Для уроку 16 Липня 2026

У 12 років опановує університетський курс математичного аналізу: історія юного генія математики

# математична компетентність # математична тривожність # як розвинути талант дитини

У 12 років Вова Попов опановує університетський курс із математичного аналізу. А стереометричні фігури Вова знав ще малюком. Літери вивчив у два роки, а у три вже читав. Нині найбільше задоволення для хлопця — доводити теореми! Освіторія.Медіа ексклюзивно поспілкувалася із юним математичним генієм та його батьками. Звідки у хлопця любов до математики? Як він навчається у школі, маючи такі непересічні знання з математики? Та про яке майбутнє мріє? Читайте в матеріалі.

Стереотметричні фігури знав малюком

Володимир Попов, який щойно закінчив шостий клас, завершив опановувати курси алгебри та геометрії за 11 клас. До того ж не стандартного, а поглибленого рівня. І одразу почав опановувати університетський курс із математичного аналізу. Підручника з матаналізу він чекав як найбільшого, найжаданішого подарунка, розповідають його батьки. Хлопчика ніхто не змушує випереджати програму, не вмовляє, це його особисте бажання. Ані Вова, ані його батьки не зациклені на досягненнях. Йдеться навіть не про дух змагання чи бажання перемагати на математичних конкурсах і олімпіадах. Просто шкільний предмет, який багатьох учнів лякає, Володимиру подобається сам по собі. Сидіти над складними задачами для нього більше задоволення, ніж розваги. Замість того, щоб погуляти чи пограти в онлайн-ігри, хлопчик обирає математику. Найбільший кайф — доводити теореми, хоча нині цього взагалі не вимагають від учнів у будь-якому віці. Попри канікули, він проводить щодня чимало часу за підручниками.

— Математика — це весело, це прикольно, — пояснює він.

Він не може дочекатися, коли вивільниться час погортати підручники. Здається, батьки навіть дещо розгублені захопленням Вови.

— Я інколи не розумію, як це він розбирається у тій чи іншій надскладній задачі, а я не можу, — зізнається тато Вадим Попов. — У нашій родині немає математиків. Але моя професія дещо дотична до цієї науки. Займаюсь виготовленням виставкових експонатів, архітектурних макетів, музейних експонатів. Це передбачає проєктування, конструювання, моделювання і макетування. Тобто обчислення — це постійна частина моєї роботи.

Саме тато, коли Вова був зовсім малям, навчав його основ геометрії. Ще у дошкільному віці Вова знав не лише, що таке діагональ, проєкції, перпендикуляри, медіани, сектори, а й навіть пам’ятав назви стереометричних фігур, таких як конус, циліндр. Також малим Вова любив складати за кольором, розміром та рахувати прищіпки. Доводилося купувати цілу купу цих побутових предметів, що сприймалися дитиною як улюблені іграшки.

Батьки не вважають, що Вова був вундеркіндом, але читати він теж навчився рано — у три роки, а в два вже знав алфавіт. Хлопчик постійно просив, щоб йому почитали щось цікавеньке, а батько порадив навчитися читати самостійно, щоб ні від кого не залежати. Відтоді Вова багато читає: у чотири роки читав уже такими обсягами, як учень базової школи, а у п’ять — як доросла людина.

Переміг на олімпіаді, але був замалим для офіційного визнання

Звісно, з такою підготовкою вчити літери та рахувати палички у першому класі хлопчику було нудно. Він навіть казав батькам: «Я не розумію, що я в класі роблю». Так виникла ідея перестрибнути через клас.

Директор школи пзасумнівався, що дитина зможе опанувати програму, тому запропонував пройти тестування. З математики Володимир отримав 100 % правильних відповідей, з української мови — 89 %. Відтак керівництво школи погодилося на переведення, але так склалися обставини, що Вова продовжував навчатися в класі за віком.

Натомість готувався поступати в 5 клас харківської фізико-математичною гімназії № 27. Але коли Вова був у другому класі, почалася повномасштабна війна: родина стала внутрішньо переміщеними особами і нині мешкають у Звягелі на Житомирщині. На новому місці був складний вибір стосовно навчання. У школі, де є програма «Інтелект України», немає укриття, тож заняття ведуться переважно дистанційно. Також є загальноосвітній ліцей, що працює офлайн. Батьки вирішили обрати соціалізацію, тому Володимир навчається у ліцеї. Каже, що має вже приятеля, а у Харкові залишився друг. Але інтереси Вови значно розходяться з інтересами однолітків, тож він завжди любив компанії більш старших дітей. Наприклад, трирічним малюком сидів та слухав розмови першокласників.

Немов дорослий, хлопчик намагається шукати логіку в усьому. Навіть у іноземних назвах чи правилах граматики. Часто питає, чому в англійській мові ось так, а в українській інакше. Доходить навіть до етимології слів. Часом вчителька просить просто завчити напам’ять, без питань. «Але чому? Чому воно саме так? Навіщо я маю це вичити?» Володимир усвідомлює, що англійська мова — це дороговказ для майбутніх фахівців із IT, тому працює з репетитором та досягає результатів. Втім, інколи він принципово відмовляється вимовляти слова-винятки, які протирічать правилам.

Через цю дорослість та математичні здібності вчителька одного разу неофіційно відправила Вову на математичну олімпіаду з восьмикласниками. Олімпіада проходила на базі ліцею, де хлопець навчається, тож педагог порадила спробувати свої сили. А школяр з усіма завданнями впорався. Його мали б оголосити переможцем олімпіади, але через свій замалий вік це виявилося неможливим. Адже після перемоги треба було б їхати на обласний рівень, а до цього випробування не допускають учнів молодших восьмого класу. Вчителька навіть зверталася до олімпійського комітету, щоб зробили виняток для Вови, але безрезультатно.

НМТ та літачки: про що мріє юний математик

Звісно, як будь-яка дитина Володимир пробував різні заняття, має інші уподобання. До війни успішно займався бальними танцями. Але хлопчику не дуже подобається виступати.

Зараз Вова цікавиться авіацією: робить паперові літачки, але не такі, як усі дітки, а, так би мовити, з апгрейдом. Продумує усі деталі: повітрозбірники, сопла, прибор високого тиску, кілі, фальш-кілі. Таких літачків вже назбиралося два мішки.

Любить рибалити з татом, ловити руками раків, загалом бувати на природі. У родини така традиція: один-два рази на тиждень їдуть у красиві місця за 10–15 кілометрів від дому. Але відпочинок у Вови теж своєрідний: хвилин п’ять подивиться у вікно, а потім починає вирішувати на задньому сидінні авто задачки з математики.

Батьки дають Вові кишенькові гроші, але хлопець збирає їх та донатить на ЗСУ, бо матеріальних мрій в нього майже немає. Єдина потреба: ручки, олівці, лінійки, зошити. Зошит на 96 аркушів списує за 7–10 днів, — діляться батьки. А ще певні підручники, які хлопчик сам обирає. Їх він просить навіть на свята замість подарунків. Те, що опанування нового матеріалу починається з вивчення теорії, теж висновок самого учня.

— Немає сенсу просто так витрачати час, — розмірковує Володимир. — Якби я не прочитав теорію, я б задачу не розв’язав.

Читати книжки з інших предметів буває складнувато, а ось десять сторінок з математики — це запросто! Коли ж йдеться про завдання, Вові подобається опановувати нові, все складніші й складніші рівні: хлопець має надзвичайне бажання розв’язати максимально складну задачу. Якщо ж задачу поки не вдається, зосереджується саме на ній. «Оцей азарт дошукатися рішення — це найцікавіше та найприємніше» — каже Вова.

iLearn відкриває таланти

Освіторія.Медіа дізналася про юного математика Вову завдяки проєкту iLearn. Безкоштовну платформу з підготовки до НМТ Володимиру порадила вчителька математики Юлія Гвоздецька, яка з 2 класу додатково займалася з учнем. Юрій Захарійченко, викладач Києво-Могилянської Академії та вчитель на платформі iLearn запропонував шестикласнику Вові пройти тест НМТ, щоб перевірити його здібності. Потім пан Юрій зателефонував, щоб особисто поспілкуватися з юним математиком. Поставив запитання, якого немає в шкільному курсі математики, та з подивом почув, як хлопчик розмірковує та висовує гіпотези. Експерт каже, що учень підійшов до питання цікавіше, ніж студенти.

Батьки та вчителі сподіваються, що Вові допоможуть розвивати природний талант і він не втратить любов до математики. Сам хлопець бачить себе у майбутньому математиком, програмістом або інженером, та мріє розбудовувати Україну.