Кількість атак на освіту у світі за останні два роки зросла на 40%. Такими є висновки нового дослідження Глобальної коаліції із захисту освіти від нападів (Global Coalition to Protect Education from Attack, GCPEA), оприлюдненого 15 червня. Його цитує The Guardian.
За даними організації, у 2024–2025 роках у 83 країнах світу зафіксували понад 8556 нападів на школи, університети, учнів і працівників освіти. Унаслідок цих атак постраждали понад 10 600 людей (загинули, були поранені, викрадені, заарештовані або зазнали інших форм насильства).
Україна серед країн із найбільшою кількістю атак на освіту
Найбільше випадків дослідники зафіксували в Колумбії, Демократичній Республіці Конго, Ефіопії, Гаїті, Палестині та Україні.
Зокрема, в Україні протягом двох років сталося близько 900 атак на школи. У Палестині зафіксували щонайменше 2400 нападів на учнів і працівників освіти.
Також майже вдвічі — на 91% — зросла кількість випадків використання шкіл та університетів військовими підрозділами або збройними угрупованнями. За два роки дослідники нарахували 1912 таких інцидентів.
У звіті зазначається, що дедалі частіше під час атак використовують вибухові пристрої великої потужності, зокрема боєприпаси, які доставляють дронами. Це призводить до значних руйнувань освітньої інфраструктури та змушує навчальні заклади припиняти роботу.
«Школи перестають бути безпечним місцем»
Директорка GCPEA Ліза Чанг Бендер наголосила, що результати дослідження свідчать про небезпечну тенденцію.
«Ці дані є попередженням про те, що глобальні норми, які колись захищали дітей, руйнуються. Це попередження про те, що світ рухається до ситуації, коли навіть наймолодші більше не перебувають у безпеці», — зазначила вона.
Особливо тривожними є дані щодо дітей та педагогів у країнах, охоплених конфліктами. У М’янмі, Нігерії, Ємені та Камеруні понад 1700 учнів і працівників освіти були вбиті або поранені. У Нігерії понад 700 школярів та освітян викрали, а в М’янмі щонайменше 80 учнів і педагогів загинули та близько 240 отримали поранення.
Професор освіти, конфліктів і миру Університетського коледжу Лондона Теджендра Пхералі вважає, що напади на освіту дедалі частіше мають системний характер.
«За цими цифрами стоять діти, які більше не сприймають школу як безпечне місце. Втрачається не лише освіта — втрачаються безпека, майбутнє та довіра до освітніх інституцій», — наголосив він.
Окремо автори звіту звертають увагу на випадки цілеспрямованих нападів на дівчат через їхню стать, а також на дітей з інвалідністю, які й без того стикаються з численними бар’єрами в доступі до освіти.
Проблема не обмежується країнами, охопленими війною
Хоча найбільш драматичні випадки насильства щодо освіти пов’язані зі збройними конфліктами, про загострення ситуації повідомляють і країни, які не перебувають у стані війни.
Так, у Люксембурзі профспілка працівників освіти SEW/OGBL оприлюднила результати опитування, в якому взяли участь 1115 представників освітньої сфери. Майже 74% респондентів повідомили, що протягом останніх 12 місяців стикалися з насильством з боку учнів або їхніх батьків. Про це пише люксембурзьке видання Luxemburger Wort.
Найчастіше йшлося про словесні образи, психологічний тиск та безпідставні звинувачення. Водночас значна частина освітян повідомила і про фізичне насильство — удари, штовхання, укуси чи подряпини.
Понад дві сотні педагогів отримали травми
Серед 450 працівників освіти, які заявили про фізичні напади, 233 зазнали травм, з них — 64 зверталися по медичну допомогу.
Крім того, 58% опитаних повідомили, що щотижня стають свідками серйозних випадків насильства між учнями.
Голова профспілки SEW/OGBL Жоель Даме вважає, що проблему часто недооцінюють.
«Насильство применшують. Саме тому, що воно відбувається щодня, багато людей уже не усвідомлюють, що те, з чим вони стикаються, є насильством щодо них», — зазначила вона.
Майже 40% педагогів зізналися, що не повідомляють про інциденти. Серед причин — недовіра до ефективності реагування та відсутність відчутної підтримки.
За даними опитування, 75% респондентів вважають, що покарання для порушників не працюють, а понад половина переконана, що учні, які чинять серйозні правопорушення, часто не стикаються з реальними наслідками своїх дій.
Профспілка закликала створити національну базу даних випадків насильства в школах, щоб отримати повнішу картину ситуації та розробити ефективні механізми реагування.
Джерела: The Guardian, Luxemburger Wort.
Читайте також: Українські освітяни замовчують булінг проти себе: пані освітній омбудсмен.
