Форум інноваційної освіти INED вдруге відбувся у Львові. Серед його ключових напрямків — менеджмент освітніх закладів. Із лекцією про управління школою виступила експертка з питань освіти з Німеччини Марі-Луїз Штоль Штефан. «Освіторія» зробила конспект основних тез доповіді.
Марі-Луїз Штоль Штефан протягом 16 років працює в адміністративній системі школи. Вона обіймає посаду головного управлінця, тож у сферу обов’язків входить все: і фандрейзинг, і налагодження комунікації з 1300 вчителями, і системний самоаналіз роботи освітнього закладу. Вона знає систему функціонування школи від найглибших западин до найвищих вершин.
«Путівник» самооцінювання
Оцінювання діяльності навчального закладу через аналіз цілісної системи дає змогу відповісти на важливі запитання: де ми є і куди рухаємося. Для цього необхідно мати «путівник» самооцінки, випрацюваний командою школи чи запозичений в іншого закладу. Адже важливо знати шлях, яким ви рухаєтеся. Самооцінка проводиться про себе і для себе. Не міністерство і не зовнішній світ, а ви дбаєте про себе.
Самооцінка включає внутрішню діяльність закладу, функціонування всіх його елементів, а також позицію школи в районі, регіоні, країні.
12 стандартів оцінки ефективності роботи школи:
- Влада та уряд.
- Бачення, переконання, ціль.
- Лідерство та організація.
- Фінансові ресурси.
- Технічне обладнання.
- Людські ресурси.
- Викладання та навчання.
- Медіа і технології.
- Підтримка сервісу послуг та учнівської активності.
- Клімат, учасники комунікації та стосунки.
- Документування та використання результатів.
- Зобов’язання щодо безперервного вдосконалення.
Про кілька важливих пунктів
Підтримка сервісу послуг
Це підтримка процесу тієї роботи школи, що залежить не від вчительського складу, а від людей, які приходять ззовні (транспорт на екскурсіях, позашкільні гуртки та інше). Такими людьми можуть бути батьки, які проводять додаткові волонтерські заняття з дітьми. Так, є батько, який добре грає в хокей і може навчити цього дітей. Також це можуть бути активності (клуби чи гуртки), які роблять самі учні.
Важливими є гармонія всередині спільноти, покращення роботи за межами класу та волонтерство. Оскільки навчання базується передовсім на учнях та їхніх потребах, то йдеться про практичні проекти з батьками поза школою, навчальні заходи вдома. Школа повинна допомогти сім’ї готувати і реалізовувати проекти, проводити майстер-класи для батьків.
Клімат
Це стосунки та комунікація між усіма гілками спільноти: вчителі, учні, батьки, адміністрація, зовнішні учасники навчального процесу, сусіди, ті, з ким спілкуються учні та вчителі у зовнішньому світі. Школа — це екосистема, яка повинна будувати стосунки на спільних потребах та цілях.
Використання результатів
Результати самооцінювання потрібно правильно «прочитати» і побачити реальні проблеми.
Зобов’язання до безперервного вдосконалення
Проведення самооцінки — це лише перший крок до виявлення сфер, що потребують покращення. Далі — пошук виходів із ситуації. Завжди потрібно пам’ятати про свою ціль та рухатися до фінальної кінцевої мети. Ваш заклад — унікальний, він інакший, ніж інша школа, концентруйтеся не на інших зразках (хай якими б гарними вони були), а на собі.
Шестиступеневий процес самооцінювання, або Рух до результату
Для ефективної самооцінки діяльності школи необхідно пройти по черзі шість рівнів.
- Виявіть фокус, тобто виокреміть той аспект навчання/викладання, який необхідно дослідити. Обирайте не більше трьох напрямків дослідження. Зосередьтеся на конкретних речах, невеликих, щоб було не надто багато роботи.
- Збирайте відомості про те, що працює добре, а що можна покращити. Важливо мати різні джерела інформації — вчителі, батьки, учні, керівники. Ці дані мають бути доступними і легко керованими.
- Зробіть висновки, проведіть аналіз та прийміть рішення. Визначте сильні сторони напрямку, які мають бути пріоритетними для вдосконалення.
- Складіть реалістичний план. Часом немає очевидних відповідей. Описати проблему надзвичайно складно, як і виокремити кроки для покращення. Саме тому над кожним напрямком повинна працювати маленька вчительська команда, яка і має запропонувати план покращення роботи цього напрямку. План розробляється на 4–5 років і повинен бути підтриманий усіма, тобто бути доступним для розгляду та обговорення.План треба розбити на багато маленьких кроків, адже неможливо зробити все швидко.Існують довгі плани на 10 років, але пам’ятайте: будь-який, навіть найменший крок — важливий, інакше ви втратите покращення. Намагайтесь опрацьовувати велику порцію інформації, розглядати конкретні й важливі питання, зважайте на деталі, робіть все природним способом тут і тепер, бо якщо розтягнете на 20 років, то неодмінно втратите ентузіазм.
- Для ефективного втілення плану в життя має бути головний крок і багато маленьких. Тобто весь персонал школи, всі учасники процесу повинні мати право дії, впливу на позитивні зміни за визначеним напрямком. Створіть електронні таблиці, які фіксуватимуть проблему, план та кожен крок реалізацій.
- Моніторте акції, контролюйте та оцінюйте вплив. Повинні бути люди, які ведуть систематичний контроль над виконанням плану, перевіряють покращення через певні проміжки часу. Впровадження змін так само потребує самооцінка на кожному з етапів. Адже покращення системи, робота з людьми — це інтуїтивний шлях та безперервний процес.
Що робити, якщо план не працює
План, якщо ти робиш вперше — ніколи не працює. Тож коли щось не так, то головне — вирішити чому. А потім зрозуміти, чому саме в цій сфері. Може, воно спрацює деінде.
Важливо робити ваші зміни видимими, тобто доповнювати електронний план, щоб було видно, що відбувається. Ви бачите — хто зробив, що і підсумок цих дій. Усе має позначатися в електронному «щоденнику», щоб ніхто не міг сказати, що він не знав, не був залучений, залишився осторонь. Тоді й команда директора бачить, що відбувається, і може звертатися до команди, яка реалізовує план, із корективами.
