Про що мріють українські діти під час війни: опитування Світлани Ройз

Діти мріють, щоб закінчилася війна, батьки повернулися додому, а родини знову були разом. Водночас вони хочуть мати домашніх улюбленців, подорожувати, займатися творчістю, зустрічатися з друзями, відкривати власний бізнес і обирати професію. Дитяча та сімейна психологиня Світлана Ройз оприлюднила результати опитування 509 дітей віком від 3 до 18 років і поділилася спостереженнями про те, як війна впливає на їхні мрії та уявлення про майбутнє.

Відповіді зібрали в документі «Мрії дітей 3–18 років. Жовтень 2026». У ньому і короткі дитячі бажання, і розлогі розповіді про родину, майбутню професію, навчання, стосунки та життя, якого прагнуть діти. Психологиня опублікувала відповіді без редагування.

На думку Світлани Ройз, війна змінює саму природу дитячої мрії. Те, що зазвичай спрямоване в майбутнє — ким стати, куди поїхати, що мати, — для багатьох дітей перетворилося на бажання повернути те, чого вони позбулися через війну: дім, безпеку, близьких, друзів, можливість ходити до школи та бути поруч із батьками.

Водночас у відповідях помітно, що дитинство триває навіть під час війни. Діти продовжують фантазувати, мріяти про подорожі, тварин, творчість, ігри та власний простір. Ці два виміри дитячого життя не суперечать один одному: в одній відповіді можуть сусідити бажання перемоги й повернення тата та мрія про собаку, новий телефон або поїздку на море.

Про що мріють діти під час війни

У відповідях, за спостереженнями психологині, виразно простежуються дві великі теми.

• Перша — бажання миру, перемоги України, повернення рідних із фронту, возз’єднання родин і безпеки для всіх близьких.
• Друга — прагнення жити звичайним дитячим життям: мати друзів, домашніх улюбленців, подорожувати, навчатися, займатися улюбленою справою, гратися та мати власний простір.

Діти часто поєднують ці бажання. Наприклад, шестирічна дівчинка мріє: «Мрію щоб тато повернувся з війни і ми разом сімʼєю поїхали на море, потім на Мальдіви і в Трускавець, бо тато там не був з нами».

Інша дитина, також шестирічна, хоче, щоб війна закінчилася, військові повернулися додому живими, Україна перемогла, а ще — побувати «в місті, де все зроблено з цукерок, навіть будиночки».

Дев’ятирічна дівчинка мріє, щоб закінчилася війна й більше не було страшно гратися на вулиці. Восьмирічний хлопчик хоче, щоб, коли він повернеться додому, міг щодня ходити в гості до друга й довго грати з ним у комп’ютерні ігри.

Мрії про повернення додому і воз’єднання сімей

Частина дітей мріє про повернення додому. Восьмирічний хлопчик, який живе в Болгарії, написав: «Повернутися в Україну (ми проживаємо у Болгарії)». Інша дитина, 13 років, сформулювала бажання ще коротше: «повернутися в Україну».

Для деяких дітей війна означає розлуку з батьками, які служать у війську. Восьмирічний хлопчик мріє, «щоб тато звільнився і жив разом з нами». П’ятирічна дівчинка хоче, щоб тато був у відпустці. А дев’ятирічний хлопчик просить: «Щоб татко приїхав з війни додому купив мені великий велосипед і більше не їхав, щоб татко був вдома!!!!!»

У документі є й відповіді дітей, чиї мрії пов’язані з утратою близьких. Одинадцятирічний хлопчик написав: «Щоб тато був живий». Дев’ятирічна дівчинка розповіла: «Я скучила за дідусем, який помер через війну».

Деякі діти мріють не тільки про безпеку власної родини, а й про спокій для інших людей. Сімнадцятирічний хлопець, який навчається у Львові, тоді як його батьки живуть у Харківській області та волонтерять, написав: «Щоб мої батьки були в безпеці. Щоб люди могли жити, а не виживати».

Вісімнадцятирічна дівчина мріє, «щоб на всій планеті ніколи б не було війни». Інша учасниця опитування, також 18 років, хоче, щоб маленькі діти, які вже народилися або ось-ось народяться, не знали, що таке війна. Вона пише, що вони заслуговують на «щасливе, мирне, світле майбутнє», а сама мріє повернутися з-за кордону й будувати своє життя на рідній землі.

Окремо Світлана Ройз звертає увагу на тривогу дітей за дорослих. У відповідях звучать бажання, щоб батьки були здоровими й у безпеці, щоб військові повернулися додому, а родини знову могли жити разом.

Дитячі мрії — це не тільки про війну

Поряд із бажаннями миру та повернення додому діти мріють про речі, які притаманні дитинству в будь-які часи.

Чотирирічний хлопчик хоче «шарік, який не лопається», трирічна дівчинка мріє про «червоне серце, щоб любити усіх і мене любили», а п’ятирічний хлопчик хоче мати суперсилу перетворюватися на вовкулаку.

Серед відповідей є мрії про котів, собак, пташок, коней, морських свинок і навіть віслюка. Діти хочуть мати власну кімнату, будинок із басейном, ігрову приставку, електросамокат, новий комп’ютер або багато подарунків на день народження.

Одна шестирічна дівчинка мріє про місто, у якому все зроблено з цукерок. Чотирирічна дівчинка хоче мати хвостик русалки й крила, щоб плавати під водою та літати. Дванадцятирічна дівчинка мріє поплавати з горбатими китами й додає, що загалом має 62 мрії.

Ким хочуть стати діти

Є бажання, пов’язані з творчістю та майбутньою професією. Діти хочуть стати художниками, письменниками, акторами, співаками, програмістами, ветеринарами, пожежниками, футболістами й архітекторами.

Дванадцятирічна дівчинка мріє стати відомою художницею. Вона пише, що малює котів і хоче ділитися своєю творчістю, підтримувати художників-початківців та створити спільноту, де люди зможуть без страху показувати свої малюнки й приймати себе.

Інша дитина, 10 років, висловлює бажання, щоб кожна людина мала право на творчість і щоб ніхто не називав мистецтво «несправжньою роботою».

Є й мрії про подорожі. Діти хочуть побачити Японію, Париж, Діснейленд, Нью-Йорк, Іспанію, Корею та інші країни. Чотирнадцятирічна дівчина уявляє, як у старшому віці сидітиме на кухні з кавою й дивитиметься на холодильник, вкритий магнітами з усіх країн, які їй вдалося відвідати. Вона хоче подорожувати світом, щоб наприкінці життя усвідомити: використала його на всі 100%.

Психологиня наголошує: дитинство не зупиняється через війну. Дитина може переживати складний досвід і водночас радіти, цікавитися світом, хотіти нову іграшку, мріяти про професію чи домашнього улюбленця.

Один із прикладів, яким ділиться Світлана Ройз, — історія п’ятирічної дівчинки. За словами мами, за три місяці перебування в безпеці її мрія змінилася з «щоб померли всі росіяни» на «щоб була магія». Психологиня припускає, що коли дитина опиняється в безпечнішому середовищі, у її житті знову з’являється місце для гри, фантазії, цікавості й чарівного.

Як змінюються дитячі мрії з віком

Світлана Ройз також звернула увагу на відмінності між відповідями дітей різного віку. Вона виділила чотири вікові групи: від дошкільнят до старших підлітків.

3–6 років: мрія як конкретне бажання

У дошкільному віці діти часто мріють про те, що можуть уявити й отримати: іграшки, морозиво, домашніх тварин, подарунки, сестричку або чарівну силу.

П’ятирічний хлопчик хоче вміти перетворюватися на вовкулаку. П’ятирічна дівчинка мріє про маленьку пташечку, якій давала б їсти й пити.

Водночас навіть у цьому віці помітні бажання, пов’язані з близькістю та безпекою. Діти хочуть, щоб тато був удома, щоб усі рідні були здорові, а родина проводила час разом.

Наприклад, чотирирічний хлопчик мріє: «Щоб тато забрав з садочка, щоб прийшла бабуся, щоб вся родина зі мною».

7–10 років: мрія як подія або образ майбутнього

У молодшому шкільному віці діти вже частіше уявляють не тільки бажану річ, а й подію, яку хочуть пережити. Вони мріють стати футболістами, художниками, пожежниками, подорожувати, мати домашнього улюбленця або власну кімнату.

Водночас війна залишається важливою частиною їхніх відповідей.

Дев’ятирічний хлопчик хоче ходити до школи без повітряних тривог. Інша дев’ятирічна дитина мріє, щоб закінчилася війна й можна було без страху гратися на вулиці.

Восьмирічний хлопчик хоче щодня ходити до друга, а десятирічна дівчинка мріє, щоб закінчилася війна, родини зустріли своїх татів, синів і братів, а вона сама нарешті побувала на морі та побачила тюленя.

11–14 років: поєднання різних бажань і пошук себе

Це найбільш представлена вікова група в опитуванні.

У відповідях дітей цього віку поєднуються бажання миру й повернення додому з прагненнями творчої реалізації, подорожей, професійного успіху, матеріального добробуту та власного простору.

Діти вже замислюються над тим, ким хочуть стати, де навчатися, як реалізувати свої здібності й знайти своє місце серед інших.

Одинадцятирічний хлопець розповідає про бажання стати популярним завдяки YouTube, стендапу та боксу, створити власну відеогру й мати кімнату або квартиру, оформлену відповідно до його смаку.

Дванадцятирічна дівчинка хоче стати художницею, ділитися своїми роботами та допомагати іншим початківцям не боятися показувати творчість.

Поряд із цим є дуже особисті бажання — відчувати любов, бути прийнятим, мати сили й можливість залишатися собою.

У відповідях також трапляються переживання через стосунки з батьками, друзями та однолітками. Наприклад, одна 14-річна дівчинка пише, що хоче, аби її любила мама, визнавала її здібності, підтримувала бажання здобути вищу освіту, а також щоб у неї вистачало сил на творчість і спорт.

15–18 років: мрія як сценарій дорослого життя

У старших підлітків бажання стають складнішими й охоплюють ціле уявлення про майбутнє: освіту, професію, роботу, стосунки, місце проживання, фінансову незалежність і самореалізацію.

Шістнадцятирічна дівчина мріє відкрити кондитерську або кав’ярню з коханою людиною, прожити життя з однією людиною і котами.

Інша шістнадцятирічна учасниця хоче здобути хорошу освіту, вступити до омріяного університету, отримати бажану спеціальність, побудувати успішну кар’єру, відкрити власний бізнес і жити у Флоренції, частково навчаючись в Італії та вивчаючи італійську мову.

Сімнадцятирічна дівчина мріє знайти дистанційну роботу з хорошою оплатою, щоб мати змогу жити в будь-якому місці.

Водночас у відповідях старших підлітків Світлана Ройз помітила втому, невизначеність і труднощі з розумінням власних бажань. Деякі діти прямо пишуть, що не мають мрії або давно не замислювалися над тим, чого хочуть.

Психологиня вважає такі відповіді важливими сигналами, на які дорослим варто звертати увагу.

Чому дітям важливо дозволяти мріяти про себе

Окреме спостереження Світлани Ройз стосується того, що деякі діти спочатку називають бажання, пов’язані із завершенням війни, перемогою, поверненням рідних і безпекою, а вже потім — власні мрії.

Психологиня припускає, що частина дітей може відчувати: зараз правильно мріяти тільки про мир і перемогу, а бажання мати собаку, самокат, нову гру чи подорож ніби недоречні.

Тому дорослим важливо прямо говорити дітям, що вони мають право хотіти чогось для себе. Особисті бажання не є егоїстичними й не зменшують значення мрій про мир і безпеку.

«І дітям будь-якого віку важливо чути: ти можеш мріяти про своє власне життя!» — наголошує Світлана Ройз.

Що це означає для батьків дітей різного віку

Психологиня також радить дорослим допомагати дітям відчувати, що вони можуть впливати хоча б на окремі частини свого життя. Адже в багатьох відповідях, особливо молодших школярів, помітне очікування, що важливі зміни мають відбутися самі собою.

Для дошкільнят важливо підтримувати зв’язок із близькими, якщо хтось із батьків перебуває далеко, зберігати звичні щоденні ритуали та передбачуваність. Їхні мрії можна разом малювати, розігрувати в іграх, а деякі — допомагати здійснювати.

Молодшим школярам потрібно давати зрозумілу інформацію, відповідати на запитання, не залишати їх наодинці з тривожними новинами й допомагати знаходити невеликі справи, на які вони можуть впливати самостійно.

Дітям 11–14 років психологиня радить допомагати досліджувати власні інтереси, пробувати різні заняття, помічати здібності та підтримувати дружні зв’язки. Не варто вимагати, щоб дитина вже визначилася з одним захопленням чи майбутньою професією.

Старшим підліткам важливо допомагати планувати майбутнє навіть тоді, коли воно здається невизначеним. Велику мрію можна поступово перетворювати на конкретні кроки: обрати навчання, пройти курси, отримати перший досвід роботи.

Водночас дорослим варто помічати втому, самотність, тривогу, втрату інтересу та відчуття безперспективності. Якщо підліток говорить, що давно не мріяв або не знає, чого хоче, це привід уважніше поставитися до його стану й поговорити з ним.

Головна думка Світлани Ройз: дітям потрібно не тільки допомагати витримувати теперішнє, а й створювати простір, у якому вони можуть уявляти майбутнє. І це майбутнє має бути не тільки про закінчення війни, а й про власні бажання, інтереси, стосунки, професію та щасливе життя.

Джерело: допис Світлани Ройз у Facebook.

Читайте також: Виховувати не для виїзду, а для змін: як мотивувати підлітків будувати майбутнє в Україні.