Якою має стати українська освіта за десять років?

Якою має стати українська освіта до 2030 року? Свої стратегічні рішення розробила українська молодь. Серед ідей — новий тип університету для вчителів, радикальна реформа вищої освіти, надсучасні курси з підприємництва та навичок самозарадності в кожній школі. Найкращі рішення систематизували і представили Президенту.

Візію України на найближчі 10 років розробляли на Молодіжному форумі «Кожне завтра розпочинається вже сьогодні» у Маріуполі. Ця назва відповідає одному з гасел ініціатора заходу — Української Академії Лідерства. Студенти УАЛ прибули в Маріуполь з Києва на новому потязі, який урочисто запустили напередодні. У Маріуполі до них приєдналися однолітки з місцевих шкіл та вишів. Протягом двох днів 500 молодих людей розробляли візію розвитку України в п’ятьох галузях: нові індустрії та економіка; енергетика та екологія; освіта та виховання, охорона здоров’я та ІТ. Освітню панель доручили модерувати «Освіторії» — директорці з розвитку Оленці Северенчук та операційній директорці Анні Сидорук.

Учасники віком 17-20 років працювали у форматі «світового кафе». Спершу для них окреслили фактаж, розповіли про актуальний стан української освіти. У цьому імпровізованому кафе було 5 «столиків»: дошкільна освіта, школа, професійно-технічна, вища освіта та освіта дорослих і неформальна освіта. Близько 100 учасників об’єдналися у 5 груп і по черзі підходили до кожного «столика». Модератори, яких обирали серед однолітків, ретельно нотували виклики й проблеми кожної сфери. Список по середній загальній освіті був найдовший — аж 66 проблем!

Далі вони знову об’єдналися у 5 груп, кожна з яких працювала над певною проблемою і пропонувала її рішення. У результаті вийшло 5 рішень з можливістю масштабування на всю Україну. Окремими викликами було те, що на презентацію кожного рішення перед Президентом Володимиром Зеленським була всього одна хвилина.

«Нам потрібно перестати товкти воду в ступі і починати щось робити, — не приховував своїх емоцій Іван Антонюк з міста Радехів Львівської області, говорячи про перехід усіх університетів у приватну власність. — Якщо ми зараз не почнемо діяти, то далі вже не буде коли. І ми так і залишимося країною халяви для халявщиків».

«У мене дуже позитивні враження і емоції викликає ця молодь. Те, як вони сприймають, наскільки вони живі, активні й вибухові, — розповідає Анна Сидорук. — А також вони реально прогресивно мислять. Вони готові до рішень, які не сподобаються владі і суспільству, але які матимуть результат. Вони дуже амбітно мріють і абсолютно вірять у те, про що говорять і що роблять».

Модераторки вважають пропозиції молоді цілком реалістичними, хоча подекуди і радикальними.

«Якісь рішення є точно більш реалістичними, наприклад, шкільна програма навичок самозарадності, — ділиться Оленка Северенчук. — Найважче — це виведення університетів з державної форми у приватну. Реформа вищої освіти — дуже складний процес, але її можливо реалізувати. Інші країни через це проходили. Тут потрібен величезний ресурс. А зробити один показовий університет чи ПТУ — це взагалі не так складно, як може здатися на перший погляд».

Університет для супервчителів

Оскільки молодь найбільше хвилювала тема кваліфікації вчителів і застарілість методик викладання, вони запропонували кардинальне рішення: повністю розвалити теперішню систему педагогічної освіти і створити прототип нової з нуля. Для цього слід взяти в партнери якийсь із топових світових університетів, що ефективно навчає педагогів, і розробити спільну програму для України. Результатом має стати надсучасний університет-магніт, куди матимуть бажання вступати студенти, де буде високий прохідний бал, а молоді вчителі на виході розумітимуть, що їхня зарплата стартуватиме від тисячі доларів. У майбутньому такий виш стане стандартом для навчання всіх українських вчителів.

Професійно-технічний хаб

За даними ООН, кожен п’ятий українець є потенційним емігрантом. До прикладу, 55 % усіх іноземних студентів сусідньої Польщі — українці. Відповідно, рішенням цієї проблеми було створити супер хай-тек ПТУ десь на Західній Україні, мешканці якої найбільше виїжджають за кордон. У такому інноваційному закладі могли би навчатися випускники шкіл, а також люди старшого віку, які бажають змінити професію чи опанувати додаткову робітничу спеціальність. Реалізувати цей проєкт можна в партнерстві з бізнесом, який зараз вкладає багато коштів, щоб перенавчати випускників ПТУ під свої потреби. Тож навіщо втрачати час, якщо, скооперувавшись, можна створити таке місце, де люди будуть одразу навчатися і отримувати робоче місце або навіть і продавати свої вироби? А якщо вдасться, такий новітній професійно-технічний хаб можна збудувати в кожній області. Він не потрібен у кожному районі, як зараз. Таким чином можна не лише зменшити відтік мізків і золотих рук за кордон, а й популяризувати робітничі професії серед українців. У результаті Україна зможе наблизитися до показників Фінляндії, де лише 52 % випускників шкіл обирають вищу освіту, а решта щасливі з якісною професійно-технічною.

Університети — у приватну власність

В Україні один з найвищих показників наявності вищої освіти в населення, а саме 82 %, за даними Світового банку. Разом з тим, у майже половини безробітних також є вища освіта, а часом і дві. Проте ця освіта не відповідає сучасним тенденціям, запитам і потребам ринку. Тож рішення молоді було революційним — повністю перевести вищу освіту в приватний сектор до 2030 року. До 2023–2027 років передбачається створення пілотів, а до 2029 — переведення всіх вищих навчальних закладів у приватну власність. За такого підходу не доведеться ліквідовувати університети. Адже ті виші, куди не прийдуть студенти, будуть приречені на банкрутство.

Дуже талановитим студентам, яких зазвичай 10–15 %, пропонують видавати гранти на навчання, як в американських університетах. Водночас держава має забезпечити решту студентів доступними кредитами під 2–3 % річних, які потрібно буде виплачувати після закінчення навчання. Вердикт молоді звучав так: «Халявна освіта породжує націю халявщиків». Коли людина вкладає власні кошти в навчання, вона докладає активніших зусиль і більше цінує здобуті знання.

Підприємницький акселератор

Усі дослідження свідчать про те, що в майбутньому більш ніж половина нинішніх учнів працюватимуть на себе і муситимуть самі собі створювати робочі місця. Відповідно учням уже сьогодні потрібні елементарні навички підприємництва. Однак у школі цього зовсім не вчать. Тому молодь пропонує інтегрувати в шкільну програму курс із підприємництва, а також розробити акселераційні центри. Учень, який має потенційно цікаву бізнес-ідею може прийти в такий центр при школі чи в будь-який інший центр, презентувати свою ідею і отримати менторську підтримку від бізнесменів. І таким чином реалізувати свій проєкт. Також можна створити фонди на підтримку перших стартапів, щоб ці центри запрацювали. Такі кейси успішно працюють у багатьох містах світу, зокрема в Дубаї.

Ефективна домедична підготовка

Більш ніж половина українців помирають, не отримавши в перші три хвилини домедичної допомоги. Ті, хто поруч, зазвичай не знають, як її надавати. Тому виникла ідея запровадити курс із домедичної підготовки в шкільну програму, щоби кожен учень розумів, як себе поводити в надзвичайних ситуаціях, що треба робити, а чого не слід. Такі навички самозарадності зможуть врятувати багато життів.