Євген Чикаленко: хто це та чому про нього мають знати всі українці

Нещодавно одна з найпрестижніших світових нагород — Пулітцерівська премія — присудила спеціальну нагороду українським журналістам, які висвітлюють події в умовах вторгнення росії в Україну. Але мало хто знає, кому завдячує українська журналістика біля своїх витоків. Це Євген Чикаленко — український меценат, видавець, громадський діяч. Це йому належить фраза «Спробуйте любити Україну до глибини своєї кишені». То хто це такий та чому про нього мають знати сучасні українські діти? Зібрали 5 фактів про Євгена Чикаленка. І цим матеріалом розпочинаємо серію статей «Знаймо наших» про видатних українців.


Факт № 1. Він автор вислову «Легко любити Україну до глибини душі. А ви спробуйте любити її до глибини кишені!»

Євген Чикаленко у першу чергу був щедрим меценатом української культури та преси. Роки його життя припали на 1861–1929, а тоді любити Україну проактивно і не потрапити на каторгу було завданням не з простих. Багатий агроном та землевласник, він міг спокійно жити в російській імперії і читати давні взірці російської пропаганди. Але ні! Як людина високоосвічена, Євген Харламович розумів важливість української національної ідеї. Тому щедро підтримував літераторів, українські журнали та книги.

Факт № 2. Фінансував єдині українські газети «Громадська думка» та «Рада»

Це зараз ми можемо обирати в бурхливому інформаційному потоці найкращі для себе видання. А тоді так не було. У 1906 році український світогляд транслювали всього два видання — «Громадська думка», а згодом «Рада». «Рада» на кошти Євгена Чикаленка (а також Василя Симиренка та Леоніда Жебуньова) регулярно публікувалася до 1914 року. І хоч справа ця була невдячна і збиткова, мецената це не зупиняло. За що українська журналістика зараз йому дуже вдячна!

Редакція газети «Рада». Євген Чикаленко — четвертий за столом ліворуч.

Факт № 3. Грінченко, Коцюбинський та Франко —  серед адресатів допомоги

Меценат заснував власний фонд допомоги українським письменникам. Серед інших у ньому були Іван Франко та Михайло Коцюбинський. За свій кошт він видав знаменитий словник Бориса Грінченка і не тільки. А ще забезпечив будівництво Українського академічного дому у Львові. Коштів для української літератури Євген Харламович ніколи не шкодував, за що йому велика повага. Також благодійник мав дружні зв’язки з родиною композитора Миколи Лисенка та родиною Косачів — письменницями Оленою Пчілкою та Лесею Українкою. Вони мешкали на одній вулиці — недарма її неофіційно звали тоді «Українською».

Згаданий композитор Микола Лисенко (у капелюсі) під час гостювання в Євгена Чикаленка (другий зліва) у селі Кононівка

Факт № 4. Був ініціатором скликання Української Центральної Ради

Симоненко, Грушевський, Петлюра — ось імена, які першими спадають на думку, коли йдеться про Українську революцію (1917–1921). І Махно. Це справедливо, адже ці постаті творили історію української держави. Та мало хто знає, що ініціатором скликання УЦР як представницького органу став саме Євген Чикаленко. І поруч з ними став біля витоків української революції.

Факт № 5. Заснував премію за найкраще написану історію України

Після смерті доньки кошти, збережені на її майбутнє, Євген Чикаленко передав на особливу ініціативу. 1000 карбованців він віддав редакції видання «Київська старовина» на створення майбутньої премії за найкраще написану історію України.

Поділитися цією статтею