НМТ довіряють як способу вступу, але сумніваються, що він точно вимірює знання: дослідження

Більшість опитаних підтримує НМТ як механізм вступу до університетів, однак лише 38% цьогорічних одинадцятикласників упевнені, що отриманий бал відобразить їхній рівень знань. 82% учасників тестування відчували втому або втрату концентрації, а 60% готуються з репетиторами. Дослідники KSE Institute проаналізували, як українці сприймають вступний іспит, що думають про його справедливість учні, вчителі й першокурсники та що варто врахувати, ухвалюючи рішення про формат НМТ у 2027 році.

НМТ підтримують, але довіра залежить від того, що саме оцінювати

Національний мультипредметний тест зберігає суспільну підтримку, йдеться у дослідженні проте ставлення до нього залежить від того, наскільки добре люди знають про цей іспит.

За результатами загальнонаціонального опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології в лютому 2026 року, 51% дорослого населення підтримує НМТ. Серед тих, хто обізнаний про тест, підтримка зростає до 65%. 

Дослідники зауважують: що більше люди знають про НМТ, то частіше підтримують його як інструмент вступу. Водночас сама підтримка не означає, що всі аспекти тестування вважають бездоганними.

Суспільна довіра значною мірою спирається на три очікування від вступного іспиту:

• 72% обізнаних про НМТ вважають, що він забезпечує рівні умови вступу;
• 69% переконані, що тест знижує корупційні ризики;
• 71% вважають, що НМТ дає змогу відібрати найбільш гідних абітурієнтів.

Отже, легітимність НМТ пов’язана не тільки з якістю тестових завдань.

Для суспільства важливо, щоб

• вступ відбувався за зрозумілими правилами,
• результати можна було порівнювати,
• а можливості домовитися про вступ поза загальною процедурою були обмежені. 

Цей контекст принциповий для дискусії про майбутнє НМТ. Якщо змінювати формат, важливо не втратити те, що суспільство вже цінує: прозорість, передбачуваність і єдині правила вступу. Водночас довіра до процедури ще не доводить, що тест якнайповніше вимірює знання кожного учасника.

Як проводили дослідження

Дослідження «Суспільна довіра та досвід складання НМТ в умовах повномасштабної війни: теперішнє та майбутнє іспиту» підготував Центр дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute в жовтні 2026 року.

Воно складалося з двох етапів.

Перший етап — 12–24 лютого 2026 року. КМІС провів телефонне опитування 2004 дорослих віком від 18 років на підконтрольних уряду територіях України. Вибірка була репрезентативною для дорослого населення цих територій.

Другий етап — 27 березня – 13 травня 2026 року. Дослідники провели онлайн-опитування трьох груп: 1002 одинадцятикласників, 460 учителів і 253 першокурсників. Респондентів залучали через 20 шкіл і 20 закладів вищої освіти.

Тестування організоване добре, але учасникам важко витримати все навантаження

Один із найпоказовіших результатів дослідження стосується не змісту завдань, а самопочуття учасників під час тестування.

• 97% опитаних зрозуміли правила й процедуру складання НМТ.
• 89% не мали технічних збоїв.
• 84% не стикалися з порушеннями під час тестування.
• 82% відчували втому або зниження концентрації.
• Лише 18% повідомили, що мали достатньо сил на весь тест. 

Ці цифри вказують на різницю між організаційною надійністю іспиту та фізичною й розумовою здатністю учасника працювати з однаковою ефективністю протягом усього тестування.

НМТ об’єднує чотири предмети в один іспит. Це дає змогу провести вступне оцінювання в межах одного дня, що особливо важливо під час війни, коли потрібно враховувати безпекову ситуацію, логістику та доступність тимчасових екзаменаційних центрів. Але така організація має свою ціну: учасник повинен зберігати увагу, швидко перемикатися між предметами й розв’язувати завдання навіть тоді, коли накопичилася втома.

76% опитаних вистачило часу на виконання всіх завдань. Проте лише 45% зробили це із запасом часу, 31% — впритул, а 24% повідомили, що часу забракло.

Тобто вчасно завершити тест і мати достатньо сил для його виконання — різні речі. Навіть якщо учасник формально встигає відповісти на всі запитання, це не означає, що його концентрація залишається незмінною до останнього завдання.

Дослідження також виявило зв’язок між нестачею часу та довірою до результату: серед тих, кому часу забракло, лише 14% вважають, що бал відображає їхні знання. Серед тих, кому часу вистачило, таких 49%.

Що це означає для майбутнього НМТ?

Дослідники не пропонують автоматично скасовувати одноденний формат. Натомість вони радять оцінити навантаження в контексті реальних умов проходження тесту:

• тривалості,
• перерв,
• порядку предметних блоків,
• часу на дорогу до екзаменаційного центру,
• повітряних тривог.

Можливі зміни варто перевіряти в пілотному режимі, перш ніж запроваджувати їх для всіх учасників. 

Один день чи два: що думають учні та дорослі

Питання про кількість днів тестування — одне з центральних у дискусії про НМТ 2027.

Серед дорослих, обізнаних про НМТ, 70% підтримують проведення тестування в різні дні. Серед опитаних одинадцятикласників такий варіант підтримують 57%. Водночас ставлення учнів помітно різниться залежно від місця проживання. 

Серед учнів прифронтових областей:

• у селах і селищах 41% віддають перевагу різним дням, 45% — одному дню;
• у містах 53% підтримують різні дні, 34% — один день.

У неприфронтових областях:

• у селах і селищах 55% обирають різні дні, 31% — один;
• у містах 65% підтримують різні дні, 26% — один.

Частина учасників у кожній групі не визначилася з відповіддю.

Ці результати не дають підстав стверджувати, що дводенний формат безумовно кращий для всіх. Вони показують інше: бажаний формат залежить не лише від ставлення до навантаження, а й від умов, у яких людина складає іспит.

Для учасника, який живе у великому місті й має доступ до пункту тестування, додатковий день може бути прийнятним рішенням. Для вступника із села або прифронтової громади повторна поїздка, витрати на дорогу, безпекові ризики й необхідність знову добиратися до екзаменаційного центру можуть стати серйозними перешкодами.

Саме тому дослідники рекомендують порівнювати одноденну й дводенну моделі за кількома критеріями:

• пропускною спроможністю пунктів тестування,
• ризиками зриву,
• доступністю доїзду,
• потребою в додаткових ресурсах.

Перед зміною формату Міністерству освіти і науки також радять оцінити можливості укриттів, електроживлення, кадрового забезпечення та роботи закордонних екзаменаційних центрів. 

Чи справді бал НМТ відображає знання

Якщо суспільство загалом підтримує НМТ як спосіб вступу, то серед самих учнів упевненості в точності оцінювання значно менше.

Лише 38% одинадцятикласників упевнені, що їхній результат відобразить рівень знань. Серед першокурсників, які вже склали НМТ, таких 41%. Водночас загалом 45% опитаних вважають, що НМТ здатний вимірювати знання абітурієнтів, а 42% не погоджуються з цим твердженням. 

Проблема полягає, зокрема, у сприйнятті того, що саме перевіряє тест. Один з учнів описав це так: «У тесті перевіряється число у відповіді, а не процес мислення».

Це висловлювання ілюструє сумнів, який варто перевірити: наскільки тестові завдання дають змогу оцінити не лише кінцевий результат, а й глибину розуміння, уміння застосовувати знання та розв’язувати нестандартні завдання.

Що думають учителі про НМТ і ЗНО

У відповідях учителів простежується важливе розмежування. Як механізм вступу НМТ приймають, але як інструмент вимірювання знань більше довіряють зовнішньому незалежному оцінюванню.

75% опитаних учителів оцінюють НМТ як добрий інструмент вимірювання знань, однак 71% вважають, що знання учнів краще вимірювало ЗНО. Лише 5% переконані, що НМТ вимірює їх краще. 

Серед переваг НМТ учителі називали зручність, швидкість отримання результатів і придатність такого формату для воєнного часу. Водночас, порівнюючи його із ЗНО, вони найчастіше говорили про брак окремого дня на кожен предмет, відкритих завдань і письмових відповідей, а також можливостей глибше перевірити знання.

93% учителів вважають, що зміст НМТ відповідає навчальній програмі, але 53% зазначають, що важливі теми залишаються поза тестом. Серед першокурсників відповідність тесту програмі визнають лише 59%. 

Звідси — рекомендація дослідників для МОН — провести окреме оцінювання того, наскільки завдання НМТ відповідають програмі, які теми охоплюють і чи дають різні типи завдань змогу перевірити потрібні знання та навички. 

НМТ впливає не тільки на вступ, а й на навчання у старшій школі

Вступний іспит визначає не лише те, як університети відбирають абітурієнтів. Він також впливає на те, як учні розподіляють час, які предмети вважають пріоритетними й на чому зосереджуються в останні роки навчання.

У дослідженні 82% опитаних учителів зазначили, що помічають втрату учнями інтересу до предметів, які не входять до НМТ. Ще 33% повідомили, що змінили підходи до викладання саме через вступний тест. При цьому 83% не відчувають тиску з боку адміністрації чи батьків щодо результатів НМТ. 

Дослідники також звернули увагу на вибір четвертого предмета НМТ. Першокурсники найчастіше пояснювали свій вибір власними знаннями й інтересами: 44% обрали предмет, який знали найкраще, 36% — улюблений, а 34% — той, який, на їхню думку, було простіше скласти. Серед мотивів, пов’язаних зі вступом, 32% назвали можливість отримати вищий конкурсний бал, а 31% — вимогу обраної спеціальності. Поглиблене вивчення предмета в школі назвали 18%, а пораду вчителів — лише 3%. Оскільки респонденти могли обирати кілька відповідей, ці частки не мають у сумі становити 100%. 

Відтак для профільної старшої школи це створює окреме завдання: узгодити навчальний профіль, предмети НМТ і вимоги майбутньої спеціальності так, щоб шкільне навчання справді допомагало підготуватися до вступу, а не змушувало учнів вибудовувати паралельні стратегії підготовки.

У дослідженні рекомендовано оцінювати, як зміна переліку обов’язкових і вибіркових предметів НМТ впливає на вивчення дисциплін, які не тестуються, але залишаються важливими для подальшого навчання. 

Нерівність починається ще до тестування

Ще один важливий висновок дослідження: різні результати вступників не можна пояснювати лише складністю тестових завдань або умовами складання іспиту. Значна частина нерівності формується раніше — через доступ до якісної шкільної освіти, додаткових занять та інших ресурсів підготовки.

Серед опитаних одинадцятикласників:

• 68% готуються самостійно, використовуючи онлайн-ресурси;
• 60% займаються з репетиторами;
• 57% готуються на уроках у школі;
• 35% відвідують підготовчі курси.

Респонденти могли користуватися кількома способами підготовки одночасно.

Водночас 47% вважають шкільної підготовки достатньо, 44% — недостатньо. Лише 52% вважають, що школа може підготувати до результату 180 балів і вище без додаткових занять. 

Школа залишається важливим джерелом знань, але значна частина учнів додатково шукає репетиторів, курси та онлайн-матеріали.

Сам факт користування репетиторськими послугами не доводить, що школа не виконує своїх завдань. Причини можуть бути різними:

• прогалини в знаннях,
• бажання підвищити результат,
• потреба в індивідуальному темпі,
• конкуренція за місце на конкретній спеціальності. 

Чи дають платні заняття перевагу

Дослідники порівняли відповіді учнів із міст і сіл та виявили різницю у зв’язку між платною підготовкою і впевненістю в результаті.

Серед міських учнів упевненість у тому, що бал точно відобразить їхні знання, висловили 40% тих, хто не займався з репетитором і не відвідував платних курсів, та 34% тих, хто користувався такими послугами.

У селах і селищах відповідні показники становили 32% серед учнів без платної підготовки та 47% серед тих, хто займався з репетитором або відвідував платні курси. 

Дослідники пропонують можливе пояснення: у місті репетиторство може бути способом не відстати від однокласників, які також додатково готуються, тоді як у селі платні заняття можуть давати відчутнішу перевагу. Це гіпотеза для подальшого аналізу, а не доведений висновок. 

Що пропонують змінити

Дослідники рекомендують МОН

• запровадити цільову підтримку шкіл із низькими результатами НМТ.

Для цього потрібно спочатку визначити причини низьких показників, а потім запропонувати школам менторство, методичний супровід і допомогу в ознайомленні з безкоштовними ресурсами підготовки.

Такий підхід важливий, адже однакові вимоги до вступників не означають, що всі вони мали однакові можливості підготуватися. Якщо школа не забезпечує достатнього рівня підготовки, учень із родини, яка може оплачувати додаткові заняття, має більше способів компенсувати прогалини.

Тому рівність вступу потребує не лише однакових правил тестування, а й уваги до умов, у яких учні здобувають знання. 

Чи однакові умови для всіх вступників

Відповіді різних груп на запитання про рівність умов вступу помітно відрізняються.

• 52% одинадцятикласників вважають умови складання НМТ рівними.
• 62% першокурсників погоджуються, що НМТ забезпечує рівні умови вступу до університетів.
• Серед учителів цей показник становить 84%. 

Водночас учасники називають різні чинники, які заважають забезпечити рівність.

Серед одинадцятикласників 68% вказують на різні варіанти тестів у різні дні, а 65% — на відмінності в рівні підготовки між школами.

Першокурсники найчастіше говорять про нерівність шкільної підготовки — 78% — і різні варіанти НМТ у різні дні — 71%.

Учителі звертають увагу насамперед на безпекові умови під час війни — 82% — та повітряні тривоги — 67%.

Дослідники рекомендують Українському центру оцінювання якості освіти зрозуміло й доказово пояснювати, як забезпечують порівнюваність різних варіантів, наскільки точним є результат і які обмеження має тестовий бал. Якщо у звітності є прогалини, їх варто доповнити необхідними даними. 

Які умови вступу підтримують для прифронтових територій

Окремий блок дослідження присвячений підтримці вступників із прифронтових регіонів. Тут результати показують, що суспільство частіше схиляється до фінансової допомоги, ніж до послаблення загальних вимог вступу.

48% опитаних підтримують спеціальні умови вступу для таких абітурієнтів, тоді як 47% вважають, що умови мають бути однаковими для всіх.

Серед конкретних заходів підтримки найчастіше називали:

• окремі державні гранти на оплату навчання — 50%;
• зарезервовані бюджетні місця — 43%;
• додаткові бали при вступі — 22%;
• окремі внутрішні іспити в університетах — 21%;
• скасування порогового бала НМТ — 15%;
• повне звільнення від вступних випробувань — 8%. 

Фінансові інструменти дають змогу допомогти вступникам оплатити навчання та продовжити освіту, не обов’язково змінюючи сам механізм оцінювання знань. 

Дослідники рекомендують МОН перевірити, чи наявні інструменти допомоги покривають реальні витрати вступників із прифронтових територій, чи сприяють вони вступу та продовженню навчання і які механізми підтримки працюють найкраще. 

Що дослідники рекомендують зробити перед зміною формату НМТ

• Для Українського центру оцінювання якості освіти

1. Перетворити опитування учасників на постійний моніторинг.

Дослідники пропонують зберігати спільне ядро запитань у різні роки, окремо аналізувати досвід різних груп і пояснювати, які зміни впровадили за результатами опитувань. Це дасть змогу не лише фіксувати проблеми, а й перевіряти, чи допомагають зміни їх розв’язати.

2. Перевірити, як умови тестування впливають на втому.

Потрібно зіставити самопочуття учасників із тривалістю тесту, перервами, порядком предметних блоків, дорогою до пункту тестування та повітряними тривогами. Потім можливі зміни можна перевірити в пілотному режимі.

3. Пояснювати, як порівнюють результати різних варіантів.

Учасникам і суспільству потрібне зрозуміле пояснення того, як забезпечують порівнюваність варіантів НМТ, що означає отриманий бал і наскільки точно він відображає знання.

4. Порівняти одноденну й дводенну моделі за реальними умовами.

Варто розрахувати пропускну спроможність екзаменаційних центрів, можливі ризики зриву тестування, потребу в додаткових ресурсах і доступність доїзду для різних категорій учасників.

5. Переконатися, що учасники розуміють правила й свої права.

Інформацію про процедуру, результати, різні варіанти та дії в разі технічних збоїв потрібно пояснювати через школи й звичні для вступників канали комунікації, а потім перевіряти, чи правильно вони її зрозуміли. 

• Для Міністерства освіти і науки

1. Оцінити, наскільки НМТ вимірює знання.

Потрібно перевірити відповідність завдань навчальній програмі, охоплення її змісту й здатність різних типів завдань вимірювати необхідні знання та навички.

2. Підтримати школи з низькими результатами.

Спочатку варто з’ясувати причини проблем, а потім запропонувати адресну допомогу: методичний супровід, менторство й доступ до безкоштовних матеріалів для підготовки.

3. Відстежувати вплив НМТ на старшу школу.

Зміни в переліку обов’язкових і вибіркових предметів можуть впливати на те, скільки уваги учні приділяють дисциплінам, які не тестуються. Це потрібно враховувати в контексті реформи профільної старшої школи.

4. Удосконалити підтримку вступників із прифронтових територій.

Варто перевіряти, чи відповідають наявні механізми допомоги реальним потребам і чи сприяють вони вступу та продовженню навчання.

5. Підготувати необхідні ресурси для можливих змін формату.

До ухвалення рішення про кількість днів тестування слід оцінити доступність доїзду, укриттів, електроживлення, персоналу та закордонних пунктів тестування, а також визначити бюджет і відповідальних за реалізацію змін.

Що це означає для НМТ 2027

Дослідження KSE Institute не дає однозначної відповіді, яким має бути НМТ у 2027 році. Воно радше окреслює критерії, за якими потрібно оцінювати можливі зміни.

Перший критерій — якість вимірювання знань. Вступний іспит має не тільки забезпечувати відбір за зрозумілими правилами, а й давати результат, якому учасники можуть довіряти. Для цього потрібно оцінити охоплення навчальної програми, типи завдань і можливості тесту вимірювати потрібні знання та навички.

Другий — навантаження на учасників. Те, що більшість опитаних відчуває втому, а лише 18% мають сили на весь тест, дає підстави уважніше дослідити одноденний формат. Але перш ніж переходити до двох днів, потрібно перевірити, чи можна зменшити навантаження іншими способами та які наслідки кожен варіант матиме для вступників.

Третій — рівність доступу. Умови тестування мають бути не тільки формально однаковими. Важливо враховувати безпекові ризики, доступність пунктів тестування, відмінності в шкільній підготовці й можливості родин оплачувати додаткові заняття.

Четвертий — вплив на всю систему освіти. Перелік предметів НМТ впливає на те, як навчаються старшокласники. Тому рішення про формат і зміст тесту потрібно узгоджувати з цілями профільної старшої школи, а не розглядати окремо від них.

Нарешті, важливо зберегти те, що вже працює: зрозумілу процедуру, відсутність технічних проблем у більшості учасників і довіру до НМТ як механізму вступу. Змінювати варто ті елементи, для яких є достатні докази проблеми та зрозуміле обґрунтування запропонованого рішення.

Джерело: Дослідження KSE Institute «Суспільна довіра та досвід складання НМТ в умовах повномасштабної війни: теперішнє та майбутнє іспиту».

Читайте також: Гнучка модель НМТ та ефективна профорієнтація: чого хоче сучасна молодь в Україні.