Як зробити освіту кращою: 7 виступів на TED для вчителів

cover_teacher_ted

TED — найвідоміша конференція, де експерти з різних галузей діляться цікавими ідеями, які варті поширення. Ми зібрали сім виступів освітян, які будуть корисні вчителям.

Кен Робінсон: як вийти з навчальної долини смерті

Справжня рок-зірка сфери освіти Кен Робінсон розповідає, як вийти з навчальної долини смерті, з якою ми зараз стикаємося, тобто як виховати наймолодше покоління.

Перший принцип: усі люди різні. А освіта базується не на відмінностях, а на дотриманні норм. Одним з наслідків цього стало звуження фокусу до STEM-дисциплін. За його словами, справжня освіта мусить надавати однакового значення мистецтву, гуманітарним наукам та фізичній освіті.

Другий принцип, який збагачує життя людини, — це допитливість. Якщо вчитель зможе запалити іскру допитливості в дитині, вона навчатиметься без будь-якої подальшої допомоги. Діти, за його словами, — природжені учні. Справжнє досягнення — запалити цю особливу можливість. Допитливість — це двигун досягнень. Робінсон каже це тому, що одним з результатів теперішньої культури стала депрофесіоналізація вчителів. За його словами, добрі вчителі ще й наставляють, стимулюють, провокують, спонукають.

Третій принцип передбачає, що людське життя є творчим за своєю природою. Саме тому людська культура така цікава, різноманітна й динамічна. «Ми всі творимо власне життя через невтомний процес вигадування альтернатив та можливостей, і однією з ролей освіти є пробудження та розвиток сил творчості. Натомість ми маємо культуру стандартизації. А так не повинно бути», — каже Робінсон.

Андреас Шляйхер: як факти допомагають будувати кращі школи

Як можна виміряти показники роботи шкільної системи? Андреас Шляйхер розповідає про тест PISA — міжнародне оцінювання, що складає рейтинг країн і, використовуючи ту саму інформацію, допомагає школам удосконалюватися. Нагадаємо, що цього року українські школярі вперше складатимуть тест PISA.

За словами Шляйхера, нести мудрість — це минуле освіти. Виклик сучасності — дати можливість стати мудрим. Високопродуктивні системи дозволяють вчителям робити інновації в педагогіці.

PISA не наважується вказувати країнам, що їм варто робити. Однак це дослідження допомагає зрозуміти, що роблять інші. Приклад, який показує PISA, демонструє, що факти і дані можуть бути потужнішими, ніж адмінконтроль фінансових дотацій, за допомогою яких зазвичай керують освітянською галуззю.

Сал Хан: чому треба вчити майстерності, а не готувати до тестів

Ви б вирішили побудувати будинок з незавершеним фундаментом? Звичайно, ні. То чому ми не звертаємо уваги на те, що школярі не завжди сприймають основи пройденого матеріалу? Про це запитує педагог Сал Хан.

«У класичній навчальній моделі зазвичай трапляється так: уявімо, що ми в середній школі на основах алгебри, вивчаємо піднесення до степеня. Учитель розповість теорію степеня на уроці, ми підемо додому, зробимо уроки. Наступного ранку ми перевіримо домашнє завдання, тоді нова теорія, нове ДЗ, теорія, ДЗ. Так триватиме приблизно два-три тижні, а потім тестування. На тестуванні я, може, отримаю 75%, ви отримаєте 90%, а може, й 95%. І хоча тест і виявив пробіли в наших знаннях, я не знав 25% матеріалу, навіть відмінник не знав 5%, то які саме 5% він не знав?», — питає він і наголошує, що не може бути такого, що учень не знає 25% теми, а йому вже пропонують нову, ще складнішу.

Річ у тім, що кожен учень навчається у своєму ритмі і не може весь клас іти рівномірно і витрачати однакову кількість часу на одну тему. Учні потребують більш персоналізованого навчання. І Хан каже, що вже є інструменти для цього. «Учні дивляться пояснення у власному темпі в зручний час? Для цього існує відео за запитом. Потребують вправ? Потребують відгуків? Адаптовані вправи готові й доступні учням», — розповідає він.

За його словами, це дає результат. По-перше, учні нарешті можуть опанувати поняття, але додатково вони розвивають світогляд зростання, виховують міцність, впертість, самі керують своїм навчанням. І всі ці чудові речі можуть з’явитися в реальному класі. Замість того, щоб зосереджуватися на лекції, учні можуть взаємодіяти між собою. Вони можуть глибше опановувати матеріал, експериментувати, вести сократівські діалоги.

Венді Троксель: чому шкільні заняття для підлітків повинні починатися пізніше

Підліткам не вистачає сну, і це не через соціальні мережі або гормони — це пов’язано з державною політикою, вважає Венді Троксель. Вона спирається на свій досвід дослідника.

Троксель пояснює, що тільки один з десяти підлітків спить від 8 до 10 годин, як рекомендовано. Але 8 — це мінімум, це як 3 бали з 5 в заліковці. Також вона зазначає, що більшість медичних організацій не рекомендує починати заняття раніше 08:30 (в Україні уроки починаються о 08:00, а у США взагалі о 07:30). Нестача сну робить підлітків дратівливішими, вони більш схильні до вживання алкоголю та наркотиків. А деякі дослідження вже показали, що більш пізнє пробудження добре впливає на успішність учнів.

Сезар Харада: як вчити дітей любити науку

У школі Гарбур у Гонконзі старший науковий співробітник TED Сезар Харада викладає громадянську науку та винаходи для наступного покоління екологів. Він перемістив свою класну кімнату в індустріальний простір, де творчі діти працюють з деревом, металом, хімією, біологією, оптикою та, іноді, електроінструментами, щоб створювати рішення для загроз, що стоять перед світовим океаном.

Вони, наприклад, розбирають настільні лампи та веб-камери на деталі, з яких збирають робота, що плаває. Він повільно рухається по воді крізь пластик, який у ній є, і показує дітям те, що бачить. Вони спостерігають шматки пластику, що пропливають крізь датчик, а комп’ютер на борту обробляє цю картинку і визначає розмір кожної частинки. У підсумку вони мають приблизні дані про кількість пластику у воді.

«Ми крок за кроком задокументували цей винахід на веб-сайті для винахідників під назвою Instructables, сподіваючись, що хтось його вдосконалить. Найкрутішим у цьому проекті було те, що учні побачили локальну проблему і, бац, — вони намагаються негайно її розв’язати», — говорить він.

Лінда Кліатт-Уейман: як це — викладати в бідних школах

Спікерка працювала директоркою в трьох школах, які були небезпечними, а учні мали низьку успішність. Вона ділиться принципами, які допомогли вивести їх на новий рівень.

Лінда зібрала першокласну лідерську команду, яка вірила в можливості дітей, і разом вони взялися за такі малі речі, як скидання комбінацій на кожнісінькій шафці вручну, щоби кожен учень мав безпечну шафку. На кожну дошку оголошень у будівлі вони прикріпили яскраві кольорові й позитивні послання. Зняли ланцюги з вхідних дверей школи, замінили лампочки і вичистили повністю кожен кабінет, здали на переробку непотрібні книжки і позбулися багатьох матеріалів та меблів. Вони заповнювали два сміттєві баки щодня.

Також вони взялися за зміну бюджету всієї школи для розподілу коштів, щоб набрати більше вчителів і допоміжного персоналу. Вони повністю змінили шкільний розклад, урізноманітнивши початок і кінець робочого дня, корекцію, додаткові заняття, факультативні заняття та консультації. У підсумку успішність учнів зросла, а школи позбулися клейма небезпечних та відсталих.

Роджер Антонсен: чому математика є секретом пізнання світу

Науковець та математик Роджер Антонсен каже, що багато з нас вважають математикою додавання, віднімання, множення, ділення, дроби, проценти, геометрію, алгебру тощо. Але він розповідає про іншу сутність цієї науки і стверджує, що математика має справу з патернами (об’єкти, з яких роблять копії).

За його словами, можна по різному дивитися на цифри та рівняння і постійно змінювати ракурс, з якого ми на них дивимося. «Дійсно глибоке пізнання чогось нерозривно пов’язане зі здатністю змінювати ракурс. Тож я рекомендую вам: змінюйте ракурс. Можете вчити математику. Це чудовий засіб тренувати розум. Зміна кута зору робить ваш розум гнучкішим, робить вас відкритішими до нового і здатними пізнавати речі. І, використовуючи ще одну метафору, хай ваш розум буде подібний до води. Це чудово», — говорить він.