Голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак та пані освітній омбудсмен Надія Лещик заявляють: реформу старшої профільної школи необхідно продовжувати і довести до завершення, адже йдеться про якість освіти для мільйонів українських дітей.
Реформа як питання майбутнього країни
За словами Сергія Бабака, реформа є частиною ширшої трансформації (Нова українська школа) і має на меті зробити старшу школу орієнтованою на потреби учня. Йдеться про можливість обирати профіль навчання, пов’язувати його з майбутньою професією та будувати власну освітню траєкторію.
Він наголошує, реформа відбудеться «за будь-яких умов», адже йдеться про майбутнє понад 2,5 мільйона дітей.
До запуску профільної старшої школи залишається близько 16 місяців, і цього часу, за оцінкою Бабака, достатньо для розв’язання ключових технічних питань — за умови системної роботи.
Три ключові складові успіху реформи старшої профільної
У Комітеті виокремлюють три основні блоки, від яких залежить успішність реформи:
- Зміст освіти — оновлення програм і підручників уже триває;
- Вчителі — запущені пілотні програми підготовки та підвищення кваліфікації;
- Інфраструктура — найбільш проблемний напрям.
Саме інфраструктурний блок викликає найбільше запитань. Йдеться про формування мережі закладів освіти, трансформацію шкіл у академічні та професійні ліцеї, а також доступність освіти — включно зі станом доріг і наявністю шкільних автобусів.
Бабак зазначив, що значна частина відповідальності лежить на громадах, які мають ухвалити рішення щодо мережі закладів і забезпечити реальний вибір для учнів після 9 класу.
Європейський контекст і якість освіти
Надія Лещик наголошує: впровадження профільної старшої школи є фінальним етапом реформи НУШ і важливою умовою інтеграції України до європейського освітнього простору.
Вона звертає увагу на системні проблеми якості освіти. Зокрема, за результатами міжнародного дослідження PISA-2022 значна частина українських учнів не досягає базового рівня:
- з математики — 42%,
- з читання — 41%,
- з природничих наук — 34%.
Також зберігається суттєвий розрив між міськими та сільськими школами.
Реформа, за словами пані освітнього омбудсмена, має зменшити цю нерівність і дати учням можливість свідомо обирати професійний шлях.
Найбільші проблеми реалізації реформи старшої профільної школи
Водночас і Бабак, і Лещик визнають: реалізація реформи стикається з численними викликами.
Серед загальних проблем:
- слабка комунікація між рівнями влади;
- недосконалість освітньої статистики;
- демографічні виклики;
- потреба оновлення нормативної бази;
- питання змісту освіти та підручників.
У сфері доступу до освіти:
- складнощі з доступом у сільських і небезпечних регіонах;
- проблеми інклюзивної освіти в ліцеях;
- питання конкурсного відбору.
На рівні громад:
- неузгодженість рішень між громадами та областями;
- нерівна фінансова спроможність;
- труднощі зі створенням мережі ліцеїв;
- проблеми з підвезенням учнів і вчителів;
- кадровий дефіцит і низька оплата праці;
- відсутність конкурсів на посади директорів.
Окремо Бабак звернув увагу на повільний прогрес у формуванні мережі професійних ліцеїв.
«Проблеми — не привід зупиняти реформу»
Обидва посадовці сходяться в головному: наявні труднощі не є підставою для згортання змін. Навпаки, їх потрібно відкрито визнавати і вирішувати.
Лещик додає, що частина проблем пов’язана з повномасштабною війною, а ситуація в громадах суттєво відрізняється залежно від безпекових, економічних і управлінських чинників.
Вона також повідомила, що Служба освітнього омбудсмена передала до Верховної Ради та МОН перелік проблем і пропозиції щодо їх розв’язання.
Хто пропонує зупинити реформу
Питання можливого призупинення реформи періодично порушують окремі представники місцевого самоврядування та освітянських спільнот у громадах, які стикаються з труднощами формування мережі ліцеїв, фінансування та забезпечення доступу учнів до навчання. Втім, на рівні державної освітньої політики наразі домінує позиція про необхідність продовження реформи.
Джерела: Telegram Сергія Бабака, Facebook Надії Лещик.
Читайте також: Чому окрема старша школа — це зручно й ефективно?
