Оновлена типова освітня програма для 5–9-х класів передбачає можливість для шкіл використати години для перерозподілу навчального навантаження для навчальних предметів або інтегрованих курсів освітніх галузей, що потребують негайного надолуження освітніх втрат. Також їх можна використати для вивчення курсів, створених учителями, або ж для міжгалузевих курсів і проєктів відповідно до потреб закладу освіти. Юлія Романенко розповідає, як школам знайти оптимальний варіант використання годин для перерозподілу, які ще часто називають «резервними годинами».
Спікерка:
Юлія Романенко, координаторка експертів змісту Офісу впровадження НУШ при Міністерстві освіти і науки України, кандидатка педагогічних наук
— Здобуваючи базову середню освіту, кожна дитина в ідеалі має сформувати власну освітню траєкторію, яка допоможе визначитись та обрати, куди йти вчитися далі: в академічний ліцей чи заклад професійної (професійно-технічної) освіти, — розповідає у бесіді з Освіторія.Медіа Юлія Романенко. — Адже базова школа — це підготовка до профільної. І вже на цьому етапі шкільним командам варто використовувати потенціал перерозподілу годин. Це чудова нагода для вчителів реалізувати творчі задуми з утіленням міжгалузевих проєктів, які були б цікаві і дітям, і самим педагогам.
Що таке «години для перерозподілу» («резервні години»)
і як вони з’явились у Типовій освітній програмі?
В освітянських колах неофіційна назва «резервні години» закріпилася швидше, ніж офіційна. Хоча в Типовій освітній програмі їхня коректна назва — «години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами». Слово «резерв» трохи змістило фокус розуміння, бо підсвідомо зчитується як щось «додаткове», те, що колись стане в пригоді. Розумію, що хочеться скоротити назву. Але доречніше говорити «години для перерозподілу», бо це спонукає нас міркувати й робити виважений вибір, як розпорядитися цими годинами.
Раніше в Типовій освітній програмі були додаткові години, які заклад освіти міг використати для проведення індивідуальних консультацій, факультативних занять на власний розсуд. У новому ж Державному стандарті базової середньої освіти (а саме в базовому навчальному плані) з’явилися три колонки годин для кожної освітньої галузі:
- мінімальна;
- рекомендована;
- максимальна.
У попередній редакції Типової освітньої програми на першому місці була колонка з рекомендованою кількістю годин, на другому — колонка з мінімальною, на третьому — з максимальною кількістю годин. І коли ми говорили про різницю між мінімальним і рекомендованим показниками — ішлося про те, що заклад освіти може використати цю різницю на власний розсуд. Наприклад, десь узяти за основу мінімальну кількість годин на певну галузь, натомість вивільнити ці години для іншої освітньої галузі, для проєктної діяльності, міжгалузевих інтегрованих курсів тощо. Усе це робить навчальний план гнучким для учнів. Утім, як засвідчили результати пілотування, навіть з такими можливостями автономії в розподілі годин освітяни схилялися до того, щоб робити нові навчальні плани за РЕКОМЕНДОВАНОЮ кількістю годин. Автономією користувалися мінімально.
У новій версії Типової освітньої програми немає стовпчика з рекомендованими годинами. Натомість є рядок з годинами для перерозподілу.
Що це означає на практиці?
Відтепер закладу освіти не треба самостійно «збирати кошик годин для перерозподілу», як це було раніше, а можна одразу створювати програму, де ці години додавати в конкретну освітню галузь чи в міжгалузеві інтегровані курси за вибором.
До речі, свого часу ми запропонували в Типовій освітній програмі як приклади міжгалузевих курсів STEM, «Драматургію і театр», «Робототехніку», курси соціально-емоційного спрямування тощо, — розповідає Юлія Романенко. — Цей список був відкритим. Освітні заклади могли самостійно створювати власні програми й курси і пропонувати їх учням у межах отих додаткових годин. На жаль, нині в базовій школі такі авторські курси від учителів радше є поодинокими винятками, ніж поширеною практикою.
Що може стати стимулом, який змінить ситуацію?
Очікуємо на прихід НУШ у старшу профільну освіту. Є надія, що в профільній ситуація покращиться. На мою думку, продовження реформи в профільній освіті спонукатиме до змін у базовій школі. Бо ми реально бачимо, до чого йдемо після 9-го класу — особливо ті ліцеї, які мають у своєму складі базову і старшу школу. Вони свідомі того, що в старшій школі потрібні ці профілі. Профілізація старшої школи впливатиме на ситуацію на рівні 7–9-х класів, коли вже потроху починається формування орієнтирів на 10–12-ті класи.
Чому колективи сьогодні не квапляться використовувати всі переваги автономії? Це питання не до конкретного вчителя, а до шкільної команди. Адже будь-яка програма закладу — це колегіальне рішення педагогічної ради. Варто зважати і на те, що кожен заклад освіти — це окрема історія. Хтось з адміністрації звик демократичним шляхом збирати команду, влаштовувати мозкові штурми: «Як ми будемо рухатися?» А хтось ніколи так не робив.
Перепоною для реалізації гнучкості в освітній програмі закладу може стати брак кадрів. Навіть коли директор прагне дати дітям більше годин на інформатику, фізику чи курс підприємництва — якщо в школі немає фахівців, на ці галузі аж ніяк не запропонуєш години.
Алгоритм дій для вчителя, який хоче скористатися годинами для перерозподілу
Перерозподіл годин — це не клопіт одного вчителя, це завжди командна взаємодія. І якщо в закладі освіти є система внутрішньої оцінки якості освіти, то заклад над цим чітко працює і бачить, що в певний період починає «просідати», до прикладу, математика чи іноземна мова. У цій ситуації рішення, на яку галузь перерозподілити години, очевидне.
На заваді реалізації гнучкості навчального плану стоїть так званий предметний шовінізм: розуміння вчителем важливості свого предмета і водночас нерозуміння ваги інших. Через це вчителю вкрай складно поступитися своїми годинами для інших освітніх галузей. Одне з можливих рішень можна втілити, якщо на паралелі є кілька класів. В одному можна, до прикладу, дати більше природничих і математичних годин, а в іншому — гуманітарних (найчастіше йдеться про 7–9-ті класи), тоді не має виникати непорозумінь.
Інша ситуація: учитель хоче запропонувати вибірковий курс, у нього є навчальна програма, яку він підготував і подав на експертизу, він має бажання і можливість розробляти навчальні матеріали або знає, де знайти готові матеріали під цю конкретну програму. Певна річ, без погодження з адміністрацією це не вдасться, але чітке розуміння й обґрунтування допоможуть переконати педраду включити такий курс до освітньої програми. Можливо, ця ідея сприятиме залученню зовнішніх партнерів або матиме в собі профорієнтаційну складову чи додаткові бонуси для закладу освіти, щоб адміністрація і батьки теж були зацікавлені. Для цього варто проводити внутрішні опитування — «зайде» чи «не зайде» ця ідея батькам і дітям.
Найбільш цікавим для учнів буде кейс з використанням годин для перерозподілу на міжгалузеві інтегровані курси, проєктну роботу. Звісно, це потребуватиме ресурсу, але ж і цінність такої роботи очевидна.
Про що варто пам’ятати:
- години для перерозподілу входять у граничне санітарне навантаження. Наприкінці навчального року, коли починається підготовка до наступного, варто ознайомити батьків з навчальним планом на наступний рік. Директор, завуч або класний керівник представляють батькам цей навчальний план з чіткою кількістю годин на кожен предмет, інтегрований курс, міжгалузеву взаємодію тощо. У цьому навчальному плані вже будуть враховані перерозподілені години;
- години для перерозподілу фінансуються з бюджету, тож заклади освіти обов’язково мають ними скористатися.
Хто і за яким принципом може розпоряджатися годинами для перерозподілу?
Пояснює юрист
Олександр Брижак,
юрист ГС «Освіторія»
Минулого року МОН оновило Типову освітню програму для 5–9-х класів закладів загальної середньої освіти. Мета змін — підвищити гнучкість Типової програми для формування навчальних планів, поєднання предметів. Щодо так званих резервних годин, то це прояв тієї академічної автономії та певної самостійності закладів освіти, яку гарантує Закон України «Про освіту» (стаття 23).
Про що конкретно йдеться?
➡ Освітня програма повинна визначати загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (у годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.
➡ Діапазон навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти (це передбачено в додатку 23 Державного стандарту).
Важливо розуміти, що різниця між мінімальною та рекомендованою кількістю годин фактично є резервом, який школа може перерозподіляти на свій розсуд між предметами. Головна умова — не зменшувати нижче встановленого мінімуму години з обов’язкових предметів і не порушувати Державний стандарт освіти.
У типовому навчальному плані визначено години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами, які можна:
- перерозподіляти між різними освітніми галузями, ураховуючи особливості організації освітнього процесу в закладі освіти й індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти;
- використовувати для вибіркових освітніх компонентів: курсів за вибором (факультативних курсів), міжгалузевих інтегрованих курсів, проєктної діяльності, проведення індивідуальних консультацій і групових занять.
Рішення про перерозподіл годин між освітніми галузями, навчальними предметами та/або інтегрованими курсами ухвалює педагогічна рада, яка затверджує освітню програму закладу освіти.
