Яким має бути сучасний вчитель англійської

Цей навчальний рік став офіційним початком НУШ — усі перші класи почали працювати за новою програмою. Авторка 13 підручників з англійської мови і тренерка Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Катерина Худик розповіла, як готувала вчителів до НУШ і як змінилася роль вчителя.

Вчителі — агенти змін

Кожен тренінг починаємо з очікувань вчителів. 3–4 роки тому ми чули такі очікування — познайомитися з колегами, поспілкуватися. Тепер, коли реформування освіти іде не лише згори, а на це є величезний запит суспільства, вчителі більш осмислено дивляться на свою місію як агентів змін. Вони намагаються змінити себе, свої підходи, а не учня.

Пригадую, на перших тренінгах вчителі казали, що неможливо зайти до дітей 1-го класу і одразу говорити англійською мовою — діти не зрозуміють. Тепер вони переконані, що можна і треба, бо це працює. Вони побачили, наскільки ефективно для навчання є те, що діти створили своє англомовне середовище в класі. Тож далі їм простіше вчитися писати і читати англійською, як це передбачено програмою для 3–4-го класу. Тішить, що вчителі зараз глибше дивляться на розв’язання проблем. Навчання більше не йде за правилом трьох «З» — зазубрив, здав і забув. Тепер на уроці вчитель створює дітям умови, які допомагають розвивати життєві вміння.

Вчитель — не бос, а фасилітатор

Ми проводили тренінги за формулою від практики до теорії. Головна ідея НУШ — у центрі дитина, а не вчитель, як це було колись. Учень і дорослий зараз мають однаковий доступ до інформації, тому вчитель у класі більше не бос, не джерело знань, а просто фасилітатор. Він організовує роботу дітей так, щоб кожен учень знайшов своє місце у світі. Напевне кожному вчителю було спершу некомфортно відмовитися від ролі головного авторитета для класу, але з цього некомфорту народилося щось нове. Вчителі здивувалися, що можна працювати інакше. Вони побачили, як працюють самі тренери — не авторитарно, а дружньо, більше слухають учасників і працюють з їхніми потребами. Так само має працювати кожен вчитель — починати з потреб учня.

Для цього в основу викладання треба покласти психологічний тип дитини. Приміром, вчитель дуже активний — багато рухається, змінює види роботи, дуже яскравий і жвавий. Але в класі є учні, які навчаються інакше — їм не підходить така манера. І це не означає, що такий учень має проблему і його треба виправляти. Це завдання вчителя — подбати про навчальні потреби всіх учнів. Він має забезпечити баланс у поданні інформації: слайди, інформація на слух, активні вправи.

Менеджмент класу — запорука ефективного навчання

Клас ділиться на групи для іноземної мови, якщо в ньому 36 і більше дітей. Отже, найбільший виклик для вчителя — це 35 учнів, яких треба організувати для роботи. Тому ми навчали викладачів classroom management. Це таке поняття-парасолька, що включає в себе роботу в класі і роль вчителя і учнів. Є три найважливіші правила управління роботою в класі:

1. Чіткі інструкції

Усі діти мають зрозуміти, що треба зробити, скільки на це дається часу, який результат очікується.

2. Рутинні завдання

Це дуже важливо, адже учні протягом місяця-двох мають звикнути до того, що на уроці вони розмовляють лише англійською мовою. Мають також призвичаїтися до роботи в групах і парах, щоб для них не було шоком зробити якийсь проект з однокласником або виконати певне завдання самостійно. Учні мають почуватися комфортно, працюючи в усіх цих форматах.

3. Smart grouping 

Робота в групах надзвичайно важлива, адже це засада кооперації — одна з ключових життєвих навичок. Раніше вчитель міг сказати учням розбитися на групи, і діти, хто з ким дружить, поділились. Така робота в групах неефективна. Вчитель-фасилітатор дбає про те, щоб у кожній групі були учні різного типу: і ті, хто сильний у математиці, і ті, кому краще даються мови, і той учень, що гарно малює, і той, який є лідером і любить публічно виступати. Адже діти є носіями різних знань і умінь і можуть вчитися одне в одного.

Залишити відповідь