.
Уряд також оголосив про скасування запланованих скорочень посад у другій ланці освіти, передбачених проєктом бюджету на 2027 рік, і намір створити 500 додаткових учительських посад. Реалізація цих планів залежатиме від бюджетних рішень.
2. Уряд планує замінити Parcoursup
Parcoursup — французька національна платформа, через яку випускники шкіл подають заяви на вступ до більшості програм першого циклу вищої освіти. Система стала однією з центральних тем протестів через непрозорість критеріїв відбору, відмови у вступі та нерівність можливостей абітурієнтів.
Уряд заявив, що планує замінити Parcoursup новою системою до вступної кампанії 2028 року. До підготовки реформи мають залучити учнів і викладачів, а перші рекомендації комітету очікують до кінця листопада 2026 року.
Водночас уже для кампанії 2027 року обіцяють зміни:
- критерії розгляду заяв кожної програми мають стати зрозумілішими й публічними;
- у червні 2027 року абітурієнти повинні отримувати пояснення причин відмови;
- учням обіцяють краще допомагати з вибором освітньої траєкторії, починаючи з класу seconde;
- для старшокласників планують організовувати дні ознайомлення з університетами та іншими закладами вищої освіти там, де це можливо;
- у майбутній системі хочуть передбачити право на помилку в освітній траєкторії.
Серед можливих, але ще не остаточно затверджених змін — перегляд ролі поточного оцінювання під час вступу та створення цифрового інструмента профорієнтації з використанням штучного інтелекту.
3. Обіцяють 15 тисяч додаткових місць у закладах вищої освіти
Ще одна вимога протестувальників — більше можливостей продовжити навчання після ліцею. Уряд оголосив про створення 15 тисяч додаткових місць у вищій освіті протягом 2027–2028 років.
Із них:
- 10 тисяч місць мають відкрити в програмах BTS — коротких професійно орієнтованих програмах після школи — вже з осені 2027 року;
- 4 тисячі — у програмах BUT, які поєднують технологічну та професійну підготовку;
- ще 1 тисячу — в університетських програмах, пов’язаних із доступом до медичної освіти.
Уряд пояснює, що додаткові місця мають з’явитися передусім там, де попит перевищує пропозицію, зокрема в регіоні Іль-де-Франс.
4. Стипендії обіцяють індексувати відповідно до вартості життя
Уряд також заявив, що з початку навчального року 2027/2028 студентські стипендії індексуватимуть відповідно до зміни вартості життя.
Для студентів це означає спробу зберегти купівельну спроможність фінансової підтримки на тлі зростання витрат.
5. На ремонт ліцеїв і університетських кампусів передбачили фінансові інструменти
Поганий стан будівель був однією з причин учнівського невдоволення. Уряд оголосив про пакет фінансування, що передбачає 4 мільярди євро позик на оновлення ліцеїв і 1 мільярд євро інвестицій у університетські кампуси.
Окремо уряд пообіцяв покращити складання розкладів і посилити учнівську демократію — тобто участь школярів в ухваленні рішень, які стосуються їхнього навчання.
Які поступки уряд зробив ще до оголошення пакета змін
Не всі рішення, на які погодилася влада, стосувалися довгострокової реформи. Частина кроків була реакцією на протести, що швидко поширювалися країною.
На початку жовтня уряд відкликав пропозицію запровадити плату за навчання для студентів, які не отримують стипендію, у деяких програмах підготовки до вступу та професійної освіти. Це сталося 1 жовтня — того самого дня, коли протести набули особливо великого масштабу.
8 жовтня уряд пообіцяв посилити забезпечення шкіл учителями, які замінюють відсутніх педагогів, і переглянути розклади. Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню також заявив, що до кінця жовтня влада представить конкретні та фінансово забезпечені заходи.
Міністр освіти оголосив про залучення 3000 учителів-замінників до ліцеїв, де ситуація була найскладнішою. За повідомленнями уряду, процес їхнього залучення розпочався в жовтні.
Ще один крок стосувався безпеки протестів: після тяжких травм, яких зазнали неповнолітні під час зіткнень, влада призупинила використання одного з типів світлошумових гранат.
Чому учні та вчителі не вважають питання закритим
Попри оголошені зміни, учнівські організації продовжують наполягати на масштабнішій реформі. Їхні вимоги стосуються не тільки вступу чи кількості учнів у класах, а й загального фінансування державної освіти.
Учасники протестів вимагали, зокрема, екстреного плану на 10 мільярдів євро для поліпшення умов навчання та скасування Parcoursup. Натомість уряд запропонував поетапну заміну платформи, додаткові місця у вищій освіті, обмеження наповнюваності частини класів і фінансові інструменти для ремонту будівель.
Профспілка вчителів SNES-FSU також висловила сумнів, що оголошених заходів вистачить для припинення невдоволення. Її представниця Софі Венетітай наголошувала на потребі ширше обмежити кількість учнів у класах і збільшити кількість працівників у школах.
Reuters повідомило, що учнівські лідери розглядають урядовий пакет як перший крок, але планують продовжувати демонстрації. Серед наступних дат мобілізації називали 31 жовтня та 5 листопада.
Джерела: Le Monde, Reuters, Euronews, сайт міністерства освіти Франції.
Читайте також: Матюки та цитати поетів: що пише молодь на протестних плакатах?
