Хочете, щоб учні бігли на ваші уроки з нетерпінням? Але об’єктивно не маєте часу на інтерактив для кожного уроку? Маємо для вас чудову ідею: чому б не обмінятися з учнями ролями. Діана Мельникова, вчителька Новопечерської школи, спробувала це у своєму класі і переконалася: така новація суттєво заощаджує час на підготовку уроку. Беріть собі на замітку.
«Якби я був учителем…»
Хороший учитель ставить себе на місце учнів і згадує себе в такому ж віці. Але педагог — у першу чергу, заангажований професіонал: так чи інакше хоче навчити й вмотивувати, розуміє глибинну значущість свого предмета. Я, наприклад, вважаю, що всім без винятку життєво необхідно читати художню літературу! А от багато моїх учнів із цим не згодні: переважно читають короткі перекази, бо «і так багато задають», «часу ні на що нема». Звісно, знаючи зміст тексту та слухаючи обговорення на уроках, діти можуть зрозуміти проблематику твору. Але ж як оцінити стиль автора, його новаторські прийоми та мистецьку цінність тексту? Бо мистецтво — це не тільки про «що», а й про «як».
Та й проблема між учителями й учнями не лише суто предметна. Це і поведінка, і відповідальність, і дотримання термінів виконання.
Тому мені спало на думку дати учням написати есе «Якби я був учителем, то…» Хай не планують вони ставати вчителями, але це чудовий спосіб для учня поставити себе на місце вчителя й поміркувати: як би він діяв у рамках професії. З одного боку, учні бачать перед собою виклики зовсім іншого кшталту і мають запропонувати шляхи їх вирішення. З другого — діляться власним уявленням про ідеального вчителя й труднощі цієї діяльності. І, безперечно, наводять у творах приклади — із життя або мистецтва, адже готуються до ЗНО!
Що написали учні?
Не скажу, що мені близько абсолютно все, що прочитала в есе дітей. Адже учні переважно пропонують ідеалізований варіант, і це далеко не завжди спрацьовує в реальності. Але чимало слушних порад я взяла собі в роботу. Ці есе показали: учні хочуть справжньої співпраці з учителем, хочуть бути залученими до навчального процесу зсередини.
Ось які конструктивні пропозиції пролунали від дітей:
- укласти угоду між учнями і вчителем: на початку уроку озвучити план — якщо виконуємо його в повному обсязі, то домашнє завдання мінімальне або його взагалі немає;
- під час підготовки матеріалів уроку взяти до уваги сучасні актуальні теми та коло підліткових інтересів;
- використовувати настільні ігри на уроках;
- дослухатися до учнівської критики та порад;
- успіхи учнів — досягнення та гордість учителя, тож педагогу варто допомагати в цьому дітям та всіляко підтримувати, заохочувати;
- не висувати надто високі, нереальні вимоги;
- практикувати індивідуальний підхід до учнів.
Частина цих пропозицій постійно є в моїй педагогічній практиці. Проте часто це забирає колосальні зусилля й час. Тоді як співпрацювати з учнями можна не лише на рівні такого діалогу (ви радите — я слухаю), а й практично! Ось як пропоную втілити це в життя.
5 завдань, які можна передати учням
Я використовую чимало інтерактивних завдань, але, ясна річ, це не відбувається щоуроку. Діти хочуть більше нестандартної діяльності? Нехай організують її самі! А ви можете запропонувати учням такі ідеї:
1️⃣
Створити настолку (можна за зразком ігор, які вже існують) за вивченим твором у групі. У такому випадку учням обов’язково треба добре знати матеріал, зміст тексту, розуміти його та вміти будувати причинно-наслідкові зв’язки. Команда розподіляє ролі, продумує, як до такого виду діяльності залучити весь клас: чи розбити його на групи, чи створити більшу кількість роздаткового матеріалу тощо. Учні визначають мету гри, які навички вона прокачує і що практично дає: не лише як розвага, а саме як навчальна діяльність.
2️⃣
Підготувати презентації. Зазвичай вони добре заходять, і при самостійній підготовці такої діяльності учні не лише засвоюють знання, а й опрацьовують матеріал творчо, застосовуючи нестандартне мислення. Це може бути невеличка доповідь про мистецький напрям, період, угрупування, митця, його творчість, креативні проєкти/інші види мистецтва, пов’язані з автором. Обов’язково наголосіть на візуальному оформленні, грамотності, структурі та усній доповіді. Я просила учнів підготувати презентації «Тарас Шевченко і сучасність», де діти розказували про портрети письменника, що з’явилися в ХХІ столітті, музичні композиції/проєкти, пов’язані з Шевченком, кіно, вплив на сучасність та власне ставлення до творчості.
3️⃣
Bигадати квест. Як показує практика, діти дуже люблять квести. Мої учні просять влаштовувати їх якомога частіше. Але за квестом стоїть колосальна робота. Запропонуйте учням підготувати власний за вивченим твором, темою або біографією автора. Діти мають продумати логіку гри, кількість команд гравців, локації, перехід до наступного завдання. Такий вид діяльності є дуже прикладним, корисним, системним. До того ж учні зможуть оцінити обсяг вашої роботи.
4️⃣
Влаштувати вікторину «Що? Де? Коли?». Залежно від обсягу й ситуації, її може розробити один учень/учениця або кілька дітей. Вони вивчають принципи гри, продумують її хід (тут можна обрати класичний чи спортивний варіант), кількість питань, систему балів, час гри — на скільки вона розрахована.
5️⃣
Розробити критерії оцінювання та правила до завдань. Це не лише заощадить ваш час у підготовці до уроку. Це ще й чудова нагода для учнів повторити всі типи складних речень, адже саме за допомогою них учні можуть описати задумане.
Підготовка інтерактивних завдань ускладнює завдання дітям, вимагає від них чіткішої організації, командної роботи та нестандартних рішень. Але саме цей підхід триматиме дітей у тонусі, спонукатиме вивчати матеріали (це ж їхня пропозиція!) та ставати більш самостійними і самоорганізованими. А ви отримаєте неоціненну допомогу в підготовці до уроків. Це і є справжня співпраця вчителя і учнів.
