Цьогоріч Премія святкує здобутки не лише вчителів, але й української незалежності. Саме тому разом із AIESEC Ukraine премія Global Teachers Prise відзначає педагогів і педагогинь, котрі народилися та почали викладати упродовж останніх тридцяти років. Зустрічайте двох фіналістів і трьох фіналісток! Вони точно знають, як знаходити спільну мову з зумерами!

Ігор Андрієнков, селище Шевченкове, Харківська область

Ігор переконаний, що вчитель має підготувати учнів до майбутніх викликів. Він виділив ТОП-6 навичок, які регулярно розвиває в учнях. Це критичне мислення та вміння вирішувати проблеми, креативність, цифрова грамотність, життя у громадянському суспільстві, лідерство та здатність вчитися, вміння співпрацювати та комунікувати. А його професійна мрія — разом із дітьми дуже хочуть обладнати англомовний клуб у своєму закладі, який надасть змогу учням та ученицям більше часу присвячувати вивченню мови на належному рівні.

«Спосіб наблизитися до освіти 21-го століття — озброїти учнів навичками, які їм будуть необхідні, щоб впоратися з невідомими подіями майбутнього».

Богдана Сердюкова, Київ

Пані Богдана викладає природничі та соціальні науки у школі ThinkGlobal. Вона розповідає учням про цілі сталого розвитку, заохочує в них проєктну діяльність і розвиває формат конструктивних суперечок у класі. У майбутньому мріє створити курс лекцій про ментальне здоров’я та емоційний інтелект для викладачів і учнів, адже вірить, що так можна змінити життя в країні на краще.

«Я вчу мислити критично, працювати з інформацією, самостійно досліджувати проблемні питання та їх взаємозв’язок з повсякденним життям людства».

Микола Попадюк, Чернівці

Учні пана Миколи вступають до університетів Європи та Канади, долають проблеми з психічним здоров’ям і організовують літературні вечори. Головний принцип півфіналіста — бути не просто вчителем, а партнером для своїх вихованців. На уроках педагог послуговується ТікТоком, застосовує метод «Я — історія», щоб учні могли уявити себе людьми з певної історичної епохи, та підходи цифрового громадянства, зокрема за матеріалами платформи «Irex Mocotoms». У майбутньому змінотворець хоче розробити програми одноденних стажувань для школярів, щоб їм було легше правильно обрати професію.

«У підлітковому періоді моєю улюбленою книгою була «Над прірвою у житі» Дж. Д. Селінджера. І тоді я асоціював себе з головним героєм — Голденом Колфілдом, для якого найбільшою мрією було «ловити малюків, якщо вони підбіжать дуже близько до прірви; стерегти дітей над прірвою в житі». Свого часу я вкладав у ці слова дещо інший зміст, але сьогодні розумію, що це стосувалось моєї майбутньої вчительської роботи».

Катерина Бігар, місто Свалява, Закарпатська область

Пані Катерина, або міс Кейт, як кличуть учительку учні, викладає у школі лише два роки. Утім, за цей час вона встигла перетворити свої уроки в інклюзивному класі на цікаве середовище для дітей із особливими потребами, навчити учнів розрізняти герундій від теперішнього тривалого часу й закохати їх у вивчення іноземних слів через TikTok-відео. Мрія пані Катерини — попрацювати викладачкою у США або Великобританії. Вона переконана, що через занурення в англомовну культуру зможе покращити освітній процес у себе вдома.

«Молоде покоління — це покоління, яке творить історію, а вчитель повинен бути новатором, рушійною силою, що підкріплює їхню жагу до знань, до будівництва нового суспільства — сучасного, і саме якісні інноваційні технології, професійний підхід сприяють цьому».

Тетяна Кучеренко, Київ

Пані Тетяна мріяла стати вчителькою ще з дитинства. Зараз учні педагогині аналізують діалоги англійською у формі гри, розробляють рекламу та втілюють у життя власні підприємниці ініціативи. Фіналістка пишається участю у розробці проєкту, який дає змогу українським школярам спілкуватися з американськими однолітками. У майбутньому вона мріє поїхати на програму стажування у США, щоб поповнити власну методичну скарбничку.

«Колеги моєї школи характеризують мене як «вчителька, яка стійка, як камінь», бо під власний контроль я взяла клас, який мав найбільшу кількість невирішених та складних питань, які потрібно було налаштувати швидко».

За підтримки Українського культурного фонду.

Поділитися цією статтею