Понад 70% українських освітян витрачають на роботу з документацією щонайменше три години на тиждень. Найбільше вчительського часу займають поурочне планування, аналітичні звіти й документація класного керівника. Учителі скаржаться на надмірне бюрократичне навантаження і прагнуть оптимізувати педагогічну документацію, зменшити дублювання інформації та ширше використовувати цифрові системи. Детально розбираємо цифри опитування і говоримо про зміни, які допоможуть зменшити адміністративне навантаження на українських педагогів.
Педагогічна документація — суттєве джерело професійного навантаження для освітян: понад 70% витрачають на неї щонайменше три години щотижня. Опитування від освітньої аналітикині Оксани Глушак для ГС «Освіторія» підсвітило, що найбільше вчительського часу займають:
- поурочне планування;
- аналітичні звіти;
- документація класного керівника.
Одна з ключових проблем — дублювання інформації в паперовому та електронному форматах. І хоча освітяни позитивно оцінюють цифровізацію документообігу, але наголошують: електронні системи часто не замінюють паперові процеси, а дублюють їх. Тож педагоги очікують скорочення бюрократичного навантаження, чіткішого нормативного регулювання та створення єдиної стабільної електронної системи документообігу.
Хто брав участь в опитуванні?
Опитування про ведення педагогічної документації було анонімним і в ньому взяли участь 275 освітян. Більшість респондентів мають значний професійний досвід: 66,2% опитаних працюють у сфері освіти понад 20 років, ще 22,5% — від 11 до 20 років. Таким чином, результати дослідження переважно відображають досвід педагогів із тривалим стажем роботи та глибоким розумінням організації освітнього процесу.
Зашкалює бюрократичне навантаження, пов’язане з веденням документації
Українські вчителі говорять про суттєве адміністративне навантаження, пов’язане з веденням педагогічної документації. Отримані результати демонструють, що для значної частини педагогів заповнення документів — регулярна й часовитратна складова щоденної роботи.
🕑 То скільки часу на тиждень витрачають учителі на заповнення паперових документів?
3–4 години
(дані 38,9% опитаних)
5 і більше годин
(дані 32,4% опитаних)
1–2 години
(дані 21,1% опитаних)
Які документи потребують найбільше часу?
Серед видів документації, які потребують найбільше часу і є найбільш обтяжливими для педагогів:
- поурочні плани та конспекти уроків;
- аналітичні звіти з предмета / за рік;
- документація класного керівника (особові справи учнів, табелі, свідоцтва досягнень, відомості про відвідування, проведення бесід з техніки безпеки тощо);
- документація, пов’язана з участю в конкурсах, проєктах та позакласних заходах.
Натомість найменше часу, за оцінками респондентів, займає оформлення протоколів батьківських зборів.
Цікаво і те, що класний журнал та документи з підвищення кваліфікації більшість учителів оцінили в середньому на 5 балів за 10-бальною шкалою навантаження. Це може свідчити про відносно помірний рівень часових витрат на ведення цих видів документації порівняно з іншими адміністративними завданнями.
Коли вчителі найбільше завантажені паперовою роботою?
У педагогів бувають пікові періоди навантаження паперовою роботою. В опитуванні вчителі найчастіше вказували початок (серпень–вересень) та кінець (травень–червень) навчального року як періоди екстремального навантаження. Саме цей час пов’язаний з тим, що потрібно одночасно робити багато справ:
- підготовка та оновлення документації;
- планування освітнього процесу;
- формування звітності;
- підбиття підсумків навчального року.
Неочевидна проблема — дублювання документації
Важливим аспектом дослідження стало питання дублювання інформації в різних документах. Понад половину опитаних (55,6%) зазначили, що дублювання відбувається частково, тоді як ще 32% повідомили, що змушені робити це постійно.
Проблема повторного внесення одних і тих самих даних — не поодинока, а вже поширена практика в школах України, що створює додаткове адміністративне навантаження.
Цифра чи папір? Диджитал-інструментів стає більше
Опитування показує, що вчителі й директори шкіл поступово переходять до цифрових інструментів.
📄
49,5%
респондентів у своїй роботі використовують переважно електронну форму документації
🖥️ 📄
41,5%
освітян ведуть документацію в електронному та паперовому форматах в ідентичному співвідношенні
Це свідчить про те, що цифровізація в школах відбувається нерівномірно: електронні інструменти вже активно використовуються, однак у багатьох випадках вони не замінюють паперові процеси, а дублюють їх.
А ось основні причини дублювання документації, про які говорять педагоги:
- вимоги адміністрації закладу освіти;
- брак стабільного доступу до інтернету або електроенергії в школі;
- власне бажання вести документацію паралельно для зручності або надійності збереження інформації.
Електронний журнал чи паперовий? Обидва!
Більшість опитаних (76%) зазначили, що в поточному навчальному році ведуть лише електронний журнал. Ще 14,9% використовують одночасно електронний і паперовий варіанти:
58,2%
вчителів вважають, що електронний журнал суттєво зменшує обсяг паперової роботи
29,8%
кажуть, що це відбувається лише частково
12%
не відчувають помітного зменшення навантаження
Усе це свідчить про позитивне сприйняття цифровізації документообігу, хоча її ефективність значною мірою залежить від організації процесів у конкретному закладі освіти та відсутності потреби дублювати інформацію в різних форматах.
Які документи педагоги вважають зайвими або такими, що дублюються?
Відповіді педагогів на відкрите запитання про найбільш зайві документи або такі, що дублюються, підтверджують високий рівень адміністративного навантаження та наявність системної проблеми дублювання інформації.
Найчастіше вчителі згадують різні форми адміністративної звітності:
– з навчальної,
– виховної,
– методичної роботи,
– моніторингів,
– виконання програм,
– участі в заходах та конкурсах.
У багатьох відповідях простежується втома від…
– постійних інформаційних запитів у формі таблиць,
– опитувань,
– фотозвітів.
На думку педагогів, усі вони часто повторюють уже наявні дані.
Окремо респонденти наголошували на проблемі дублювання документації в паперовому та електронному форматах. Учителі кажуть, що за наявності електронного журналу або цифрових платформ частина паперових документів (журнали, календарні та поурочні плани, звіти) втрачають практичну доцільність. Однак їх продовжує вимагати адміністрація або органи управління освітою.
Які документи вчителі найчастіше називають зайвими:
різні види звітності;
паперові журнали з дублюванням електронного журналу;
календарно-тематичне та поурочне планування;
плани виховної роботи;
журнали інструктажів і техніки безпеки;
документація класного керівника;
фотозвіти та численні інформаційні таблиці;
документи щодо підвищення кваліфікації;
звіти про виконання навчальних програм та моніторинги.
«Живі» коментарі респондентів ілюструють системність проблеми:
«Усі таблиці зі звітами, які дублюються постійно, по декілька десятків разів за рік».
«Звіти, адже всю інформацію можна відслідкувати в електронних журналах, в Єдиній атестаційній системі тощо».
«Заповнення свідоцтв і в електронному, і в паперовому вигляді. А також журнали інструктажів».
«Журнали з ТБ, звіти за чверть, семестр, рік. Оцінювання НУШ за групами результатів (ГР1, ГР2,ГР3, ГР4)».
«Звіти в соціальних мережах щодо проведених заходів».
Водночас частина педагогів зазначили, що не вважають жоден документ зайвим, або повідомляли, що в їхньому закладі немає надмірного дублювання документації. Це свідчить про різницю в підходах до організації документообігу між окремими закладами освіти.
Цікаво читати коментарі, в яких педагоги описують не лише обсяг документації, а й її вплив на освітній процес. Частина вчителів кажуть про те, що значний час на ведення документації та заповнення кількох форм одночасно зменшує можливість зосередитися безпосередньо на роботі з учнями та підготовці до уроків.
Результати відкритого запитання демонструють запит освітян на оптимізацію педагогічної документації, зменшення дублювання інформації та ширше використання цифрових систем, які б дозволяли автоматизувати частину звітних процесів.
Які зміни допоможуть зменшити адміністративне навантаження?
Відповіді педагогів на запитання щодо змін, які могли б зменшити час на паперову роботу, демонструють чіткий запит на спрощення та цифровізацію документообігу в закладах освіти.
Найчастіше освітяни наголошували на потребі:
➡ зменшення кількості звітів, моніторингів та інформаційних запитів;
➡ скасування дублювання паперової та електронної документації;
➡ повного або часткового переходу на електронний документообіг;
➡ автоматичного формування звітів на основі даних електронного журналу;
➡ чіткого нормативного визначення переліку обов’язкової документації;
➡ створення єдиної стабільної електронної системи для закладів освіти;
➡ забезпечення вчителів технікою та стабільним інтернетом;
➡ запровадження додаткових адміністративних посад для роботи з документацією.
Окремі відповіді демонструють запит на системні зміни в організації управління освітою:
«Відмова на рівні школи від паперових дублікатів. Лише тоді не буде додаткового навантаження».
«Менше вимагати звітів. Більше часу має бути на підготовку до уроків».
«Зробити все в електронному журналі або прибрати зайві звіти».
Також є чіткий запит від педагогів на більшу автономію та довіру до вчителя. Частина вчителів наголошували, що значний обсяг бюрократичної роботи зменшує можливість якісної підготовки до уроків та роботи з учнями. Але не всі освітяни України підтримують повну цифровізацію. Частина вчителів звертають увагу на технічні труднощі — нестабільний інтернет, роботу платформ, необхідність постійно опановувати нові системи. Це свідчить про те, що ефективна цифровізація потребує не лише впровадження електронних сервісів, а й належної технічної підтримки та стабільної інфраструктури.
