Зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт №15254-1, який пропонує під час воєнного стану змінити формулу НМТ з чотирьох предметів на три, викликав жваву дискусію в освітній спільноті. Автори ініціативи пропонують залишити обов’язковими українську мову та історію України, а третій предмет надати на вибір вступника. Відтак математика може втратити статус обов’язкового предмета для всіх абітурієнтів.
Прихильники змін говорять про освітні втрати, психологічне навантаження та необхідність зробити українські університети доступнішими для молоді в умовах війни. Натомість критики нагадують про роль математики як індикатора академічної готовності та застерігають від зниження вимог до вступу.
Ми зібрали перші реакції освітян, науковців, управлінців та громадських діячів на цю пропозицію.
Наталя Заїка, дослідниця поведінкової економіки, American University Kyiv
Наталя Заїка вважає, що дискусія про скасування обов’язкової математики на НМТ підміняє справжню проблему. На її думку, замість того щоб з’ясовувати причини низьких результатів учнів та покращувати викладання предмета, пропонується просто прибрати один із ключових інструментів оцінювання академічної готовності вступників.
Дослідниця посилається на наукові дані, які свідчать, що математичні навички є одним із найкращих показників майбутнього успіху в навчанні та на ринку праці. Вона наголошує, що потреба в математичній грамотності виходить далеко за межі технічних професій і є критично важливою для розвитку інженерного, технологічного та наукового потенціалу країни.
Водночас Заїка підкреслює, що цінність математики полягає не лише в прикладних знаннях, а й у формуванні способу мислення: уміння аналізувати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, критично оцінювати твердження та протистояти маніпуляціям. На її переконання, проблема полягає не в самому предметі, а в тому, що шкільна математика часто викладається відірвано від життєвих ситуацій і не демонструє учням своєї практичної цінності.
Михайло Винницький, колишній заступник міністра освіти і науки України, професор соціології
Михайло Винницький розглядає ініціативу щодо скасування обов’язкової математики на НМТ як приклад короткострокових і популістичних рішень в освітній політиці. На його думку, аргументи про необхідність «полегшити» вступ під час війни не враховують довгострокових наслідків для якості освіти та підготовки майбутніх фахівців.
Колишній заступник міністра наголошує, що математика є важливим елементом загальної освіченості й одним із небагатьох чинників, які мотивують школярів системно вивчати предмет. Замість скасування вимоги, вважає він, варто працювати над удосконаленням змісту та методик викладання математики в школі.
У ширшому контексті Винницький пов’язує цю дискусію з іншими суперечливими рішеннями в освітній сфері, які, на його переконання, ухвалюються під впливом політичної доцільності, а не стратегічного бачення розвитку освіти. Він застерігає, що відмова від системних реформ і зниження академічних вимог можуть поглибити проблеми української освіти в майбутньому.
Тимофій Милованов, український економіст та президент Київської школи економіки
Катерина Терлецька, докторка фізико-математичних наук, провідна наукова співробітниця Інституту проблем математичних машин і систем НАН України
Катерина Терлецька закликає розглядати дискусію про математику на НМТ у ширшому контексті освітньої політики та викликів воєнного часу. Вона визнає, що нинішній формат тестування створює додаткове психологічне навантаження для випускників, які живуть в умовах постійних повітряних тривог та стресу. На її думку, обговорення має стосуватися насамперед удосконалення системи оцінювання — зокрема можливості рознесення іспитів у часі чи повернення до окремого складання предметів, а не відмови від математики як такої.
Науковиця не погоджується з тезою про надмірну складність математичного блоку НМТ. Вона вважає, що частина критики пов’язана з появою завдань, які перевіряють не відтворення алгоритмів, а здатність до математичного мислення та розуміння. Водночас Терлецька визнає потребу в оновленні підходів до викладання математики та розвитку математичної стійкості учнів, щоб зменшувати тривожність навколо предмета.
Людмила Булигіна, освітянка, інженерка Фізико-технічного інституту КПІ ім. Ігоря Сікорського, керівниця секції «Кібербезпека» Київської Малої академії наук, лауреатка Global Teacher Prize Ukraine
Людмила Булигіна різко критикує ініціативу щодо скасування обов’язкової математики на НМТ. Вона вважає, що така пропозиція суперечить зусиллям освітянської спільноти, спрямованим на розвиток критичного мислення та системного підходу до навчання.
На думку освітянки, законодавча ініціатива має ознаки популізму та апелює не до освітньої логіки, а до суспільних настроїв.
Ксенія Семенова, проректорка з навчальної роботи Київського авіаційного інституту, депутатка Київської міської ради
Ксенія Семенова виступає за збереження математики серед обов’язкових предметів НМТ, наголошуючи, що тест перевіряє насамперед базові математичні компетентності, які формуються протягом усієї школи. За її словами, завдання НМТ охоплюють матеріал різних років навчання, тому для подолання порогового балу не обов’язково володіти найскладнішими темами старшої школи — достатньо мати міцні базові знання.
На думку освітянки, університетська освіта передбачає наявність загальної шкільної підготовки незалежно від обраної спеціальності. Вона переконана, що випускник, який вступає до закладу вищої освіти, має володіти елементарними математичними навичками, адже вища освіта покликана формувати цілісний світогляд, а не лише готувати до виконання окремих професійних завдань.
Окремо Семенова звертає увагу на роль НМТ як інструменту оцінювання результатів шкільної освіти. Вона наголошує, що державі необхідні національні механізми вимірювання рівня знань учнів, зокрема з математики, для ухвалення обґрунтованих освітніх рішень і моніторингу якості освіти поряд із міжнародними дослідженнями на кшталт PISA.
Мар’яна Калабухова, консультантка з освіти та навчання
Мар’яна Калабухова виступає категорично проти вилучення математики з переліку обов’язкових предметів НМТ. На її думку, цей предмет є не стільки перевіркою обчислювальних навичок, скільки інструментом оцінювання здатності до абстрактного мислення, аналізу інформації, логічних міркувань і роботи зі складними концепціями — компетентностей, необхідних для навчання в університеті незалежно від спеціальності.
Експертка наголошує, що в умовах сучасного цифрового світу математична грамотність потрібна представникам практично всіх професій. Вона також розглядає математику як ефективний механізм відбору абітурієнтів, адже високий результат з цього предмета свідчить про системність у навчанні, дисциплінованість і готовність до інтелектуальних викликів.
Богдан Завидовський, учитель біології, хімії та природничих дисциплін, фіналіст Global Teacher Prize Ukraine 2021
Учитель вважає, що дискусія навколо можливого скасування обов’язкової математики на НМТ є надмірно драматизованою. На його думку, запровадження обов’язкового тестування з математики не призвело до суттєвого покращення рівня математичної підготовки учнів, а значна частина вступників долає поріг завдяки вгадуванню відповідей, а не реальному опануванню предмета.
Богдан Завидовський також звертає увагу на те, що нинішня модель НМТ звужує можливості для природничих дисциплін. Він переконаний, що математичну компетентність доцільніше перевіряти через прикладні завдання та інтегровані природничі тести, а не через окремий обов’язковий іспит для всіх вступників.
Водночас педагог нагадує, що наразі йдеться лише про альтернативний законопроєкт, перспективи ухвалення якого залишаються невизначеними, і закликає до більш зваженої дискусії без емоційних прогнозів та спекуляцій.
Петро Чернишов, бізнесмен, колишній президент компанії «Київстар», засновник освітнього проєкту підтримки вчителів математики «Контур»
Чернишов вважає, що скасування обов’язкової математики на НМТ може мати довгострокові негативні наслідки для розвитку країни. На його думку, українська освітня система вже демонструє критично низький інтерес випускників до природничих дисциплін, а переведення математики до категорії предметів за вибором лише поглибить цю тенденцію.
Чернишов наголошує, що обов’язковість предмета безпосередньо впливає на мотивацію учнів його вивчати. Як приклад він наводить низьку популярність фізики та хімії серед вступників і застерігає, що математика може повторити їхню долю. На його переконання, це особливо небезпечно для держави, яка потребує інженерів, технологів, розробників та фахівців для оборонної галузі.
Чернишов також апелює до міжнародного досвіду. Він порівнює країни, які системно інвестують у математичну освіту та демонструють високі результати, із прикладами реформ, що передбачали зниження академічних вимог і згодом були переглянуті через незадовільні наслідки. На його думку, відмова від обов’язкової математики стане не кроком до доступнішої освіти, а сигналом про зниження амбіцій держави щодо власного наукового та технологічного розвитку.
Читайте також: 3 замість 4: у ВР зареєстрували законопроєкт про зміну формули НМТ під час воєнного стану.
