30% учнів вважають, що розуміють реформу старшої школи, але знають про неї недостатньо — дослідження KSE Institute

84% учнів передпілотних академічних ліцеїв погоджуються, що вибіркові курси дають змогу вивчати те, що їм цікаво, а 77% зробили вибір самостійно. Водночас допрофільна підготовка допомогла визначитися лише 54% опитаних, а індивідуальні консультації з психологом або кар’єрним радником отримали 18%. Дослідження KSE Institute також виявило розрив між упевненістю у власному розумінні реформи та фактичними знаннями про неї, високе навчальне навантаження учнів і нестачу ресурсів у ліцеях.

30% учнів і 22% батьків та опікунів вважають, що розуміють реформу старшої школи, проте мають недостатньо фактичних знань про її зміст. Водночас 41% учнів і 40% батьків та опікунів поєднують упевненість у власному розумінні змін із достатнім рівнем фактичних знань.

Такі результати містить дослідження Центру дослідження освіти в надзвичайних ситуаціях KSE Institute «Реформа профільної середньої освіти в Україні». Воно охопило учасників передпілотних академічних ліцеїв, які добровільно взялися випробовувати нову модель навчання. Це важливе уточнення: результати показують досвід закладів, які вже були готові долучитися до змін, а не репрезентують усі українські школи.

Що учні знають про реформу — і наскільки впевнені у своїх знаннях

Дослідники окремо оцінювали два показники: наскільки добре респонденти, на їхню думку, розуміють реформу, і як вони відповідають на запитання про її зміст. Результати показали, що впевненість у власній обізнаності не завжди відповідає фактичним знанням.

Отже:

• Упевнені, що розуміють реформу, і мають достатні фактичні знання
  

  — 41% учнів, 40% батьків,

• Упевнені, що розуміють реформу, але фактичних знань недостатньо
  

  — 30% учнів, 22% батьків,

• Не впевнені у своєму розумінні, але мають достатні фактичні знання
  

  — 13% учнів, 24% батьків,

• Не впевнені у своєму розумінні й мають недостатні фактичні знання
  

  — 16% учнів, 14% батьків,

У дослідженні достатній рівень фактичних знань визначали відносно медіанного показника відповідної групи. Тож ці категорії описують результати тестових запитань у межах вибірки, а не відповідність певному абсолютному стандарту обізнаності.

Для комунікації реформи це важливий нюанс. Самого повідомлення про те, що людина вже розуміє зміни, недостатньо, щоб зробити висновок про її обізнаність. Потрібно з’ясовувати, які саме положення реформи залишаються незрозумілими, і перевіряти, чи допомагають роз’яснення розібратися з ними.

Учні цінують вибір курсів, але не завжди знаходять те, що їм підходить

Одна з позитивних тенденцій зафіксованих дослідженням — ставлення учнів до можливості обирати навчання відповідно до своїх інтересів.

84% опитаних погоджуються, що вибіркові курси дають змогу вивчати те, що справді цікаво. 77% зазначили, що самостійно зробили вибір. Про зрозумілість процедури вибору профілю повідомили 86% учнів.

Водночас формальна можливість обрати курс і достатня підтримка для усвідомленого вибору — різні речі.

Допрофільна підготовка допомогла визначитися лише 54% учнів. Індивідуальні консультації з психологом або кар’єрним радником отримали 18% опитаних.

Серед учнів, які були незадоволені процесом вибору, 52% не знайшли курсів, що відповідали б їхнім інтересам, а 46% бракувало інформації про зміст курсів.

Ці цифри дають змогу точніше визначити, де саме виникають труднощі: учням потрібні не тільки варіанти для вибору, а й можливість заздалегідь ознайомитися з ними, зрозуміти зміст навчання та співвіднести його зі своїми інтересами.

У звіті також зазначено, що 68% учнів задоволені курсами для поглибленого вивчення профільних предметів, а 76% — курсами загального розвитку. Водночас відповіді про інтегровані курси виявилися неоднозначними: 45% учнів повідомили, що вивчають їх, 28% — що не мають таких курсів, а 27% не знають, чи є вони в їхній програмі.

Отже, навіть за загалом позитивного ставлення до вибірковості учням важливо пояснювати, які саме курси вони можуть обирати, чим вони відрізняються та як допоможуть у подальшому навчанні.

Як ліцеї організовують вибір курсів

Досвід окремих ліцеїв-амбасадорів показує кілька практичних способів допомогти учням із вибором. У Хусті й Балті учням давали час випробувати різні курси до остаточного рішення: у Хусті — два-три тижні, у Балті — чотири тижні. У київському ліцеї учні могли змінити вибіркові курси з другого семестру.

Важливим виявився і розклад. У Хусті вибіркові курси проводили в один час для всіх класів, а в Балті їх розміщували посеред навчального дня, а не в останні уроки. У Богодухові для організації груп і розкладу використовували платформу «Наша школа».

Ці приклади не означають, що одна модель підійде кожному закладу. Вони демонструють, що організація вибору — окреме завдання, яке потребує часу для ознайомлення з курсами, зрозумілих правил і зручних інструментів для формування навчальних груп.

Учителям потрібні матеріали й методична підтримка, адміністраціям — час і простір

Дослідження зафіксувало не тільки ставлення до реформи, а й конкретні труднощі освітніх команд.

Серед опитаних учителів 37% назвали викликом зростання робочого навантаження, а 35% — нестачу навчально-методичних матеріалів. Водночас 88% педагогів готові користуватися модельними програмами нових авторських колективів, якщо вони відповідатимуть їхнім очікуванням, а 86% — за умови повного методичного забезпечення.

Ці відповіді свідчать про запит на практичну підтримку: педагогам важливо мати не лише програму, а й матеріали, які допоможуть підготувати уроки та організувати навчання за новою моделлю.

Серед адміністрацій ліцеїв проблеми пов’язані також із простором і організацією роботи. 72% опитаних представників адміністрацій повідомили, що обсяг роботи помітно зріс. Найбільше часу забирали закупівля обладнання, розроблення навчальних планів із вибірковими курсами та ремонт приміщень.

Про нестачу просторів для самостійної роботи учнів повідомили 73% представників адміністрацій, а про брак спеціалізованих предметних кабінетів — 67%.

У звіті наведений й приклад фінансової підтримки: Вінницький технічний ліцей отримав одноразову субвенцію в розмірі 5 млн грн від місцевої ради на обладнання.

Ще однією з ключових проблем масштабування реформи лишається: навіть за наявності підготовленої команди можливості організувати профільне навчання залежать від приміщень, обладнання, кадрового забезпечення та ресурсів громади.

42,8 години навчання на тиждень і втома у восьми учнів із десяти

За даними опитування, учні витрачають на навчання в середньому 42,8 години на тиждень. 80% почуваються переважно або дуже втомленими.

Навантаження відрізняється залежно від розміру громади: учні з більших громад витрачають на навчання в середньому 46,7 години на тиждень, тоді як у менших громадах цей показник становить 40,5 години.

Водночас хвилювання через вибір профілю та курсів у середньому нижче, ніж тривожність, пов’язана з навчанням загалом. У звіті ці показники становлять 1,01 і 1,55 бала відповідно за шкалою від 0 до 3.

Збільшення навантаження помічають і родини: 48% батьків та опікунів повідомили, що навчальне навантаження їхніх дітей зросло. Ще 31% зазначили, що їхня власна залученість до освіти дитини, зокрема до вибору профілю й курсів, збільшилася.

Отже, організація профільного навчання має враховувати не тільки розподіл предметів за інтересами, а й загальний час, який учні витрачають на навчання. Розклад, можливість самостійно працювати в ліцеї та доступ до відповідних просторів стають частиною умов, від яких залежить щоденний досвід учнів.

Що турбує батьків і як вони оцінюють реформу

Загалом ставлення батьків та опікунів до реформи позитивне. Середня оцінка становить 3,86 бала з 5: 59% опитаних позитивно оцінюють реформу, 12% — негативно.

Водночас у родин є конкретні побоювання. Найчастіше вони стосуються:

• трирічної старшої школи — 60%;
• збільшення навчального навантаження — 35%;
• складності вибору профілю — 25%.

Ці дані допомагають зрозуміти, про що варто говорити з родинами під час підготовки до змін: як працюватиме трирічне навчання, як розподілятиметься навантаження та яку підтримку матимуть учні, коли обиратимуть профіль.

Серед учителів високий рівень оптимізму щодо можливості реалізувати ключові елементи реформи протягом наступних п’яти років продемонстрували 63% опитаних, серед представників адміністрацій — 66%. Цей показник характеризує оцінку здійсненності реформи, а не є тотожним загальному схваленню всіх її положень.

Чи допомагає профільне навчання визначитися з майбутньою професією

За висновками дослідників, передпілот допомагає більшості учнів окреслити майбутній професійний напрям. Проте приблизно третина школярів досі не має уявлення про професійний розвиток після завершення старшої школи. Майже кожен п’ятий планує вступати до університету на спеціальність, відмінну від обраного шкільного профілю.

Сам по собі такий вибір не обов’язково свідчить про невдалий профіль: інтереси підлітків можуть змінюватися, а навчання в ліцеї може допомогти їм краще зрозуміти власні вподобання. Водночас результати показують, чому профільне навчання варто поєднувати з якісною профорієнтацією.

Ідею впровадження індивідуалізованої кар’єрної орієнтації у своїй громаді протягом наступних п’яти років позитивно оцінюють 71% учителів і 88% представників адміністрацій.

Стан учителів — ще один виклик для реформи

Дослідники окремо оцінювали професійне вигорання педагогів. Високий рівень вигорання виявили у 10% опитаних учителів. Середній показник за шкалою BAT-12 становив 2,12 бала з 5, а показник виснаження — 2,91 бала.

У звіті наголошують, що мотивація та професійний ентузіазм допомагають учителям працювати в умовах змін, але не можуть замінити організаційну підтримку, якщо реформу масштабуватимуть на всю країну.

У фокус-групах педагоги говорили про збільшення обов’язків без відповідного зростання оплати праці, затримки з облаштуванням навчального середовища та скорочення навчальних годин. Учні й батьки, зі свого боку, висловлювали занепокоєння підготовкою до НМТ. Частина учнів очікувала, що вибіркові курси допоможуть готуватися до тестування, і розчаровувалася, коли натомість отримувала інший зміст навчання.

Ці приклади показують, що для учасників освітнього процесу реформа відбувається не окремо від повсякденних потреб, а разом із ними. Тому важливо заздалегідь пояснювати призначення курсів і узгоджувати організацію навчання з підготовкою до вступу.

Що рекомендують дослідники

У звіті рекомендації адресовано самим ліцеям, громадам і засновникам закладів, а також Міністерству освіти і науки.

• Для ліцеїв важливо організувати зрозумілу процедуру вибору профілю та курсів, давати учням можливість ознайомитися з різними варіантами до остаточного рішення, розвивати кар’єрне консультування й регулярно збирати зворотний зв’язок від учнів і батьків. Потрібно також відстежувати навчальне навантаження та забезпечувати педагогів методичними матеріалами.
• Для громад і засновників ключовими є кадрові, просторові та фінансові умови: обладнання кабінетів, облаштування просторів для самостійної роботи, забезпечення організаційних потреб ліцею. Результати передпілоту показують, що можливість обирати курси не гарантує однакового досвіду для всіх учнів: він залежить і від ресурсів конкретного закладу.
• Для МОН важливі системна методична підтримка, практична підготовка освітніх команд, розвиток кар’єрного консультування та регулярне вивчення досвіду учасників реформи. Окремої уваги потребує комунікація з учнями й батьками: результати дослідження свідчать, що впевненість у розумінні змін не завжди означає достатню обізнаність.

Практичні матеріали для підготовки до профільного навчання, зокрема посібник і дорожня карта, доступні за посиланням. Учителі також можуть скористатися платформою «ЗМІСТ», де зібрані понад 2500 гнучких навчально-методичних матеріалів для підготовки та проведення уроків у 10–12 класах.

Як проводили дослідження

Дослідження поєднало онлайн-опитування учасників освітнього процесу та поглиблене вивчення досвіду шести ліцеїв-амбасадорів — у Вінниці, Хусті, Запоріжжі, Києві, Балті та Богодухові. У цих закладах дослідники провели 15 фокус-групових дискусій і 18 інтерв’ю.

Онлайн-опитування тривало з 5 до 29 травня 2026 року. У ньому взяли участь 990 респондентів:

• 341 учень та учениця 10-х класів;
• 175 педагогів;
• 442 представники батьків або опікунів;
• 32 представники адміністрацій ліцеїв.

Дослідники запросили всі 30 закладів, які добровільно долучилися до передпілоту. Відповіді надійшли від учнів і вчителів із 17 ліцеїв, батьків — із 19, представників адміністрацій — із 25.

Вибірка є цільовою: вона описує досвід учасників передпілоту й не є репрезентативною для всіх академічних ліцеїв України. Це важливо враховувати під час інтерпретації цифр. Водночас досвід закладів, які самі зголосилися випробовувати реформу, дає змогу побачити практичні труднощі ще до ширшого впровадження нової моделі.

Старша профільна школа — третій етап реформи «Нова українська школа», що охоплює 10–12 класи. Вона передбачає можливість обирати профіль навчання, поглиблено вивчати предмети відповідно до інтересів і готуватися до подальшої освіти та професійного шляху. З 1 вересня 2026 року нову модель пілотують 150 академічних ліцеїв; їхній досвід має допомогти підготуватися до загальнонаціонального впровадження реформи з 1 вересня 2027 року.

Джерела: звіт KSE Institute «Реформа профільної середньої освіти в Україні», МОН. 

Читайте також: «Якщо реформу старшої профільної школи відтермінують — москва аплодуватиме».