Як разом з учнями створювати відео та комікси на уроках

cover_drawing
Автор тексту: Аліна Мірошникова

Навіщо вчити дітей знімати відео та робити комікси і чому це до снаги кожному вчителю? Розповідає вчитель української мови та літератури Полтавської спеціальної школи № 39 Сергій Зайцев, який днями з колегами провів майстер-клас «Технологічний мікс для тих, хто хоче бути в тренді» у Новопечерській школі.

comics_teacher

Від ілюстрацій — до відеопрезентацій

«На уроці літератури малював!» Нині це не зауваження, а похвала. Навіщо дітям розробляти під час занять комікси з Микитою Кожум’якою чи Марусею Богуславкою? Або робити рекламні ролики (бо саме таке основне призначення буктрейлерів) до п’єс Карпенка-Карого? Частина вчителів вважає: усе це — мода, такі собі «вишеньки на тортиках», які урізноманітнюють уроки, проте гострої потреби в них немає. Мовляв, креативити з відео варто тим, у кого школи «нашпиговані» сучасною апаратурою. Утім, камери в мобільниках зараз є навіть у школярів з невеличких міст. Чимало дітей не лише знімають, а й викладають в інтернет відеоблоги про свої будні, іграшки, поїздки.


Це сучасна «мова»: візуальний ряд став рівноцінною частиною будь-якої історії. Тож нехтувати візуалізацією шкідливо так само, як, скажімо, забороняти підручники та переповідати все усно, як у давні часи.


Звісно, давно відомо, що матеріал для зорової пам’яті дає змогу швидше і глибше опанувати тему. Приміром, на уроці української літератури вже кілька десятиліть застосовують роботу з ілюстраціями та екранізаціями творів. Далі стало звичним використовувати статичні презентації. Проте нині настав час активності, коли текстова цілісність підтримується рухливими образами, а учні з пасивних споживачів знань на уроках стають фотографами, режисерами, операторами, акторами та журналістами.

Рівень IQ — не головне

Думку про те, що це підійде не всім, а лише відповідальним і здібним дітям з якихось елітних закладів, заперечує досвід Сергія Зайцева. Його учні дійсно талановиті, але за стереотипами це не одразу помітно, адже в школі, де вчитель працює понад 12 років, навчаються діти з особливими освітніми потребами: із затримкою психічного розвитку, інтелектуальною недостатністю, розладами аутистичного спектра. Педагоги прагнуть, щоб вони не опинилися на периферії життя, користувалися сучасними гаджетами, як однолітки.

Не важливо, який у дитини рівень IQ і наскільки вона обізнана, важливо, наскільки вчитель вміє залучити до опанування нових технологій. Як то кажуть, якщо сьогодні навчати дітей за вчорашніми технологіями, ми відбираємо у них «завтра».

Українську мову і літературу в цій школі вчать через відеопрезентації, відеоролики, буктрейлери — усе це готують самі діти на чолі з учителем. Результатом стали телепроекти «Українці: код унікальності», «Політ на межі…», «Відлига. Борис Олійник», «Шукачі. Микола Вавілов». Знімали і відео про естетотерапію, яку комплексно застосовують у школі. Це не лише арт-терапія, а й кольоротерапія, музикотерапія, аромотерапія, фототерапія, сміхотерапія.

Говорити на камеру — цікаво

Роботу з відео учні починають з 5-го класу, поступово ускладнюючи подання матеріалу. Кожна дитина перед камерою здатна сказати хоча б слово. Бажання добре виглядати на екрані мотивує готуватися, знову і знову повторювати слова. Згодом доходить до поезій, великих фрагментів прозових творів, маленьких, але справжніх ролей з п’єс.

Для одного з відео про відомі й невідомі імена Полтавщини діти підходили на вулиці до незнайомців і запитували, що вони знають про пам’ятник. Це значно підвищило їх впевненість у собі.


За допомогою відео учень змагається не з іншими (порівняння та конкуренція не йдуть на користь), а немов із самим собою — тим, який «залишився у запису».


До слова, учні Сергія Зайцева мають чимало перемог у конкурсах, наприклад, на найкращий виховний захід. А один з них, Іван, отримав перше місце в області серед літературно обдарованих дітей. Він презентував не лише свої вірші, а й буктрейлер, який робили всім класом.

Як Зайцев став персонажем коміксу

Ще один вид сучасної візуалізації тексту — комікси.
«Просто на майстер-класі за 15 хвилин, — розповідає Сергій Зайцев, — мій колега, вчитель історії, директор Благовіщенського навчально-виховного комплексу №2 (Кіровоградська область) Олександр Чучаєв створив персонаж коміксу — мою жартівливу віртуальну копію. Тож це швидко і доступно».

Коли дитина створює персонаж книги, вона відображає його зовнішність та риси характеру. Це вже засвоєння матеріалу. А потім побачений по-своєму літературний герой буде значно ближчим, ніж той, про якого дитина просто читала «на бігу».

Комікс — це не обов’язково про веселе чи про розваги, це подання історії переважно за допомогою зображення. Тож немає ніякого блюзнірства в тому, щоб дитина через комікси знайомилася з класикою. Це один з елементів формування особистого бачення твору, власної точки зору.

Поради щодо відео та коміксів на уроці:

1. Вірш напам’ять, який у класі учні повторюють один за одним, — це нудно. Попросіть записати вдома свій виступ на камеру, а на уроці влаштуйте конкурс відео. І нехай не всі були чесними, багаторазове прослуховування залишить слід у пам’яті будь-кого. Запропонуйте багато жартівливих винагород: приз глядацьких симпатій, краща акторка, кращі звукові ефекти тощо.

2. Запишіть відео відповіді одного учня, а озвучити запропонуйте іншому, потрапляючи в артикуляцію, контролюючи інтонації та створюючи потрібний настрій.

3. Якщо на кожну нову тему одному з учнів доручати відеопрезентацію, наприкінці року ви матимете відеоролики з усієї програми, які зручно передивлятися перед іспитами.

4. Під час вивчення п’єси учнів можна поділити на пари та доручити їм створити потайки від інших відеоверсію однієї зі сцен (скажімо, одного акту). Потім склеїти — і отримати майже кіно, спостерігаючи по порядку розгортання сюжету.

5. Найпростіша програма iMovie дозволить нарізати та склеїти відео, скорегувати звук, додати титри. Поступово можна ускладнювати завдання, пропонуючи нові варіанти монтажу і накладення ефектів.

6. Для створення коміксів підійдуть сайти Toon Doo, My Storybook, де можна моделювати персонажів онлайн або додавати малюнки, фото.

7. Utellstory дозволяє компонувати відео, фото, текст, аудіо. Над кожною історією можна працювати одночасно всім учням.

8. Інтерактивне відео Zaption дає змогу об’єднувати кілька відео, працювати з кадрами за допомогою функції Jump. Тут можливе онлайн-малювання, створення вікторини, онлайн-опитування, списки з можливістю вибору кількох відповідей, включення вікон з розгорнутими коментарями.