Дитячий садочок Fuji Kindergarten був названий одним з найкращих освітніх закладів світу за версією ОЕСР. Видання HundrED поспілкувалося з архітектором проекту Такахару Тезукою.
Ця стаття є перекладом з дозволу фінської ініціативи HundrED. Оригінал матеріалу знаходиться за посиланням. Усі права на нього належать HundrED. Передрук чи копіювання матеріалу на інших веб-ресурсах без згоди HundrED суворо заборонено.
Будівлю дитячого садочка Fuji Kindergarten спроектовано так, що вона має спіральний дах. Це створює безмежний простір для дитячого майданчика. Дерева ростуть просто посеред класних кімнат, стираючи межу між зовнішнім і внутрішнім простором. А між самими класами немає стін — діти можуть вільно пересуватися від одного приміщення до іншого.
Будівля також має розсувні двері, які тримають відчиненими протягом більшої частини року, щоб залишити дітям можливість безперешкодно виходити на подвір’я.
По суті, головний задум будівлі — подолати перешкоди, як у прямому, так і в переносному значенні.
Цей інноваційний витвір архітектури було відзначено на TED, і щоб зрозуміти, як насправді функціонує дитячий простір, варто переглянути виступ Тезуки, присвячений ідейному замислу та практичному втіленню його проекту.
Відсутність стін означає, що гамір з різних класних кімнат зливається в один фоновий шум або «звуковий канал», і це заспокоює дітей. Тезука пояснює основний принцип, закладений в цю ідею, як аналогічний до сну немовлят. Коли їх кладуть спати в тихій кімнаті, їм складно заснути, вони плачуть і можуть відчувати тривогу. У переповнених приміщеннях дітям значно легше заснути.
Отже, шум створюється для того, щоб загальна атмосфера зберігалася невимушеною та спокійною, і, здається, це справді працює. Хоча заклад відвідує 30 дітей, у яких було діагностовано аутизм, ніхто з них не проявляє ознак розладу, поки перебуває в дитсадку. Cпокійний і вільний від обмежень характер середовища допомагає їм бути частиною повсякденного навчального процесу без перевантаження і переживань.
Спіральний дах та відкритість будівлі надихають на фізичну активність. Дітей фактично «залишають у спокої», тому всі їхні активності й процес пізнання відбуваються самотужки. У результаті, згідно з дослідженням, діти рухаються у 5 разів більше, ніж у середньостатистичному дитсадку.
Проект будівлі сприяє самопізнанню: діти вирішують, у що і коли хочуть грати, які заняття хочуть послухати і, фактично, як вони хочуть вчитися. А також впровадженню навчальних методик у рамках системи Монтессорі.
Та найголовніше не це, а філософія й образ мислення, на які заклад надихає. Як пояснює директор неприбуткової організації Валері Хеннон: «Гуманістичним середовищем для навчання можна назвати таке, де діти відчувають, що їх цінують, їх помічають, їх інтереси вважають важливими, і де навчатися можна скрізь, куди не кинь оком».
Систему Монтессорі можна впровадити будь-де — не важливо, у якій саме будівлі і з використанням якої кількості коштів. Що вдається зробити саме Fuji Kindergarten, так це створити середовище, що підсилює ефективність дотримання ключових освітніх цінностей.
Директор з технологій Коледжу Роберта у Стамбулі Метін Ферхатоглу розповів, яким, на його думку, є найкраще середовище для навчання: «Коли мені комфортно, я ліпше вчуся. Краще середовище змушує почуватися як удома». Це чи не найкращий опис того ефекту, який Fuji Kindergarten справляє на учнів, і одна зі складових його успіху.
Самостійне пізнання, якому сприяє планування дитсадка, дає дітям почуття незалежності та можливість розслабитися. Тезука стверджує, що коли діти вивчають щось самостійно, вони з більшою ймовірністю запам’ятають цю інформацію. А якщо їх примушують щось вчити, то вони, швидше за все, навпаки це забудуть.
Іншою ключовою складовою в розробці планування садочка є інклюзивність. Діти з різних кіл — це невід’ємний чинник для збереження цінностей та гармонійної системи функціонування закладу. Наразі садочок відвідує 30 осіб з розладами аутистичного спектра і дитина з обмеженими можливостями, яка пересувається на візку. До того ж, вихованці походять з різних соціальних верств населення.
Працівники дитсадка переконані, що створення середовища, спрямованого лише на невелику підгрупу дітей, роз’єднує суспільство і формує ієрархію. До всіх вихованців тут ставляться однаково, не зважаючи на відмінності в культурі, релігії, расі чи можливостях. Жодних обмежень не існує.
Стосунки між вихователями й учнями тут так само необмежені, як і форма будівлі, що утворює нескінченність. Естетика архітектури повністю відображає принципи й морально-етичні цінності, які сповідує заклад.
Комерціалізація та грошова вигода за проект — неважливі. Це стало зрозуміло після того, як у відповідь на запитання про просування проекту, Тезука відповів: «Ми не займаємося продажами нашої розробки, бо ми ж не пиріжками торгуємо! Ми хочемо, щоб діти були щасливими. Найважливіше — втілити ідею про те, що у світі не має бути кордонів. Ми прагнемо згуртувати в одному закладі всіх: мусульман, християн, буддистів. Варто показати дітям, що Японія — це лише одна зі значної кількості країн. І зібравши представників різних культур разом, ми можемо побачити, що ми — різні, але ми всі пов’язані».
Дитсадок привернув значну увагу спостерігачів з усього світу, але не так-то й легко реалізувати такий самий проект десь в іншому місці. Якщо в когось колись таки з’являться необхідні ресурси для його впровадження, то заклад вимагатиме від такої людини пропрацювати в них принаймні місяць, щоб особисто ознайомитися з особливостями його функціонування та зрозуміти важливу ідею, що стоїть за його створенням. Розробники закладу хочуть таким чином впевнитися, що всі бачать у ньому не лише красу, а й освітню функцію.
Звичайно, більшості навчальних закладів бракує необхідних коштів для створення такої споруди, що була б справжнім архітектурним натхненням. Однак в основі високобюджетних інноваційних проектів, по суті, лежать ті самі принципи, що й в основі малобюджетних: свобода самостійного пізнання й становлення особистості, навчання через гру для дуже маленьких дітей та через процес самопізнання і дослідження для дещо старших. Саме ці завдання є сталими в навчальному процесі, і для їх втілення зовсім не потрібно споруджувати цілу будівлю.
Матеріально-фізичний аспект середовища також важливий, але в цьому випадку він виступає як другорядний. Гарне освітлення, свіже повітря та впевненість у тому, що дітям комфортно, є необхідними його складовими. Якщо в процес навчання можна включити дослідження природи та перебування надворі, це чудово, але головне — викликати в дітей інтерес. А для цього не потрібні захмарні суми грошей.
Fuji Kindergarten є чудовим прикладом того, як усі ці ідеї можуть взаємодоповнюватися для створення своєрідної освітньої утопії. Правда ж, вам захотілося знову піти в дитсадок?
Оригінал цієї статті можна прочитати за посиланням. Усі права належать HundrED.
