У березні 2026 МОН затвердило Типову освітню програму для 1–4-х класів. Це стало наступним кроком після ухвалення оновленого Державного стандарту початкової освіти в грудні 2025 року. Що таке Типова освітня програма та що вона змінює? Що треба знати про нову Типову освітню програму та як вона розширює можливості вчителя і школи? Як тепер зміняться модельні навчальні програми та підготовка підручників? Ключові зміни коментує координаторка експертів змісту освіти Офісу впровадження НУШ Юлія Романенко.
Що таке Типова освітня програма?
За сім років від старту НУШ українська початкова школа пережила пандемію, масовий перехід на дистанційку і повномасштабну війну. Першачки приходять до школи з різним досвідом, різними стартовими можливостями. Саме тому минулого року МОН розпочало оновлення Державного стандарту початкової освіти. До того ж законодавство передбачає перегляд стандартів кожні 10 років, а попередній був ухвалений у 2018. Оновлений стандарт затвердили в грудні 2025 року, а вже в березні 2026 МОН затвердило Типову освітню програму для 1–4-х класів. Саме за цією програмою навчатимуться діти, які підуть до першого класу з 1 вересня 2028 року.
Типова освітня програма (ТОП) – це місток між Держстандартом і щоденною шкільною практикою: якщо стандарт визначає результати навчання і загальні принципи організації освіти, то Типова програма переводить їх у практичну площину, встановлюючи структуру навчального плану, розподіл годин між освітніми галузями і можливі моделі організації навчального процесу.
Що змінює нова Типова освітня програма для 1–4-х класів?
Однією з головних ідей нової Типової освітньої програми є розширення можливостей школи і вчителя у формуванні навчального плану. Якщо раніше система передбачала кілька чітко визначених моделей організації навчання, то тепер з’являється більше варіантів для поєднання різних підходів.
Юлія Романенко,
координаторка експертів змісту освіти Офісу впровадження НУШ, секретарка робочих груп із розроблення Державного стандарту початкової освіти і ТОП 1–4
«За Державним стандартом початкової освіти 2018 року наразі розроблено дві типові освітні програми для 1–4-х класів, які в освітянській спільноті традиційно називають НУШ-1 і НУШ-2. Ці дві програми задавали дві освітні траєкторії, якими міг рухатися заклад освіти залежно від зробленого вибору. Нова Типова освітня програма пропонує більше гнучкості у виборі освітніх компонентів та годин на їхню реалізацію. До прикладу, у різних класах на паралелі вчителі можуть вибрати різні підходи: інтегрований або предметний. Також можна змінювати підхід між циклами освіти, якщо вчитель вбачатиме в тому методичну потребу. Отже, автономія закладу в цілому і конкретного вчителя зокрема на рівні початкової освіти зростає».
Оновлений Держстандарт і Типова освітня програма також приділяють значну увагу учням з особливими освітніми потребами. ТОП передбачає можливість використовувати програму в різних типах закладів загальної середньої освіти, зокрема в спеціальних школах або класах, де навчаються діти з особливими освітніми потребами.
«В оновленому стандарті передбачено вимоги до результатів навчання учнів жестової мови, на основі яких буде укладено відповідні навчальні програми та підручники. Також у типових навчальних планах передбачено години корекційно-розвиткової роботи, які спеціальні заклади освіти можуть використати для підтримки учнів з ООП. Ці години розподілено відповідно до категорій осіб з особливими освітніми потребами за роками навчання».
Ще одним інструментом гнучкості в новій типовій програмі є резервні години навчального часу. Ці години — це частина навчального навантаження, яку школа може використовувати відповідно до освітніх потреб учнів.
«Призначення цих годин, які традиційно називають резервними, розкрито в самій їхній назві: години навчального навантаження, що фінансуються з бюджету і призначені для перерозподілу між навчальними предметами або інтегрованими курсами освітніх галузей, курсів за вибором, проєктної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема з подолання освітніх втрат».
Такий підхід робить навчальний план більш гнучким. Частина навчального часу залишається в розпорядженні школи, тому його можна використовувати залежно від освітніх потреб конкретного класу. Зокрема, ці години можуть спрямовуватися на посилення окремих предметів або інтегрованих курсів, запровадження курсів за вибором, міжгалузеві проєкти або індивідуальні консультації для учнів.
Як зміняться модельні навчальні програми?
Типова освітня програма стане основою для створення модельних навчальних програм. Саме за ними працюватимуть учителі і саме під них створюватимуться підручники.
«Сама по собі історія з модельними навчальними програмами для початкової освіти є інновацією. Дотепер ця опція існує в НУШ лише для базової і в перспективі для профільної середньої освіти. У новому Державному стандарті початкової освіти визначено вимоги до результатів навчання на трьох рівнях: загальні, конкретні та орієнтири для оцінювання. Саме цей найдокладніший рівень і є основою для формулювання очікуваних результатів навчання в модельних навчальних програмах».
Це означає, що для однієї освітньої галузі або інтегрованого курсу може існувати кілька модельних програм з різними методичними підходами. Учителі зможуть обирати програму, яка найбільше відповідає потребам їхніх учнів і формату організації навчання у класі.
Як зміниться підготовка підручників?
Затвердження Типової освітньої програми запускає наступний етап змін, пов’язаний зі створенням нових підручників для початкової школи.
Нещодавно уряд затвердив зміни до постанов № 41 і № 131, що регулюють підготовку, друк та доставлення підручників і посібників, виданих за кошти державного бюджету. Однією з ключових новацій стане перехід до дворічного циклу підготовки навчальної літератури. Одними з перших за таким принципом готуватимуть підручники для першого класу, які з’являться у 2028 році разом з набранням чинності оновленими Держстандартом і ТОП.
Однорічний цикл підготовки підручників, упродовж якого відбувається і створення, і експертиза, і апробація, і конкурсний відбір, і друк, і доставлення, доволі складний для всіх учасників цих процесів: від авторів до вчителів.
«Дворічний цикл — це передусім про якість і комфорт: авторські колективи матимуть більше часу на роботу, а річна апробація дозволить перевірити підручник у реальному освітньому процесі від початку до кінця — і за потреби доопрацювати до проведення конкурсного відбору, перекладу мовами національних меншин, адаптації для використання учнями з ООП».
Новий цикл передбачає кілька послідовних етапів. Спочатку буде оприлюднено перелік підручників, необхідних для першого класу. Після цього авторські колективи розпочнуть розроблення навчальної літератури. З 1 вересня 2026 року планується початок річної апробації підручників у школах. На цьому етапі перевірятимуть, як матеріали працюють у реальному освітньому процесі. Після апробації автори доопрацюють підручники і подадуть їх на комплексну експертизу. Конкурсний відбір підручників закладами освіти заплановано на жовтень-грудень 2027 року. На початку 2028 року розпочнеться друк підручників, переклад їх мовами національних меншин та адаптація для учнів з особливими освітніми потребами.
Нова Типова освітня програма задає рамку для навчальних планів, модельних програм і підручників, за якими працюватимуть перші класи з 2028 року. Але головне, що вона залишає школам простір для власних рішень. Бо якісна початкова освіта починається з учителя, який розуміє свій клас і має інструменти, щоб відповісти на його потреби.
