Менше 2% шкіл вистачає книжок у бібліотеках: МОН оприлюднило результати опитування

Понад 10 тисяч закладів освіти взяли участь у першому в історії незалежної України опитуванні про стан шкільних бібліотек.

• 87% із них потребують сучасної української художньої літератури,
• 70% — нонфікшну, 
• у понад 500 закладах пошкоджені бібліотечні приміщення через війну.

Міністерство освіти і науки України вперше провело масштабне опитування про стан шкільних бібліотек. З 11 вересня до 9 жовтня 2026 року в ньому взяли участь понад 10 тисяч закладів загальної середньої освіти — 84,4% від їхньої загальної кількості. Результати дослідження оприлюднило МОН.

Мета опитування — з’ясувати, яких книжок і ресурсів бракує шкільним бібліотекам, як на них вплинула війна та наскільки зручними й доступними є ці простори для учнівства.

Яких книжок бракує шкільним бібліотекам

Лише 192 заклади освіти, або 1,8% опитаних, повідомили, що наявної літератури їм достатньо. Найбільший попит мають:

• сучасна українська художня література — 87% закладів;
• нонфікшн — 70%;
• зарубіжна художня література — 69%;
• книжки іноземними мовами — 28%.

Лише у чверті опитаних шкіл понад половину основного бібліотечного фонду оновили протягом останніх п’яти років. Приблизно третина закладів зазначила, що їхні фонди повністю відповідають потребам навчальних програм.

У бібліотеках переважають україномовні видання: медіанна частка таких книжок у фондах становить 96%. Водночас у частині закладів ще триває списання російськомовної літератури.

Оновлення фондів стає особливо актуальним у контексті змін у шкільній освіті, зокрема переходу до профільної старшої школи та впровадження нових навчальних програм.

Як війна вплинула на бібліотеки

Більшість опитаних закладів повідомила, що їхні бібліотеки не зазнали пошкоджень унаслідок війни. Проте в понад 500 закладах пошкоджені бібліотечні приміщення, а в 380 — книжкові фонди.

Відновити приміщення вдалося у 197 закладах, а пошкоджені фонди — у 137. 

Бібліотека — не лише місце для книжок

Опитування також показало, як учні використовують бібліотечний простір. У половині закладів вони приходять туди для самостійного читання. У кожному п’ятому шукають інформацію в інтернеті, а у 18% виконують домашні завдання.

Бібліотеки також стають місцями для навчальних і соціокультурних заходів. Понад 6 тисяч закладів організовують щоденні або щотижневі активності для учнів початкових класів. У базовій школі такі заходи регулярно проводять 5503 заклади, а для старшокласників — 2533.

Водночас лише 3948 закладів, або близько 38% опитаних, мають бібліотечного фахівця чи фахівчиню на повну ставку. В інших школах працівники бібліотек працюють неповний робочий день або за сумісництвом. Це обмежує можливості для проведення заходів, роботи з учнями й учителями та оновлення бібліотечних фондів.

«Бібліотека — це простір для гуртування в ширшому контексті. В бібліотеках відбуваються різноманітні події, а ці простори відкриті для всіх учасників освітнього процесу», — зазначила Ірина Шарова, проєктна менеджерка Офісу впровадження НУШ при МОН.

За її словами, шкільні бібліотеки потребують матеріального оновлення та підтримки.

Як результати опитування планують використати

Зібрані дані мають допомогти МОН визначити пріоритети державної політики у сфері розвитку читання, спланувати необхідні ресурси та залучити партнерів для підтримки шкільних бібліотек.

Дослідження також пов’язане з реалізацією політики «Освіта для життя» та впровадженням інтегрованого курсу «Читання як суперсила» для учнів 5-х класів. Для його реалізації важливо забезпечити школярів доступом до різноманітної літератури й створити умови для розвитку читацької компетентності та навичок роботи з інформацією.

Джерело: МОН.

Читайте також: «Читання як суперсила»: у 5-х класах запроваджують нову програму з читацької грамотності.