ГО «Навчай для України» у 2025 році ініціювала дослідження, яке провела Vox Populi agency, щоби почути молодих людей: що їх мотивує або, навпаки, зупиняє ставати вчителями. Про це Освіторія.Медіа повідомили в комунікаційній команді громадської організації.
Також у дослідженні — як підтримати тих, хто вже зробив цей вибір.
Що дослідили:
- як опитані сприймають професію вчителя і які критерії вважають визначальними для її привабливості;
- як суспільство ставиться до вчителів;
- які фактори мотивують або демотивують обирати вчителювання як кар’єрний шлях;
- хто частіше ухвалює рішення працювати в школі, з яких причин і якими міркуваннями керується під час цього вибору.
Інна Рахмістрюк, керівниця програми «Навчай», ГО «Навчай для України»:
«Вибір професії вчителя сьогодні — це вибір на користь людей і майбутнього. Українські вчителі щодня підтримують дітей у надзвичайно складних умовах, допомагають їм навчатися, зберігати допитливість і віру в себе. Сьогодні українські школи гостро потребують нових кадрів, але все менше людей обирають цю професію. Ми ініціювали це дослідження, щоб отримати глибше розуміння мотивації, потреб та очікувань студентів і педагогів, які лише входять у професію».
Учасники і методи дослідження «Можливості та потенціал вчительської професії очима студентів і молодих учителів»
У межах онлайн-опитувань участь узяли понад 1 100 респондентів і респонденток — студенти педагогічних і непедагогічних спеціальностей, а також учителі з досвідом роботи в школі до п’яти років.
Дослідження провели із застосуванням комбінованої методології, що поєднує кількісні та якісні методи.
Для глибшого розуміння мотивацій, бар’єрів і ставлення до вчительської професії провели 4 фокус-групові дискусії зі студентами та молодими педагогами з різним досвідом роботи. Загалом у фокус-групах взяли участь 30 осіб.
5 ключових знахідок дослідження
- Прагнути до щастя та відчувати задоволення від життя є найбільшим карʼєрним орієнтиром для студентів
Серед студентів педагогічних спеціальностей найбільшими кар’єрними орієнтирами є такі:
- прагнення бути щасливими (66%),
- баланс між роботою та особистим життям (57%),
- високий заробіток і користь для суспільства (по 46%).
На непедагогічних спеціальностях картина схожа, утім фінансова мотивація виражена сильніше (65% проти 46%). Ті, хто планує працювати вчителем, рідше ставлять заробіток на перше місце, натомість частіше згадують суспільну користь та роль прикладу.
- Основним бар’єром для входу та перебування у професії є низький рівень оплати праці.
92% педагогів вказали підвищення зарплати як ключову умову для покращення продуктивності.
Лише 21% студентів педагогічних спеціальностей вважають, що вчителі мають гідний рівень оплати праці. Натомість 54% прямо заявили, що твердження про те, що «вчитель отримує гідну заробітну плату», не відповідає дійсності.
Школа не завжди розглядається як місце для побудови довгострокової кар’єри.
Згідно з кількісними даними, 37% студентів педагогічних спеціальностей розглядають школу як місце для довгострокової кар’єри, тоді як 45% бачать у ній тимчасовий етап.
Студентка педагогічної спеціальності ділиться:
«Я планувала б [працювати вчителькою], але не у звичайній школі, а, можливо, у якійсь спеціалізованій чи приватній. Тому що якщо в державній, то я не хочу. Там це ніхто не оцінить, ніколи в житті, і цього я б не хотіла. Ну, можливо, я б розглядала ще репетиторство, але це, напевно, не як основну роботу. Ну, а якщо мої нерви не витримають бути саме педагогом, то, можливо, дійсно, теж якимось редактором чи копірайтером… Мені, в принципі, це цікаво. Навіть у ЗМІ, можливо, колись піти… Поки не вирішила».
Вчителі з досвідом роботи до 5 років залишаються у професії через інтерес до роботи з учнями.
71% назвали роботу з учнями головним фактором утримання в професії, тоді як перспективи розвитку згадали лише 20%.
Стосунки в колективі визначають комфортність входу і перебування у професії.
Підтримку під час адаптації вчителі найчастіше отримували з боку адміністрації школи (70% дали високу оцінку), наставників (69%) та колег (66%).
У фокус-групах учасники зауважували, що дружня атмосфера, готовність досвідчених колег допомогти та взаємний обмін знаннями знімають стрес перших місяців роботи й компенсують низьку зарплату чи інші труднощі. Водночас поодинокі випадки формального наставництва або конфліктного колективу ставали серйозним демотиватором і навіть причиною звільнення на старті кар’єри.
Висновки попередніх досліджень про перспективи вчительства
- Згідно з дослідженням «Вчителі України: кадровий потенціал»: ГО «Освіторія» (2024), майже кожна друга вакансія в школах лишається незаповненою, а випускники педагогічних університетів масово уникають роботи за фахом.
- Дослідження Vox Populi agency «Війна та освіта: два роки повномасштабного вторгнення» (2024) засвідчило зростання навантаження на педагогів, психологічну виснаженість учителів і учнів, нерівність доступу до якісної освіти та посилення відтоку кадрів зі шкільної системи. Учителі відчувають брак підтримки в перші роки роботи, бюрократичний тиск, нестачу довіри в шкільному середовищі.
- Понад 60% українських учителів відчувають пригнічений настрій або втрачають інтерес до щоденних справ, згідно з результатами дослідження«Психоемоційна і психосоціальна підтримка в освіті України під час війни». Вигорання посилюється через обмежену підтримку з боку колег, нестачу знань про самодопомогу та відсутність формалізованої системи психологічного супервізування.
Джерело: комунікаційна команда ГО «Навчай для України».
Читайте також: Дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал»: 6 головних освітніх викликів та як їх вирішити до 2030 року.
