«Ми знімаємо ваше зобов’язання фіксувати це в журналі» — міністр освіти ексклюзивно для Освіторія.Медіа про оцінювання за групами результатів
Учителям більше не потрібно позначати групи результатів біля кожної оцінки в журналі, а за семестр виставлятимуть одну оцінку з предмета. Водночас групи результатів залишаються частиною Державного стандарту, а вчитель може й надалі використовувати їх для відстеження поступу учнів.
Міністерство освіти і науки України затвердило нові підходи до оцінювання учнів 5–9 класів. Відповідні зміни передбачені наказом МОН №1427. Головна новація — значно спрощується фіксація результатів навчання в класному журналі.
Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко під час освітньої конференції МОН «Серпнева-2026», відповідаючи на питання Освіторія.Медіа, роз’яснив суть змін.
Групи результатів не скасовують — прибирають обов’язкову фіксацію в журналі
Бутенко наголосив, що ГР1, ГР2, ГР3 і ГР4 залишаються в Державному стандарті. Зміна стосується саме бюрократичної процедури їх фіксації.
«Ми не забираємо групи результатів, їх чинність і необхідність із Державного стандарту. Ми забираємо необхідність їх обов’язкового введення в журналах, щоб зменшити бюрократичне й організаційне навантаження на вчителя», — сказав Андрій Бутенко в рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026», відповідаючи на запитання журналістки Олени Юрченко.
«Для нас важливо, щоб учитель у своїй роботі будував свою роботу таким чином, щоб він і далі міг фіксувати прогрес, розвиток дитини за кожну групу результатів і міг допомагати їй розвиватися. Це автономія вчителя», — додав міністр освіти.
Тобто відтепер поточні оцінки можна виставляти без обов’язкового зазначення ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4, а наприкінці семестру учитель виставляє одну оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу.
Водночас сам компетентнісний підхід нікуди не зникає: учителі й надалі оцінюють результати навчання, визначені Державним стандартом та навчальними програмами.
Чи можна вчителю й надалі використовувати ГР1–ГР4?
Індексацію за групами результатів не забороняють — просто вона більше не є обов’язковою саме в класному журналі.
Якщо вчителю зручно використовувати ГР1–ГР4 для власної роботи, він може продовжувати це робити. Водночас вимагати такого індексування від педагога не повинні, уточнив міністр освіти в рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026», відповідаючи на запитання головної редакторки Освіторія.Медіа Катерини Кисельової.
«Ми знімаємо ваше зобов’язання фіксувати це в журналі. Якщо це вам комфортно — будь ласка, використовуйте цей метод. Ми не хочемо робити це через, вибачте, силу, примус, щоб це не забирало у вас багато часу».
За словами міністра, водночас учителю важливо пам’ятати про групи результатів під час планування уроків, тематичного планування та проведення контрольних робіт — адже вони залишаються частиною стандарту.
Що саме скасовують у класних журналах
Раніше кожну оцінку в журналі потрібно було співвідносити з однією з груп результатів — ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4. Наприкінці семестру це могло призводити до появи кількох семестрових оцінок з одного предмета — окремо за групами результатів.
Тепер це не є обов’язковим.
Поточні оцінки фіксуватимуть у журналі без індексів за групами результатів. Водночас педагог, якому таке індексування зручне для власної роботи, може продовжувати його використовувати.
Що залишається незмінним
Спрощення журналу не означає скасування груп результатів або компетентнісного оцінювання.
Учитель і надалі оцінює, наскільки учні досягають результатів навчання, визначених Державним стандартом та конкретизованих у модельних навчальних і навчальних програмах.
Саме очікувані результати навчання, передбачені програмою на семестр або навчальний рік, є основою для планування освітнього процесу та виставлення семестрових і річної оцінок.
При цьому вчитель має академічну свободу — він самостійно обирає інструменти, методи та способи оцінювання.
Поточні оцінки: не треба ставити за кожне завдання
МОН окремо наголошує: поточні оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне виконане завдання.
Поточне оцінювання допомагає визначити проміжний рівень досягнення очікуваних результатів навчання в межах теми, модуля чи розділу.
Учитель сам визначає:
- скільки оцінок виставляти;
- коли їх виставляти;
- які методи та інструменти використовувати;
- відповідно до яких навчальних цілей проводити оцінювання.
Поточна оцінка виставляється в балах за виконану діяльність або навчальне завдання відповідно до визначених критеріїв. Вона враховується під час підсумкового оцінювання.
Формувальне оцінювання залишається
Формувальне оцінювання також зберігається. Його мета — дати учневі зворотний зв’язок, допомогти виявити навчальні потреби та за потреби скоригувати освітній процес.
Важливий момент: результати формувального оцінювання не враховують під час підсумкового оцінювання.
Учитель самостійно обирає шкалу — вербальну, рівневу чи бальну. Результати можна фіксувати у нотатках, щоденнику спостережень або в інший зручний спосіб.
МОН наголошує, що формувальне оцінювання є робочим інструментом учителя і не потребує оформлення як окремої звітності.
Тематичні роботи більше не обов’язкові після кожної теми
Тематичне оцінювання проводять за потреби.
Тематичну оцінку можна визначити одним із трьох способів:
- узагальнити поточні оцінки, отримані під час вивчення теми, модуля або розділу;
- виставити оцінку за підсумкову тематичну роботу;
- узагальнити поточні оцінки та оцінку за підсумкову тематичну роботу.
При цьому проводити окрему підсумкову роботу після кожної теми, розділу чи модуля не потрібно.
Як тепер виставлятимуть семестрову оцінку
Семестрову оцінку визначатимуть на основі тематичних оцінок, а якщо їх немає — поточних.
За рішенням учителя може проводитися підсумкова семестрова робота. Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період.
Але головне нововведення — за семестр виставляється одна оцінка з навчального предмета або інтегрованого курсу.
Тобто окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів більше не є обов’язковими.
Школи отримують більше свободи
Нові правила також передбачають автономію закладів освіти.
Школа може запровадити власну шкалу оцінювання, а для окремих предметів та інтегрованих курсів — використовувати дихотомічну шкалу «зараховано / не зараховано».
Учитель самостійно:
- обирає шкалу формувального оцінювання;
- визначає кількість і частотність різних видів оцінювання;
- добирає методи та інструменти відповідно до навчальних цілей;
- вирішує, чи використовувати індексацію оцінок за групами результатів як додатковий робочий інструмент.
МОН оновить Свідоцтво досягнень
Через зміни в підходах до оцінювання МОН також оновить форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів.
Як повідомили в міністерстві, оновлену форму з урахуванням компетентнісного підходу мають представити до 1 жовтня 2026 року.
Для розроблення та добору інструментів компетентнісного оцінювання вчителі можуть використовувати методичні посібники «Як оцінювати в НУШ?» для десяти освітніх галузей, «Каталог компетентнісних робіт для НУШ», а також ресурс «Інтерактивний поступ» на цифровій платформі «Освіта для життя».
Чому МОН вирішило змінити систему
У міністерстві пояснюють, що рішення ухвалили після звернень педагогів, які вказували на надмірну складність фіксації результатів оцінювання.
«Дебюрократизація процесу була зараз надзвичайно важлива для того, щоб вчителі могли сконцентруватися», — сказав Андрій Бутенко в рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026».
Джерела: Facebook Андрія Бутенка і МОН, відповіді міністра освіти в рамках проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026», сайт Міністерства освіти.Читайте також: Оцінювання, що мотивує: формувальне, підсумкове, самостійне.
