Для уроку 19 Серпня 2026

6 гострих запитань до нового міністра освіти і науки Андрія Бутенка

# андрій бутенко інтерв'ю # групи результатів

Андрій Бутенко вперше поспілкувався зі ЗМІ під час проведення освітньої конференції МОН «Серпнева-2026», і гострих запитань до нового міністра освіти і науки України в журналістів накопичилося чимало. Чи зникнуть на практиці групи результатів, якщо їх не обов’язково вносити в журнал? У чому ще проявиться дебюрократизація освіти? Чи можуть виключити математику з переліку обов’язкових предметів для НМТ? Якою буде оновлена модель нарахування заробітної плати вчителям? Також Андрій Бутенко заторкнув тему відрахування студентів, які навчаються задля втечі від мобілізації, розповів про старшу профільну школу й розмірковував про складові відновлення престижу професії вчителя. Зібрали в матеріалі відповіді на 6 гострих запитань до нового міністра.

Чи можуть виключити математику з переліку обов’язкових предметів для НМТ?

Це надзвичайно важливе питання, воно збурило суспільство й спровокувало дискусію. У мене є особисте переконання, що математика повинна залишатися в мультипредметному тесті. Можемо дискутувати про обсяг, про формування єдиної оцінки, про складність завдань, про верифікацію цих завдань. (…) Я отримав доручення від Президента України про перегляд форми НМТ, про його більшу гнучкість, про те, щоб зменшити стрес для дітей і передбачити можливість перескладання. Ми будемо щільно працювати з колегами, щоб знайти варіанти зробити НМТ ефективним і менш стресовим для здобувачів освіти.

Групи результатів: якщо фіксація в журналі тепер не обов’язкова, як бути зі свідоцтвом досягнень, у якому потрібно зазначати підсумкові оцінки за групами результатів?

Коментуючи нові спрощені підходи до оцінювання учнів 5–9-х класів, міністр Андрій Бутенко порадив ознайомитися з методичними рекомендаціями, які пояснюють саме цей момент. Незабаром МОН розробить оновлену форму свідоцтва досягнень учнів 5–9-х класів з урахуванням компетентнісного підходу.

Чи можуть учителі й надалі використовувати ГР1–ГР4?

Так. Якщо вчителю зручно використовувати ГР1–ГР4 для власної роботи, він може продовжувати це робити. Ми знімаємо ваше зобов’язання фіксувати це в журналі. Якщо це вам комфортно — будь ласка, використовуйте цей метод. Ми не хочемо робити це через, вибачте, силу й примус, щоб це не забирало у вас багато часу.

Відчуваєте ризик, що на практиці групи результатів узагалі зникнуть, адже всі вирішать, що «простіше без них»?

Я б дуже хотів, щоб цього не сталося. Мета цієї зміни — не скасувати реформу, не відійти від груп результатів навчання як від чогось непотрібного. Ми свідомі того, що навчання як одна зведена оцінка — це лише «рангування» дитини. Наша мета інша: переконатися, що в дитини є прогрес і що вона досягає певних програмних результатів, передбачених стандартом. Уся наша команда, яка розробляла зміни, сподівається на відповідальність спільноти і розуміння, для чого це робиться. А це «не для галочки», не для журналів, а для наших здобувачів освіти.

Якщо групи результатів залишаються вимогами держстандарту, але їх окреме оцінювання в журналі не є обов’язковим, де проходить межа між академічною свободою вчителя і вимогами адміністрації?

Для нас важлива автономія вчителя, як і автономія закладу освіти. Ми не забираємо групи результатів, їх чинність і необхідність з Державного стандарту. Ми забираємо необхідність їх обов’язкового введення в журналах, щоб зменшити бюрократичне й організаційне навантаження на вчителя. Для нас важливо, щоб учитель будував свою роботу так, щоб і далі зберігалася можливість фіксувати прогрес дитини за кожною групою результатів. Щоб учитель міг допомагати розвиватися учням — це його автономія. Якщо Рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9-х класів закладів загальної середньої освіти буде недостатньо і будуть додаткові питання — ми готові комунікувати. Але дебюрократизація процесів зараз надзвичайно важлива, щоб учителі могли сконцентруватися на своїй роботі. Я хочу нагадати, що попереднє законодавство було достатньо гнучким у цьому питанні, але більшість громад і шкіл обрали один з найскладніших з бюрократичної точки зору, варіантів цієї системи.

Ми будемо й надалі розвивати систему підтримки вчителів і систему AIKOM, яка має свої вади, будемо говорити відверто. Повторюсь, одне з важливих завдань для нас — дебюрократизувати процеси, виявити оту неймовірну кількість табличок і звітів, які потрібно здавати педагогам. І цю кількість необхідно зменшити, щоби вчитель зосередився на своїй головній функції — вчити.

Скількох студентів, які вступають у виші для уникнення мобілізації, відрахували від початку року? Які нині масштаби цієї проблеми?

Конкретну цифру відрахувань з початку року мені зараз надати складно — я обійняв посаду місяць тому, і в цей період таких масових відрахувань не відбувалося. Зараз триває вступна кампанія і ми не бачимо спалаху заяв від вступників 25+. Звісно, такі особи є, але всі вони склали НМТ і вступають у межах чинного законодавства. Для нас важливо, щоб навчання військовозобов’язаних не було «відсиджуванням» чи «приховуванням» себе або намаганням уникнути служби в ЗСУ, адже систематично виникають проблеми, коли законні права на навчання в університетах використовуються з іншою метою. Ми будемо посилювати контроль, щоб навчання військовозобов’язаних чоловіків було реальним, а не фіктивним.

Якою буде оновлена модель нарахування заробітної плати педагогічним і науково-педагогічним працівникам?

Як відомо, у МОН триває робота з розробки нового механізму нарахування заробітної плати педагогічним і науково-педагогічним працівникам. У профспілок є чимало зауважень щодо скасування надбавок, можливості переведення педагогічних працівників на річні контракти й можливе збільшення тижневого навантаження до 22 годин. Коментуючи оновлену модель нарахування заробітної плати Андрій Бутенко зазначив:

Ми будемо проводити відповідні консультації із профспілками. Коли розроблялися попередні законопроєкти, я не був у переговорному треку. І мені важко їх коментувати.

Кожне питання потрібно розглядати в деталях, а не в загальних широких підходах. Ми зараз нарахували (я боюсь тут висловити неточність) понад 80 різних типів надбавок, які можуть отримувати педагогічні працівники. Є базові з очевидним сенсом: надбавка за престижність, за класне керівництво, за перевірку письмових робіт. Але є й багато таких, про існування яких ми не чули. І саме тут я б піднімав питання про їхню оптимізацію в зрозумілі для вчителів групи.

Є різні моделі можливої зміни оплати праці викладачів:

зміна самого принципу нарахування заробітної плати;
відхід від тарифної сітки до перерахунку, до середньої зарплати по економіці;
перерахунок зарплати через навантаження з 18 до 22–24–26 годин (цей підхід тестують профспілки і профспілкові лідери).

Сподіваюся, що в нас є напрацюванні й блокові моделі, які дозволять, не перерозподіляючи об’єми навантаження, запропонувати рішення. Тут також важливо розуміти, що це не виключно законопроєкт Міносвіти — він має бути погоджений Мінекономіки, Мінфіном. Плануємо працювати над цим максимально швидко. Цей законопроєкт має бути працездатним, його має надалі ухвалити парламент і під нього має бути закладено відповідне фінансування. Драфт законопроєкту очікується приблизно через пів року.

Наскільки освітня система України відповідає вимогам економіки країни у воєнному стані?

Це питання, про яке можна говорити кілька годин. На мій суб’єктивний погляд, теперішня картина вищої освіти все-таки не відповідає потребам економіки.

Це погано з моєї точки зору, але ми не переходимо на якісь адміністративні методи регулювання цієї проблеми. Ми — не Росія, у нас вільна система освіти: кожен здобувач має право обрати той напрямок і ту траєкторію, якою він хоче рухатися. І це принципово, цим ми й відрізняємося від диктаторських режимів.

Ви, мабуть, помітили, що цьогоріч понад 100 тисяч здобувачів освіти вступили на менеджмент. Менеджмент, звісно, важливий. Але ми бачимо, що це приблизно в п’ять разів більше, ніж увесь природничий блок, який для країни зараз у пріоритеті. І тут питання, яке я трошки переведу в сторону. Ми мусимо всі разом, і медіа зокрема, шукати відповідь на це питання: просування необхідності профільної освіти — математичної і технологічної.

Підприємствам потрібні сотні інженерів, технологів. Їх бракує. Зарплата в рази вища, ніж у багатьох популярних професіях, які входять у ТОП-5 вступної кампанії. Конче необхідна популяризація. Один (хоч і не головний) чинник, який може щось змінити, — це наша профільна старша школа, яка покаже старшокласникам різні вектори й різні можливості для навчання.

Для багатьох старшокласників відсутність яскравого хімічного, фізичного чи біологічного кабінету в школі знижувала інтерес до предмета. Красива картинка життя майбутнього юриста, навпаки, приваблювала. Авжеж, нам потрібні юристи — я й сам маю юридичну освіту і з повагою ставлюся до всіх своїх колег. Проте Україні зараз конче потрібні інженери й представники інших технологічних спеціальностей.

Як залучати більше кадрів у шкільну освіту?

Це чи не найскладніше питання, яке пролунало тут сьогодні. Питання престижності освітянської професії — не нове. Ми багато років поспіль втрачали престижність професії вчителя і нам потрібен буде не один рік для її повернення. Вже озвучені тези про зростання заробітної плати — це один із кроків для підвищення престижу професії. Та його недостатньо, це очевидно. Дебюрократизація, про яку я вже згадував, — також один з важливих чинників. Учитель іде працювати в школу за емоцією, він хоче віддавати свої знання, і це своєрідне мистецтво.

Коли я викладав, міряв для себе заняття питанням: «Я задоволений тим, що я зробив? Чи передав учням знання?» І зовсім інше відбувається, коли вчитель приходить до школи з думкою: «Мені зараз потрібно на чотири години сісти заповнювати журнали».

Важлива й соціальна підтримка вчителів. Окрім чергового етапу підвищення заробітної плати і планів надалі піднімати заробітну плату працівникам, зараз втілюється принцип «Гроші ходять за вчителем». Учитель самостійно обирає цікаве для нього навчання, а не те, яке обрала для нього адміністрація чи обласне управління освіти. Це так само є одним з елементів підтримки, який, сподіваємося, позитивно вплине на розвиток вчителя.