Як впоратися з новими викликами часу? Що вчителям варто врахувати у своїй роботі з нового навчального року? Ми переклали поради фахівців Гарвардської вищої школи освіти.
У більшості країн вже планують наступний навчальний рік і через пандемію готуються до дистанційного або змішаного навчання. Для багатьох вчителів віртуальний клас — наче новий рубіж, який вони мають взяти, але процес гальмують традиційні навчальні програми, які слід переробити на новий лад, та необхідність опановувати нові технології.
Утім, за словами фахівчині з питань освіти Гарвардської вищої школи освіти Ронди Бонді, найкращі вчителі дистанційного навчання — не ті, кому легко вдається опанувати програму чи додаток. Успіх забезпечують ті самі якості, які завжди були потрібні вчителю: ухвалювати рішення, як саме спілкуватися з учнями, які використовувати комунікаційні стратегії, як підбирати індивідуально матеріали та організовувати навчання.
Про те, як налагодити індивідуальне дистанційне навчання, Ронда Бонді разом із співавтором Акане Зушо розповіла в книзі «Практичні поради з диференційованого навчання». Ідеться про те, щоб зробити складні речі майже автоматичними.
Технології лише тоді працюють на вчителя, коли допомагають розкрити зміст предмета, створити найкращу форму подання, дають дитині інформацію про неї саму та культурний розвиток. Вчитель має реагувати на ширший спектр учнівського досвіду. Ізольовані технологічні навички, не узгоджені та інтегровані в базу для ухвалення рішень учителем, часто не використовуються ефективно під час викладання.
Як створити віртуальний простір для учнів
Хоча принципи використання технологій залишилися тими самими, змінилися два основні фактори, що впливають на ухвалення рішень: простір у класі та час навчання.
У тому, щоб навчатися в реальному кабінеті за партами, є плюс: відчуття спільного простору, єдності, зв’язку між учнями. Вже саме місце, де діти навчаються, діє на них певним чином, тож педагог може через нього (через дизайн класу, оформлення, поділ на зони тощо) впливати на учнів. Інша річ — коли кожен учень перебуває у своїй дитячій кімнаті вдома.
Мінус кабінетної системи в тому, що вона може обмежувати ефективність навчання. Вчителі надто покладаються на те, щоб учні прийшли до класу, перебували в ньому та слухали. Тож забувають мотивувати та зацікавлювати учнів. Але якщо дитина за партою у хмарах витає, навчання не відбудеться.
Тепер, коли під час занять немає спільних для всіх чотирьох стін, викладачам потрібно ухвалювати обдумані рішення про те, як учні відчуватимуть свою приналежність до спільноти класу у віртуальному просторі, відчувати і незалежність, і належність, і місце серед інших. Добре прищеплювати відчуття єдності, одночасного перебування у віртуальному просторі.
Подумайте, як:
- вибудовувати стосунки з учнями та зміцнювати зв’язки з ними;
- залишити час для спілкування учнів не на навчальні теми з педагогами та однолітками;
- запропонувати школярам продемонструвати щось із того, що оточує їх під час уроку;
- надавати час висловитися кожному на уроці;
- ввести віртуальні аналоги дощок пошани та інших способів відзначити роботу учнів.
Ухвалення нових рішень про час навчання
Шкільний графік може бути величезним обмеженням, оскільки всі учні, незалежно від їхніх особливостей та потреб, мають 45 хвилин на урок. Однією з найбільших переваг онлайн-навчання є те, що воно надає вчителям і учням гнучкі проміжки часу. Це означає, що учні повинні вміти самостійно керувати власним часом навчання. Адже зараз діти можуть бути набагато самостійнішими.
Заохочуйте самостійність та взаємодію:
- Налагодьте різні способи навчання. Краще подивитися відео, щоб дати учням фонові знання, перш ніж вони почнуть читати? Чи вони прагнуть спочатку прочитати, а потім переглянути відео?
- Надайте різноманітні матеріали, з яких учні зможуть обрати ті, що відповідають їхнім інтересам.
- Давайте дітям елементи тайм-менеджменту. Розклади та графіки учнів можуть використовуватися у віртуальному просторі. Попросіть дітей задуматися над тим, що потрібно саме їм як учням, а не над тим, чим можуть цікавитися їхні ровесники.
- Попросіть учнів про відгуки щодо часу навчання, адже школярі можуть надати чудові пропозиції, коли і як довго їм краще вчитися.
Рекомендації для вчителів:
Вчителі теж мають звикнути до гнучких занять. У проміжках можна виділити час для аналізу листування з учнями, письмових звернень під час Zoom-конференцій. Така можливість обдумати зворотний зв’язок допоможе зробити його більш ефективним, здатним вплинути на динаміку класу.
Як бути гнучкими
Експертка переконана, що головна проблема вчителів — не відсутність цікавих ідей, а страхи. Вони бояться втратити час, залученість учнів, бояться необхідності діставати чи робити дидактичні матеріали для уроків, бояться критики керівництва щодо відхилення від навчальної програми. Тому вони намагаються не ризикувати, а деякі учні не отримують користі від уроку.
Та під час пандемії про частину страхів вже можна забути: скажімо, не потрібні роздаткові матеріали, менш жорстко розпланований час.
«У вас ніколи не буде ідеального середовища, щоб навчати кожного учня, — каже авторка. — Отже, ви ніколи не зможете сказати, що я буду чекати завтра. Ви навчаєте сьогодні, сподіваючись зробити краще завтра».
Рекомендації для вчителів:
- Залишайте час на уроках для того, щоб почути зворотний зв’язок від учнів, адже спираючись на це, можна внести ефективні зміни.
- Передбачте проблеми, перш ніж вони трапляться. Складайте плани на випадок надзвичайних ситуацій, коли такі проблеми, як тимчасова відсутність інтернету, чи інші технічні перепони заважатимуть учням дистанційно вчитися.
- Пам’ятайте, що є лише три важелі, які ви можете використовувати для налаштування індивідуального підходу:
1. Структура: яке завдання краще давати під час спільного уроку, яке — для роботи за проєктом, а яке потребує індивідуальної консультації.
2. Ресурси: Чи потребують учні інформаційної допомоги та з яких саме джерел?
3. Пропоновані варіанти: можна дозволити дітям обирати тему уроку, онлайн-матеріали (з тих варіантів, які перевірили вчителі).
