Майже 7 мільйонів осіб — саме стільки українців стали внутрішньо переміщеними особами від початку вторгнення росії в Україну. Які права мають внутрішньо переміщені особи? Як подолати стереотипи щодо них? Про це поговорили з Олександрою Дворецькою, координаторкою адвокаційного напрямку БФ «Восток SOS», у новому випуску подкасту «Більше діла».
Яка різниця між поняттями «біженець», «внутрішньо переміщена особа» та «мігрант»?
Для початку варто запитати, чи є у класі або школі внутрішньо переміщені особи і запитати, що діти розуміють під цим поняттям. А далі слід провести невеличку гру і пояснити різницю між поняттями, адже їх часто плутають. Об’єднайте дітей у групи і запропонуйте обговорити кожне із понять.
- «біженець» — це людина, яка отримала притулок на території іншої країни у зв’язку із неможливістю проживати у власній із різних причин.
- «мігрант» — це людина, яка проживає в іншій країні з різних причин: пошуку кращої роботи, освіти або рівня життя. Є як сезонні, так і трудові мігранти.
- «внутрішньо переміщена особа» — це людина, яка у пошуках притулку не перетинала кордон власної держави.
Кількість таких осіб (або переселенців) критично зросла після анексії Криму та війни на Донбасі. А зараз — і у зв’язку з повномасштабною війною Росії проти України. Саме тому важливо досліджувати цю тему через персональні історії: чому переїхали, які причини. Особливо варто звернути увагу на історії, коли переїзд відбувся після певного часу в окупації. Таких людей ще й досі можуть стигматизувати як зрадників. Саме тому персональні історії — це ключ до розуміння.
Як спростувати міфи про внутрішньо переміщених осіб?
Міф № 1: Вступники з окупованих територій несправедливо «забирають» бюджетні місця при вступі у ВНЗ
Насправді цю інформацію критично неправильно подали українські ЗМІ. Це породило хвилю обурення серед однолітків. Виправити цю ситуацію можуть вчителі.
Запропонуйте учням таку вправу: шлях від школяра до студента. Схематично намалюйте шлях, що необхідно зробити учню для вступу до омріяного ВНЗ. А потім намалюйте таку ж схему для учнів з окупованих територій. (Перелік викликів можна переглянути нижче у статті)
Ну як, переконалися тепер, що «своє бюджетне» місце ці діти таки заслужили? Я б сказала — вибороли.
Міф № 2: Погані та невдячні переселенці
Слід розуміти, що внутрішньо переміщена особа — це не хвороба і не пожиттєва мітка. Їх просто потрібно спробувати зрозуміти та допомогти їм інтегруватися в громаду.
Застерігаю також, щоб не було завищених очікувань від таких людей. Вони — звичайні люди, які можуть на інтуїтивному рівні не подобатися вам особисто, як і будь-хто інший, хто вас оточує.
Вчительський конструктор: Три вправи, які допоможуть у темі
Вправа «Дефініція»
Об’єднайте учнів у 4 групи з умовними назвами «мігрант», «шукач притулку», «біженець», «внутрішньо переміщена особа».
Запропонуйте їм заповнити ідентифікаційні картки групи за такими розділами:
- джерела виникнення явища, бажання чи вибір людини;
- можливі перешкоди на шляху до здобуття статусу;
- юридичні права та можливості;
- ставлення суспільства до явища.
Презентуйте результати дослідження груп, акцентуйте на відмінності поняття «внутрішньо переміщена особа».
Проведіть рефлексію вправи:
- Що нового дізналися?
- Що найбільш вразило, здивувало?
- З якими емоціями залишився/лась?
Вправа «Рюкзак»
Запропонуйте учням спакувати уявний рюкзак з найнеобхіднішими речами або нехай поділяться власним досвідом: що було у їхньому тривожному рюкзаку, коли почалася війна 24 лютого 2022 року. Уточніть, що учні не знають, куди і на скільки часу вони їдуть, які на новому місці будуть умови проживання та клімат.
Єдина умова — усі речі, які учні називають, повинні вміститись в один стандартний рюкзак.
Попросіть почергово називати кожну річ і аргументувати вибір.
Обговоріть із учнями:
- що було спільним, відмінним?
- обрані речі стосувались фізичного чи емоційного комфорту?
- як відчували себе учасники у моменті вибору?
- як відчували б себе, якби цей рюкзак втратили у дорозі?
Рефлексія вправи:
- які думки та емоції викликала у мене ця вправа?
- чим цінною особисто для мене була ця вправа?
Вправа «Шлях вступника до мрії»
Запитайте в учнів, що їм потрібно для того, щоб вступити до омріяного навчального закладу.
Пропишіть/візуалізуйте сказане ними у формі схеми.
Запитайте в учнів, а що потрібно молоді з тимчасово окупованих територій чи Криму, щоб вступити до українського вищого навчального закладу?
Пропишіть/візуалізуйте/додайте сказане.
Обговоріть, із якими труднощами стикається молодь на кожному з цих етапів.
Вступ молоді з ТОТ
без паспорта- без ЗНО
| Мінімально необхідні дії | Виклики |
|---|---|
| Звернутись до Освітнього Центру «Донбас-Україна» та ОСОБИСТО подати заяву, заповнити освітню декларацію. | оголосити та відстояти свій намір перед батьками чи іншими близькими родичами; отримати дозвіл на перетин лінії розмежування Донбас-Росія; перетнути кордон Росія-Україна, мати підтвердження мети поїздки; виконати пандемічні обмеження. |
| Скласти на базі ОЦ «Донбас-Україна» іспити: з української мови; з історії України. Скласти: профільний іспит або творчий іспит (за вимогами університету). | підготуватись до іспитів самостійно, адже у школах вказані предмети не викладаються. |
| Пройти конкурс у межах КВОТА-2 для вступників з ТОТ у обраному ВНЗ | високі бали вхідних іспитів. |
| Переїхати на місце продовження подальшого навчання. | неможливість часто навідувати рідних і близьких; небезпека під час відвідування рідних; неможливість часто отримувати передачі чи грошові перекази з дому; можливе упереджене ставлення одногрупників та інших оточуючих; соціальна адаптація; оформлення соціальної стипендії. |
Додатково
- Вправа. Можна увійти? Біженці, повертайтесь додому! Вони повернулися б, якби могли б.
- Вправа. Три явища. / КОМПАС.
- Вправа «Знайди громадянина»
Список корисних ресурсів
- Освітній центр «Донбас-Україна» «Крим-Україна». — Режим доступу: http://www.dgma.donetsk.ua/donbas-ukraine/centr.html
- «Восток SOS». Офіційний веб-сайт. — Режим доступу: https://vostok-sos.org
- Права ВПО. Українська Гельсінська Спілка з прав людини. — Режим доступу: https://helsinki.org.ua/activities/advokatsiya/prava-vpo/
- Музей воєнного дитинства. Офіційний веб-сайт. — Режим доступу: https://warchildhood.org.ua
- Студентки з тимчасово окупованих територій в українських закладах вищої освіти: що впливає на вступ та інтеграцію (29.07.2021). — Режим доступу: https://cedos.org.ua/researches/student_ky-z-tymchasovo-okupovanyh-terytorij-v-ukrayinskyh-zvo-shho-vplyvaye-na-vstup-ta-integracziyu/
- О. Янковський. Вхідний квиток для молоді: як кримчанам отримати український паспорт та освіту. (30.06.2021). — Режим доступу: https://ua.krymr.com/a/yak-krymchanam-otrymaty-ukrainskyi-pasport-i-osviyu/31309468.html
- Г. Корба. Як діти з Донбасу вступають в українські виші. «Депресія від думки, що ти залишишся там» (21.04.2021). — Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/features-56846608
- Н. Лютікова. (Не) потрібні власній державі: як підлітки з окупації намагаються отримати паспорт України. (25.05.2021). — Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/society/2021/05/25/244998/
- Окупація очима підлітків. Фейсбук-сторінка проєкту. — Режим доступу: https://www.facebook.com/Окупація-очима-підлітків-101345315506682/
- «Коли тобі 14 у 2014: документальні свідчення кримських підлітків, які побачили окупацію на власні очі»
Подкаст «Більше діла» створено в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст подкасту є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
