46% підлітків вірять в оптимістичне майбутнє України: фонд savED провів дослідження впливу освіти на соціальний капітал у громадах.

Міжнародний благодійний фонд savED представив результати соціального дослідження «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення», проведеного у 2025 році. 

Про що дослідження

За результатами опитування учнів 8–11-х класів, їхніх батьків, учителів та представників шкільних адміністрацій аналітики вивчали:

  • якою мірою сучасні підлітки відчувають власну приналежність до рідних громад та майбутнього України в цілому,
  • наскільки умови освітнього середовища впливають на розвиток, соціалізацію, формування довіри та відчуття власних перспектив у молоді.

Зокрема, дослідники спробували встановити взаємозв’язок між відновленням доступу до освіти в постраждалих регіонах та майбутнім соціального капіталу і стійкості громад під час війни. 

Як оцінюють майбутнє України

За результатами дослідження, серед опитаних учасників саме підлітки найменш оптимістично налаштовані щодо майбутнього України:

  • 46% з них вірять у майбутнє країни,
  • 16% — песимістично налаштовані,
  • 33% — не визначилися.

Оптимістичніше налаштовані вчителі (67%) та представники адміністрацій (88%).

Майбутнє працевлаштування

У питанні майбутнього працевлаштування:

  • 40% підлітків критично оцінюють можливість знайти гідну роботу у своїй громаді та в Україні в цілому,
  • така ж кількість школярів такі можливості для себе бачить.

Залишатися жити у своєму місці

Порівняно з дослідженням savED, проведеним у 2023 році, кількість учнів, які хотіли би переїхати жити за кордон, майже не змінилася.

Цьогоріч цей показник зафіксували на рівні 22%. У попередні роки це було 26%. Наразі в Україні точно хочуть залишатися 52% (у 2023 році було 53%), але з них у своєму місті / селі — лише 30%. 

За даними дослідження, на бажання підлітків залишатися жити в рідному населеному пункті в Україні впливає відчуття власної належності до громади.

Приналежність до громади

  • 53% учнів повністю або переважно відчувають свою належність до громади.  
  • Майже третина (32%) не відчувають її взагалі або відчувають слабко.

Серед основних чинників належності:

  • задоволеність навчанням (71% задоволених навчанням у школі учнів відчувають себе частиною громади, тоді як серед незадоволених таких лише 28%),
  • наявність друзів,
  • легкість у встановленні нових зв’язків,
  • позакласна діяльність учнів (69% підлітків, які вважають свою діяльність такою, що має сенс, мають високе відчуття належності до громади, тоді як серед тих, хто цього не відчуває, — лише 20%).

Утім чи не найбільше на відчуття приналежності до громади впливає формат навчання. У прифронтових регіонах 49% учнів продовжують відвідувати шкільні заняття виключно в дистанційному форматі. Це разюче контрастує з іншими областями, де близько 90% учнів навчаються завжди або переважно очно.

  • 57% учнів, що навчаються очно, мають багато друзів у школі.
  • Серед учнів онлайн-формату цей показник становить 41%.

 Емоційний стан

  • 33% підлітків прямо зазначили, що мають підвищену тривожність.
  • У 2023 тривогу відчували 37%.

У динаміці спостерігається позитивний зсув: два роки тому про потребу в психологічній підтримці заявляли 26% учнів, що на 5% більше, ніж у 2025.

Освітні втрати

Порівняно з 2023 роком збільшилася частка представників адміністрацій шкіл, які визнають наявність у дітей освітніх втрат. У попередніх опитуваннях було 66%, зараз — 82%.

Лише 29% адміністрацій бачать покращення успішності за два роки, 28% — вказують на погіршення, решта — не бачать змін.

Серед учителів помітно зросла частка тих, хто вважає бар’єром для успішного навчання дітей відсутність підтримки з боку батьків — цей показник зріс із 9% до 24%.

Хто проводив дослідження

Дослідження ініційоване міжнародним благодійним фондом savED, реалізоване соціологічною агенцією Vox Populi agency спільно з командою savED за фінансової підтримки міжнародного фонду «Відродження» та USAID.

Усього в опитуванні протягом травня-червня 2025 року взяли участь онлайн понад 120 шкіл з усіх регіонів, підконтрольних уряду України, включно із закладами із прифронтових територій та школами з високою часткою внутрішньо переміщених осіб.

Серед різних категорій учасників саме зі школярами провели найбільше інтерв’ю — 1924. Крім національного кількісного опитування, аналітики провели поглиблене дослідження п’яти окремих громад на Миколаївщині, Київщині та Одещині.

Джерело: дослідження «Війна, освіта та соціальний капітал. Три роки повномасштабного вторгнення».

Читайте також: «Вчителі України: кадровий потенціал».

 

 

Поділитися цією статтею
Автор: Кричковська Галина