Замість купи контрольних: 12 компетентнісних завдань для експрес-оцінювання
Кінець чверті — це підсумки, перевірки результатів та оцінювання. В умовах дуже фрагментованого процесу навчання, коли уроки систематично перериваються повітряними тривогами, вчителям потрібні компетентнісні завдання. Такі види робіт дають змогу оцінити одразу кілька груп результатів і провести ефективне експрес-оцінювання. В англомовних освітніх матеріалах радять різні підходи: від коротких формувальних перевірок (мікрооцінювання) до комплексних завдань. Ми зібрали 12 завдань, які можна адаптувати до різних предметів.
1
Стиснути тему до двох слів
Запропонуйте учням описати тему, явище або персонажа лише двома словами. Наприклад, «безкорислива дружба» — тема повісті «Павутиння Шарлотти» Елвін Брукс Вайт, а «муки совісті» — п’єси Шекспіра «Макбет». На перший погляд, завдання просте, але воно вимагає від учня визначити головне й відкинути другорядне.
Щоб отримати більше інформації, попросіть не лише назвати два слова, а й обґрунтувати вибір одним реченням.
Завдання можна урізноманітнити та зробити більш сучасним. Наприклад, учні мають скласти твіти (повідомлення до 280 символів) про головне у темі або записати хвилинні подкасти.
Що оцінюємо: розуміння змісту, уміння виокремлювати головне, узагальнювати, добирати точні слова й аргументувати власне тлумачення.
2
Відповісти за допомогою малюнка
Запропонуйте учням зобразити процес, явище або систему. На іноземній мові можна намалювати людину за словесним описом. На курсі «Здоров’я, безпека та добробут» — показати шлях кисню через організм. На суспільствознавчих дисциплінах — схематично відобразити, як гілки влади врівноважують одна одну. На літературі — створити карту подій оповідання.
Щоб спростити завдання, можна пропонувати не малювати, а обирати з кількох продемонстрованих зображень. Але це мають бути не повністю різні картинки (наприклад, «Шлях кисню в організмі» та «Кісткова система людини»), адже це занадто простий вибір. Запропонуйте кілька схематичних зображень одного процесу, серед яких є варіанти з різними помилками. Учень має обрати правильне, пояснити вибір і вказати, що саме неправильно в інших схемах.
Що оцінюємо: знання понять, розуміння послідовності й структури, візуалізацію інформації, аналіз та аргументацію.
3
Знайти й виправити помилки
Замість того щоб просити учнів розв’язати задачу або написати текст із нуля, запропонуйте їм виступити в ролі редактора чи експерта. Наприклад, перевірити чернетку тексту на композиційні й граматичні помилки або знайти помилки в багатоетапній математичній задачі — як в обчисленнях, так і в міркуваннях.
Можна використати й короткі твердження: на уроці зарубіжної літератури «Теза звучить так: «Джордж Орвелл був видатним письменником, бо писав чудові романи». Який недолік цієї тези?»
Завдання здаватиметься учням простим, якщо доведеться замінити лише слово. Наприклад, «До теплих кольорів належать синій та зелений» (замість «теплий» «холодний»), «Прямий кут дорівнює 180 градусам» (90 градусам), «Обертання Землі навколо осі спричиняє зміну пір року» (навколо Сонця). Учень має виправити помилку та пояснити, чому початкове твердження було неправильним.
Що оцінюємо: предметні знання, уважність, уміння аналізувати чужу роботу, знаходити суперечності, застосовувати правила й обґрунтовувати виправлення.
4
Відтворити знання за короткою підказкою
Учитель на три секунди показує слово, зображення або коротку фразу з вивченої теми, а потім ставить запитання. Наприклад, на літературі демонструє слово «іронія» й просить навести приклад із прочитаного роману. На історії показує фотографію Золотих воріт і запитує про їхнє історичне та символічне значення.
Щоб перетворити швидке пригадування на комплексне завдання, попросіть учнів не лише відтворити факт, а й пояснити його значення, навести приклад або пов’язати з іншим поняттям.
Що оцінюємо: пригадування фактів, розуміння понять, застосування знань, добір прикладів і встановлення зв’язків.
5
Створити метафору за одну хвилину
Запропонуйте учням пояснити відносно нове поняття через аналогію зі знайомим явищем.
Допоміжна формула: «_____ схоже на _____, тому що _____».
Наприклад, електричне коло можна порівняти з автострадою, якою рухається потік. Визвольні війни, коли колонії прагнуть незалежності — з розривом стосунків. Несподівані повороти сюжету — з порталами, що переносять читача в нову ситуацію.
Важливо попросити пояснити не лише подібність, а й межі аналогії: у чому порівнювані явища все-таки відрізняються?
Що оцінюємо: розуміння сутності поняття, перенесення знань у новий контекст, абстрактне мислення, аргументацію та точність пояснення.
6
Намалювати інтелект-карту або схему
Це той самий інструмент, що й асоціативна карта, але мета інша. Йдеться не про те, щоб дати волю уяві та навести усі образи, асоціації, ідеї, а про відтворення чітких зав’язків. До того ж починається робота не з чистого аркушу, а з переліку понять, термінів, історичних епох, династій, які надає вчитель. Попросіть школярів поєднати їх. Важливо не просто записати всі слова, а показати, які з них пов’язані, які є причинами чи наслідками інших, а які процеси відбувалися паралельно.
Наприклад, на історії учні можуть розташувати події в часі та показати зв’язки між ними. На біології — поєднати органи, функції та процеси. На літературі — створити систему з персонажів, мотивів, наслідків їхніх учинків. Додаткове запитання: чому ви провели саме цей зв’язок? Так учитель побачить не лише результат, а й логіку учня.
Що оцінюємо: знання термінів і фактів, систематизацію, розуміння причинно-наслідкових зв’язків, хронологію та вміння пояснювати взаємозалежності.
7
Скласти тест для однокласника
Запропонуйте учням скласти десять тестових запитань за темою, додати варіанти відповідей і позначити правильні. Потім учні обмінюються тестами та виконують їх. Цей формат дає вчителю змогу побачити, чи здатний учень не лише відповідати на запитання, а й розуміти, що саме варто перевірити в іншої людини.
Найважливіше — якість самих запитань. Попросіть додати хоча б два завдання, у яких потрібно не пригадати факт, а застосувати правило, інтерпретувати інформацію або зробити висновок. Після обміну учні можуть пояснити, чому обрали певні варіанти відповідей.
Що оцінюємо: знання теми, розуміння ключових понять, уміння формулювати запитання, розрізняти головне й другорядне, передбачати типові помилки.
8
Виконати життєві завдання
Запропонуйте проблему, для розв’язання якої потрібно використати кілька умінь одночасно. Наприклад, спланувати бюджет класної екскурсії, порівняти маршрути, врахувати час і вартість та обґрунтувати вибір. Або ж визначити найкращий спосіб озеленення ділянки: розрахувати її площу, дізнатися про рослини, які можна посадити, врахувати кліматичну зону та прогноз погоди на найближчі тижні, обрати, знайти оптимальні ціни, за якими можна купити, розрахувати, на якій відстані варто висадити рослини.
Такі завдання належать до практико-орієнтованого оцінювання: учень демонструє не тільки те, що знає, а й те, як може використати знання.
Що оцінюємо: застосування предметних знань, роботу з даними, обчислення, планування, розв’язання проблем, аргументацію.
9
Перевірити твердження за джерелами
Дайте учням два короткі тексти, таблицю чи графік і твердження, яке потрібно перевірити. Наприклад: «Збільшення опадів завжди спричиняє зростання врожайності» або «Цей маршрут є найкоротшим». Попросіть знайти підтвердження чи спростувати тезу, сформулювати висновок.
Учень має знайти докази, порівняти інформацію, визначити, чи достатньо даних для висновку, та пояснити свою позицію. Якщо матеріали суперечать одне одному, потрібно зазначити, яка додаткова інформація допомогла б розв’язати суперечність. Саме це дає змогу відрізнити механічне читання графіка від справжнього розуміння.
Наприклад, на географії учні аналізують дані про кількість опадів у кількох містах. На біології — показники росту рослин за різних умов. На історії — статистику населення або виробництва в різні періоди.
Що оцінюємо: розуміння прочитаного, роботу з інформацією, критичне мислення, аналіз доказів, аргументацію та формулювання висновків.
10
Підбити підсумки за технікою 3–2–1
Попросіть учнів записати:
- 3 речі, яких вони навчилися;
- 2 факти або ідеї, які здалися їм цікавими;
- 1 зв’язок нового матеріалу з тим, що вивчали раніше.
Щоб отримати більше інформації, запропонуйте до одного з пунктів додати приклад або коротке пояснення. Наприклад, учень не просто називає нове поняття, а показує, як воно пов’язане з попередньою темою.
Що оцінюємо: пригадування, розуміння, виокремлення важливого, рефлексію та встановлення зв’язків між темами.
11
Порівняти джерела інформації
Запропонуйте два короткі тексти про одну подію або проблему. Вони можуть містити різні факти, акценти чи пояснення. Попросіть визначити спільне й відмінне, знайти твердження, які потребують перевірки, та пояснити, якому джерелу учень довіряв би більше і чому.
На історії це можуть бути два свідчення про подію. На біології — популярна стаття та інформаційна довідка. На мовно-літературних уроках — два тексти про одну книжку або суспільне явище. Таке завдання особливо корисне, якщо потрібно перевірити не лише те, чи вміє учень читати текст, а й те, чи може він оцінити інформацію та пояснити власну позицію.
Що оцінюємо: розуміння прочитаного, порівняння, розрізнення фактів і суджень, критичне мислення, аргументацію.
12
Створити інструкцію
Попросіть учня пояснити певний процес так, щоб інша людина могла самостійно його виконати. Це може бути алгоритм розв’язання задачі, інструкція до досліду, правила безпеки, пояснення мовного правила. Наприклад, після вивчення певного математичного правила учень має підготувати інструкцію для однокласника, який пропустив урок. Необхідно не лише назвати кроки, а й пояснити, навіщо потрібен кожен із них.
Що оцінюємо: розуміння матеріалу, послідовність мислення, володіння термінологією, точність, комунікацію та здатність застосувати знання.
Теги
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.
