Делегація Міністерства освіти і науки України взяла участь у міжнародному симпозіумі «Історичний симпозіум: національні рефлексії та європейський вимір», який відбувся 19 червня в Афінах під егідою Обсерваторії з викладання історії в Європі Ради Європи.
Під час заходу українська сторона презентувала результати національних консультацій щодо майбутнього історичної освіти та окреслила ключові напрями її трансформації, про це повідомили на сайті Міністерства освіти.
Результати всеукраїнських консультацій представили європейським партнерам
На симпозіумі делегація МОН презентувала підсумки масштабних консультацій, які тривали в Україні з лютого до квітня 2026 року.
До обговорення долучилися історики, викладачі, студенти та експерти на базі чотирьох закладів вищої освіти:
- Університету Григорія Сковороди в Переяславі,
- Маріупольського державного університету,
- Київського національного університету імені Тараса Шевченка та
- КПІ імені Ігоря Сікорського.
Національний координатор України в Обсерваторії Сергій Шкабко зазначив, що консультації підтвердили активну інтеграцію української історичної освіти до європейського освітнього простору та допомогли визначити напрями для поглиблення цієї співпраці.
Історію України пропонують розглядати в ширшому європейському контексті
Серед ключових пріоритетів оновлення історичної освіти представники України назвали перегляд змісту навчання на основі європейських і порівняльних підходів.
Йдеться про те, щоб історія України вивчалася не ізольовано, а як невіддільна частина європейських та світових історичних процесів. Також планується модернізувати навчальні програми, підручники та освітні матеріали відповідно до сучасних досягнень історичної науки.
Особливу увагу пропонують приділити багатоперспективності, демократичним цінностям і дослідницькому підходу до навчання.
Критичне мислення — один із головних пріоритетів
Окремим напрямом реформування стане розвиток історичної грамотності та критичного мислення учнів.
У МОН наголошують на важливості роботи з першоджерелами, аналізу різних інтерпретацій історичних подій та формування навичок розпізнавання маніпуляцій. На думку учасників симпозіуму, це особливо актуально в умовах протидії російській дезінформації та імперським наративам.
Штучний інтелект планують інтегрувати в історичну освіту
Під час дискусій також обговорили використання цифрових технологій та штучного інтелекту в освіті й наукових дослідженнях.
Серед запропонованих кроків — формування державної політики щодо застосування ШІ в освітньому процесі, розроблення етичних принципів і рекомендацій для закладів освіти, а також підтримка створення українськомовних наборів даних для роботи таких систем.
Війна прискорила переосмислення історичної освіти
Представники МОН відзначили, що повномасштабна війна суттєво пришвидшила дискусії про деколонізацію навчальних програм, політику пам’яті та осмислення місця України в європейській історії.
Учасники також обговорили підходи до викладання складних і травматичних тем, зокрема Голодомору, Бабиного Яру та Чорнобильської катастрофи, використовуючи багатоперспективний підхід.
За підсумками симпозіуму напрацьовані рекомендації мають стати основою для подальших реформ історичної освіти в Україні та розвитку міжнародної співпраці у сфері створення сучасних освітніх ресурсів.
Джерело: сайт МОН.
Читайте також: 90 науковців з усього світу пишуть нову історію України на 3 млн слів.
