Жаби, сир, ковбаса та помідори: 4 лайфхаки тайм-менеджменту для дітей на карантині

Зображення: Іра Донська

Дорогі батьки дітей на карантині, ми знаємо, як складно вам влаштувати вдома і свій робочий день, і навчальний графік дитини. Саме тому ми попросили методистку Новопечерської школи та експертку «Освіторії» Інну Большакову поділитися дієвими лайфхаками тайм-менеджменту для дітей. Секрети настільки «смачні», що сподобаються навіть дошкільнятам.

Інна Большакова, методистка Новопечерської школи

Ми дуже добре запам’ятовуємо через образи: якщо метафора влучна і зручна для нас, ми одразу розуміємо суть речей. Образи також підключають наші емоції — а це задоволення, дофамін, тож ми прагнемо повторити цей стан. Саме тому для інструментів тайм-менеджменту експерти підбирають такі яскраві аналогії.

Принцип швейцарського сиру

Про цей простий і ефективний інструмент тайм-менеджменту пише Алан Лакейн у книжці «How to get control of your time and your life». Уявіть велику головку швейцарського сиру, а ви — миша, яка дуже хоче ним поласувати. Але миша не може проковтнути весь шмат за раз. Вона прогризатиме маленькі дірочки з різних боків головки, аж поки не з’їсть усю.

Сир — це велике завдання: важливе і складне настільки, що ви не знаєте, як до нього підступитися, не розумієте послідовності виконання дій. Тому почніть його вирішувати, прогризаючи дірку з будь-якого боку. Не важливо, звідки ви почнете гризти, тут треба просто із чогось почати. Після кількох таких дірок ви вже краще розумієте суть завдання і можете спланувати послідовність дій для його виконання.

Дійте, як миша: огляньте весь шмат сиру і оберіть, де можете прогризти дірку просто зараз. Іншими словами, оцініть обсяг завдання і почніть з будь-якої простої дії. Виконайте її — це буде ваша перша дірочка в сирі, тож можна себе похвалити. Повертайтеся до сиру, щойно матимете час, і прогризайте наступні дірки. Важливо дотримуватися таких правил:

  • не повертайтеся до дірочки, яку вже прогризли, щоразу робіть нову: починайте виконувати завдання кожен раз з іншого боку;
  • гризіть сир навіть тоді, коли маєте дуже мало часу: навіть за 5 хвилин можна зробити маленьку, але потрібну роботу: виписати невідомі слова з тексту, прочитати кілька абзаців, вивчити одне правило.

З’їсти жабу

Канадсько-американський експерт з успішності Браян Трейсі описав цей інструмент у своїй книзі-бестселері «Eat that frog: 21 great ways to stop procrastinating and get more done in less time». Виявляється, традиція їсти жаб у французькій кухні виникла дуже давно з необхідності виживати у часи війни та голоду. Саме тому в більшості з нас жаба асоціюється із чимось бридким і неприємним. Отже, жаба — це найбільш неприємна справа, те, що нам зовсім не подобається. У навчанні жабою буде найбільш неулюблений урок — от з нього і треба починати. Нам зазвичай неприємне те, що ми погано робимо, те, що нам не вдається. А не вдається нам якась справа тому, що ми мало тренувалися це робити. Якщо починаємо цю жабу їсти — тренуємо свої слабкі навички, то й сама справа стає простішою. Регулярне поїдання жаби може перетворити її на прекрасну принцесу: в якийсь момент дитина може усвідомити, що той, колись неприємний, предмет став значно зрозумілішим, простішим і вже не є жабою.

Нарізати ковбасу

Ми схильні відкладати неприємну для себе діяльність на потім. Ці невиконані завдання накопичуються, і жаба стає велетенською. Якщо так сталося, час приєднати інструмент «нарізати ковбасу»: дитина може уявити весь обсяг великого домашнього завдання як одну довгу ковбаску. Але ж ми не можемо проковтнути її за один раз. Щоб з’їсти ковбасу, спершу її треба нарізати на маленькі скибочки. Так само дитина може розділити це завдання на малі частини і робити їх поступово. Образ ковбаси дуже зручний для того, щоб дитина усвідомила, що є результатом її роботи: це візуалізація завдання, його частин і результату навчання.

Додайте помідорів

Італієць Франческо Чірілло колись мав проблеми з навчальною успішністю. Після кількох експериментів над собою він наприкінці 1980-х років запропонував свій секрет тайм-менеджменту — метод помідора. Його описують у багатьох книгах про управління часом. Суть методу: розбити завдання на день на шматки, кожен з яких можна виконати за 25 хвилин, встановити таймер на цей час і працювати максимально зосереджено протягом цього часу. Після сесії роботи зробити перерву 4 хвилини, і знову працювати 25 хвилин. Після 4 таких робочих сесій зробити довшу перерву — 20 хвилин.

Таймер потрібен обов’язково, адже він контролює час і сповіщає момент перерви. Працюючи за цим методом, дуже важливо записувати, скільки помідорів ви з’їли за день: наприкінці дня вас приємно здивує те, скільки завдань ви виконали.

Метод помідора можна пропонувати дітям з початкової школи: тоді проміжки концентрованого навчання триватимуть по 10 хвилин. Більшість дітей цього віку здатна зосереджувати увагу на такий період, однак є діти, які добре працюють і 15 хвилин.

Загалом, експерти радять учням зосереджено працювати протягом 20 хвилин. Проте бувають індивідуальні особливості: комусь краще, щоб це було 15 хвилин, комусь — 25 хвилин. Тривалість помідора може залежати і від предмета: фізику хочеться вчити по 15 хвилин, а інший урок — по 25. Однак збільшувати проміжки відпочинку не варто — довша (ніж 5 хвилин) перерва призведе до того, що дитина «випаде» з теми, і їй буде складно повернутися до навчання. Тоді як трішки затягнути сесію навчання можна: якщо дитина працює вже 20 хвилин, але їй лишилося дописати одне речення, то краще вже закінчити, а тоді робити перерву. Ваше завдання — спостерігати за дитиною і допомогти їй зрозуміти, як і коли вона найкраще навчається. Коли учень чи студент зрозуміли свої особливості навчання, то можуть налаштувати під себе кожен з інструментів тайм-менеджменту.

Тайм-менеджмент — це звичка

Тайм-менеджмент працює тільки тоді, коли це закріплена звичка. Тож дитина має виробити підходи до виконання різних завдань: зрозумілі завдання опрацьовувати за методом ковбаси і помідора, незрозумілі — за методом сиру і помідора.

Залежно від того, скільки нашому мозку потрібно часу для побудови стійких нейронних зв’язків, засвоєння нової звички може зайняти навіть більше, ніж 21 день. Для когось вироблення звички тайм-менеджменту триватиме місяць або два. Не намагайтеся, щоб дитина опанувала одразу всі інструменти тайм-менеджменту: починайте з одного, а коли він перейде у стійку звичку, можна додати другий, потім третій.

У вашої дитини може бути такий сценарій виконання домашніх завдань на карантині:

  • Обрати жабу — найбільш неприємний для себе предмет чи завдання.
  • Уявити цю жабу у вигляді ковбаси, яку можна розрізати на шматочки: наприклад, 5 прикладів і 2 задачі.
  • З’їсти цю жабу по скибочці за раз, використовуючи метод помідора: чергуючи зосереджені сесії навчання і короткі проміжки відпочинку.
  • Якщо дитина читає задачу і розуміє, що геть не знає, як її вирішувати, то підключає метод «швейцарського сиру»: починає прогризати дірочку — наприклад, може виписати умову задачі, що в ній відомо, а що ні.
  • Якщо завдання зрозуміле, то дитина може самостійно розбити його на частини — шматочки ковбаси і визначити, скільки часу витратить на поїдання кожної скибочки.
  • Планування часу за методом помідора з дитинства прибирає страх перед завданням: дитина уявляє, що для виконання завдання у неї буде 2–3 блоки по 20 хвилин роботи з короткими перервами.
  • Обов’язково придумайте винагороди за помідори, жаби і ковбаски, які дитині вдалося з’їсти за день.

Залишити відповідь