Як навчити дітей зауважувати сильні сторони однокласників, створити атмосферу в класі, де кожен почувається рівноцінною частиною команди, а не конкурує з іншими? Пропоновані ігри змалку навчають просоціальної поведінки. Формат завдань дозволяє залучити всіх дітей, особливо — сором’язливих, яким більше до душі виконувати завдання самостійно, проте — на користь всього класу.

«Якби я був тобою…»

Тривалість: 10-15 хвилин

Що робити: Діти сідають в коло. Той, хто розпочинає гру, тримає в руках невеликий м’який предмет. Це може бути м’ячик або іграшка. Вчитель розповідає дітям, що всі ми маємо багато гарних рис і талантів, але часом можемо їх не зауважувати. Для цього є інші — вони здатні підмітити те, що нам вдається найкраще, та підбадьорити. Також люди навколо можуть вказати на щось, що їх у нас засмучує чи дратує.

Дитина, у руках в якої м’ячик чи іграшка, кидає її іншому з кола. При цьому каже: «Якби я була тобою, то…» Наприклад, «Якби я була тобою, то старалася б вчитися більше. У тебе це неодмінно вийде!» або «Якби я був тобою, то більше б посміхався та грав з нами в ігри», «Якби я була тобою, то думала б, що в мене дуже красиве руде волосся». Той, хто отримав м’яч, називає іншу дитину, передає їй предмет і каже: «Якби я був тобою…»

Який ефект: Діти не завжди можуть об’єктивно оцінити власні сильні сторони та навпаки — що слід в собі змінити. Натомість однокласники є тими «навігаторами», які помічають поведінку, побоювання і труднощі дитини, і можуть за принципом «рівний — рівному» стати підтримкою.

Завдяки грі діти вчаться формувати команду. Найменші школярі розвивають здатність бути спостережливими та емпатійними. Гра укріплює доброзичливу атмосферу в класі та допомагає формувати в дітей більш позитивні уявлення про себе.

«Запитання — відповідь»

Тривалість: 10-15 хвилин

Що робити: Дітям роздають клаптики паперу. Вчитель або хтось із класу оголошує запитання. Наприклад: «Що мені найбільше подобається в класі?», «Кого з класу я вважаю спритним/добрим/допитливим?», «Де б я хотіла піти/побувати разом з моїми однокласниками?», «Який мій улюблений день у школі?»

Завдання кожного: написати якомога більше відповідей протягом 1-2 хвилин. Відповіді на кожне запитання записують на окремому клаптику. Потім їх обговорюють разом. Вчитель доповнює відповіді та слухає, що діти розповідають і в який спосіб.

Який ефект: Гра допомагає дитині навчитися говорити в доброзичливій манері про свої потреби та ставлення до інших. Окрім цього, обговорення з дітьми написаного підказує вчителю, хто з дітей є виключеним з класу чи має проблеми в спілкуванні.

«Якою є Надійка?»

Тривалість: 4 хвилини

Що робити: Вчитель роздає дітям по клаптику паперу. Завдання: написати винятково позитивні спостереження. Наприклад, він може розпочати гру так: «Кожен з нас має добрі риси. Наприклад, старається більше вчити ті уроки, які складно даються, допомагає батькам, любить малювати. Ми будемо говорити про всіх у класі. Почнемо з Надійки, бо вона — перша в списку. Завтра буде хтось інший. Так кожен з вас отримає багато добрих слів на свою адресу».

Завдання — за 1 хвилину написати якомога більше позитивних речей про обрану дитину. Вчитель або хтось із класу збирає аркуші та передає дитині, щоб та могла їх згодом прочитати.

Доброю традицією для найменших школярів може стати така варіація гри: дитина стає спиною до дошки, а інші по черзі пишуть добрі слова. Після цього дитина повертається і читає написане.

Який ефект: Гра сприяє формуванню здорової самооцінки та адекватного сприйняття своїх рис характеру, навичок. Діти, які описують чесноти однокласників, вчаться співпраці та основ ненасильницької взаємодії: коли люди в групі підтримують один одного, демонструють, що помічають внесок інших.

Таким чином, закладається позитивна групова взаємодія, де кожна дитина є важливою та належно оціненою, тому не боїться проявляти свої таланти і вчитися нового.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.