28 грудня міністр освіти і науки Лілія Гриневич провела прес-конференцію на тему: «Робота МОН: підсумки 2018-го/візія 2019-го». 

Під час прес-конференції було названо такі результати діяльності МОН:

  • Освіта стала більш доступною, зокрема відкрилося 286 додаткових опорних шкіл;
  • Запустився розвиток інклюзивної освіти — з вересня було відкрито 516 інформаційно-ресурсних центрів;
  • Було прийнято концепцію модернізації професійно-технічної освіти; розвинулася мережа з 50 навчально-практичних центрів із тих спеціальностей, які є менш популярними серед студентів;
  • Було створено Національне агентство забезпечення якості вищої освіти;
  • Було усунено зловживання під час вступу на магістратуру шляхом впровадження ЗНО для вступу;
  • Відбулося відродження учнівського і студентського спорту.

У 2019 році напрямками розвитку освіти і науки визначено:

  • Одним із пріоритетних завдань є розвиток реформи НУШ. «Ця реформа — на десятиліття, і ми знову стоїмо перед викликами: нове обладнання, підвищення кваліфікації», — зазначила міністр;
  • Прийняття Держстандарту базової освіти;
  • Вирішення проблем з булінгом. «Для нас пріоритет — гідність кожної дитини», — зазначила Лілія Гриневич; 
  • Продовження реформи інклюзивної освіти;
  • Поліпшення комфорту учнів. «В Україні не в усіх школах є теплі туалети, а це — одна з базових потреб», — стверджує міністр;
  • Нові механізми професійного зростання вчителів: підвищення кваліфікації за механізмом «гроші ходять за вчителем», впровадження сертифікації вчителів;
  • Впровадження інституту освітнього омбудсмена;
  • Діджиталізація освіти;
  • Акцент на сільській освіті, яка наразі має менші можливості (зокрема що стосується підключення до інтернету, роботи з цифровими ресурсами);
  • Старт масштабної реформи професійно-технічної освіти (у рамках співпраці з ЄС 58 млн євро буде вкладено в цю сферу); розвиток нових підходів, таких як дуальна освіта;
  • Становлення національної системи кваліфікації (Національна агенція кваліфікації);
  • Заснування Національного фонду досліджень;
  • Початок роботи мережі центрів колективного користування обладнанням (наукове обладнання є дорогим, однак необхідно зробити так, щоб воно було максимально доступним);
  • Запровадження базового фінансування науки в університетах;

Перший заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей також додав такі пріоритети:

  • Ліквідація черги в дитсадках (залишається понад 30 тис. бажаючих отримати послуги дошкільної освіти, які наразі такої можливості не мають);
  • Проведення дослідження якості дошкільної освіти;
  • Реалізація вчителями цінностей, зазначених у нових освітніх стандартах; «Ми розуміємо, що ключ реформи — це вчитель», — зазначив Павло Хобзей;
  • Новий освітній простір.

Поділитися цією статтею