«Жити так, як я хочу. Повернути світ собі. Навчатися, виражатися, переродитися» — таким є мотто першого у світі демократичного університету Shure в Японії. Його засновник Кагекі Асакура та випускник Нагаї Такеші розповіли в Києві, як працює цей унікальний заклад.
Кагекі Асакура, натхненник демократичної освіти в Японії
Хто я є?
У Shure University кожен студент сам розробляє шлях і дизайн свого навчання. Найголовніше завдання студента протягом навчання — знайти відповідь на запитання «Хто я є?» Японські школярі такі зайняті, що не мають часу подумати над тим, що я люблю, чого я хочу. Знати, хто ти є і чого хочеш — важливіше, ніж пам’ятати математичні формули чи дати з історії — так ми вважаємо в університеті. Тому ми запровадили предмет selfology — «самознавство», який є дуже популярним серед студентів. На цих заняттях серйозно вивчаються такі питання, як «я і родина», «я і час», «я і гроші». Наприкінці навчального року студент пише роботу на основі свого дослідження і оприлюднює її на науковій конференції. Щоб пізнати себе, треба пройти шлях проб і помилок. Але досліджуючи себе, людина пізнає світ довкола і свій зв’язок з ним.
В університеті є різні практики самовираження. Завдання цих практик — щоб студент знайшов той свій інтерес, що може тривати все життя. Коли людина знайшла цей інтерес, вона його розвиває професійно за допомогою фахівців-радників в обраній сфері.
Після цього студенту пропонують реалізувати пілотний проєкт у тій царині, яку він обрав. Проєкт обов’язково має принести дохід. Наприклад, студент, що цікавиться відеовиробництвом, створює свій продукт, продає його телебаченню і отримує за це гроші. У нас реалізуються різні проєкти — від дизайну до видавництва журналів і книжок.
«Оплески долі»
У нашому університеті дуже важливо те, із чим людина випускається. У звичайному японському університеті навчання триває 4 роки. У нас студент навчається стільки, скільки потрібно. Той, хто знайшов себе за 3 роки, може закінчити навчання. Ті, кому потрібно більше часу — 6–7, навіть 10 років, можуть навчатися, скільки треба.
Як студенту зрозуміти, що настав час випускатися? Це той момент, коли людина може сказати собі: ось я є, і я хочу займатися цією справою і жити таким життям.
На випускній церемонії студенти презентують свій проєкт, чого вони навчились і що планують далі. Презентація триває 40 хвилин, потім стільки ж часу займають питання-відповіді від колег і викладачів. А тоді настає момент «оплесків долі» — це аплодисменти від аудиторії, що слухала випускника. Якщо люди в залі вважають, що студент справді готовий випуститися, вони винагороджують його гучними оплесками. Якщо вважають, що студенту ще рано залишати університет, будуть плескати стримано або взагалі не плескатимуть. Таким чином, люди, які разом вчилися, мають змогу висловити свою думку щодо рішення студента припиняти навчання чи продовжувати.
Звісно, буває так, що зал не плескає, але студент все одно вирішує закінчити навчання. А часом навіть після гучних оплесків людина вирішує продовжувати. Цей спосіб презентації був придуманий самими студентами, адже для них дуже важливе обговорення з колегами свого навчання.
Від демократичної освіти до демократичного співжиття
Ми продовжуємо працювати над змінами японського законодавства в галузі освіти. Хочемо, щоб людина мала можливість обрати демократичну освіту в будь-якому віці. Зараз ми почали підготовку до заснування акредитаційного органу, який би міг надавати акредитацію дітям після домашнього навчання або демократичних шкіл. І тут ми не хочемо обмежуватися Японією, а думаємо про міжнародний центр для акредитації дітей з демократичних шкіл різних країн.
У Японії сьогодні і доросла людина, і дитина мусять постійно пристосовуватися до вимог суспільства. Наша мрія — зробити так, щоб не людина підлаштовувалася під суспільство, а суспільство було таким, де кожна людина може знайти себе і бути щасливою. Демократична освіта — це не лише про навчання, важливішим є демократичний спосіб співпраці і демократичне співіснування людей.
Нагаї Такеші, випускник Shure University
— Вітаю, — каже Нагаї Такеші українською і отримує гучні оплески.
До того як вступити до Shure University, я навчався у звичайному університеті і мав відчуття, що не можу вивчати те, що хочу. Я шукав, де можна навчатися вільно. Коли я побачив буклет Shure, одразу знайшов там відповіді на свої питання. Перше, що зробив у Shure — подивився на весь свій попередній досвід навчання.
Після цієї рефлексії я зрозумів, що навчання не є вільним не тому, що суспільство невільне, а тому, що я сам запозичив цінності відсутності свободи. Я зробив відсутність свободи частиною себе і цього треба було найперше позбутися.
Shure University — це можливість не обмежувати себе у спробах — тут не треба думати «а раптом у мене це не вийде». Тут можна пробувати, навіть якщо не вийде: наприклад, спробувати створити авто на сонячній енергії або виступати на сцені. Я завжди думав, що публічні виступи не для мене, але десь усередині мріяв виступати на сцені — я спробував, і мені сподобалося. Мій досвід навчив мене, що не варто намагатися пристосуватися до системи. Треба йти шляхом пошуку себе і знайти, де ти можеш бути корисним.
Раніше я думав, що працювати — це з усіх сил робити те, що треба. Під час навчання в Shure ми мали змогу зустрічатися з різними радниками — піаністами, активістами за права людини, дизайнерами. Спілкуючись з ними, я зрозумів, що вони не пристосовувались. Вони робили те, що хотіли і вміли робити найкраще. Зрештою у нас зі студентами з’явився задум проєкту — за рік ми створили компанію, яка займається вебдизайном і графічним дизайном. Ми думали тоді не про прибуток, а про місце, де нам усім буде приємно і цікаво працювати і створювати щось, що іншим буде приємно і цікаво використовувати.
Я виніс з університету найважливіше: це повага до себе, до свого партнера і до простору, де ми перебуваємо. А цей простір — суспільство. Минуло вже 8 років, відколи я створив цю компанію, вона працює, і я досі можу дозволити собі мешкати в Токіо. Отже, суспільство визнало мою спробу, і це близько до успіху.
Shure University був заснований у 1999 році в Японії. Це заклад, де можуть навчатися всі охочі, старші за 18 років. Тут немає обов’язкової програми, студенти можуть навчатися віддалено. Після складання індивідуального плану навчання студент може обрати одного з 50 радників, який допоможе визначити напрямок професійного вдосконалення.