Фото: Олег Терещенко

Діти втрачають у школах здоров’я. За даними МОЗ, серед старшокласників порівняно з першокласниками в 1,5 разу більше дітей із хворобами зору та органів травлення, у 2,5 — з ендокринними розладами, у 3 — з порушеннями опорно-рухового апарату. Про те, що відбувається і як зарадити, розповідає кінезіолог з 12-річним стажем із програм 3in1 concept та LEAP, інструктор Австралійського інституту нейрокінезіології Максим Мальцев.

malcev

У чому проблема?

Навчальні навантаження, емоційне та фізичне напруження під час занять викликають хронічний стрес. Іноді на індивідуальні консультації приводять дітей, які мають вивчити такий величезний обсяг інформації, з яким складно впоратися навіть їхнім батькам.

Щоб побачити проблему, не треба бути фахівцем: якщо на початку навчального року діти ще бадьорі, то наприкінці чверті чимало учнів вранці прокидаються вже втомленими, стають млявими, успішність погіршується.


Статичні пози за партами протягом дня, постійне вертикальне положення, заборони «вертітися на уроці та бігати на перервах» негативно впливають, перш за все, на імунну та гормональну системи.


Наприклад, активність основного органа імунної системи — вилочкової залози — за шкільні роки знижується в середньому до 30% від повної потужності. Цей імунодефіцит проявляється в частих хворобах ГРВІ та вразливості інших систем організму.

Із гастритами та короткозорістю теж не все так просто, адже в цих недугах є психосоматична складова. Ви не замислювалися, чому в деяких просунутих школах з чудовим харчуванням діти все одно хворіють на гастрити? Школяр буквально «не перетравлює» ту кількість знань, яку намагаються в нього запхати. Дитина не хоче бачити нові завдання — страждають органи зору.

Як зарадити?

Хронічний стрес згубно впливає на інтеграцію мозку, тобто на здатність працювати скоординовано й управляти всіма процесами в організмі. Якщо дитина напружена, її мозок автоматично обмежує кількість засвоюваної інформації, тож погіршується пам’ять і концентрація уваги.

Як свідчать результати досліджень, якщо в школі роблять все, щоб знизити рівень стресу, це сприятливо позначається на навчальній активності дітей. Коли я відвідував з лекціями навчальні заклади, то відзначав, що в новаторських школах (таких як Новопечерська та інші) позитивна атмосфера і рівень напруженості нижче, ніж у решті.

Мають значення комфортний простір, де багато можливостей для вільного руху дитини, емоційний фон, посильні навчальні навантаження.

Як створити комфортне середовище?

В ідеалі, і дитина, і батьки мають час від часу приводити себе до балансу — звертатися до кінезіологів. Кінезіологія (кінезіс — рух, логос — вчення) досліджує, як стрес впливає на рух в організмі: рух м’язів, крові по судинах, імунних клітин і навіть інформаційні процеси в мозку. А також розробляє способи гармонізації.

Як створити комфортне для учня середовище? Мій син, наприклад, навчається в експериментальному класі, де до кінця початкової школи заняття проходять не за партами, а на килимі, де діти вільно рухаються. У першому класі немає письма, доки школярі добре не опанують предметну діяльність: гончарство, кулінарію, роботу з деревом та інші справи для юних майстрів. А нове, по можливості, вивчають за об’ємними муляжами, а не пласким картинкам. Ця підготовка значно полегшує розвиток мовлення та освоєння письма.

Чому дітям важливо рухатися?

Парадокс у тому, що нині, коли свідомі батьки змалечку дбають про дрібну моторику дітей, щоб стимулювати розвиток мовлення, у логопедів так багато юних клієнтів. Річ у тім, що загальна моторика ще важливіша: колись вона розвивалася у дошкільнят природним чином, бо вони гуляли на вулиці, грали в рухливі ігри, лазили по парканах і по деревах, не мали гаджетів.

Недарма спочатку дитина в ліжечку робить махальні рухи, потім встає навкарачки, вчиться ходити і лише потім — говорити.


Якщо малюк весь час проводить із сортерами та мозаїками, але мало рухається, не грає в рухливі ігри, то нейрони, які відповідають за загальну моторику, перебуватимуть у сплячому стані, а разом з ними — і мовний центр Брока, який знаходиться поруч.


Тож батькам варто звернути на це увагу.

Які вправи допоможуть?

Ось універсальні вправи, які можна робити під час зарядки або перед сном. Та й учителям варто ввести такі фізкульт-хвилинки на перервах. Там, де ввели цю практику, діти стали помітно спокійнішими, краще сприймають нову інформацію.

№1. Тримаємося за голову

Як робити? Одну долоню кладемо на чоло, іншу — на потилицю, тримаємо так щонайменше 2-3 хвилини. Повільно робимо глибокі вдихи та видихи.

Навіщо? Над надбрівними дугами є дві точки, натискання на які допомагає гармонізувати роботу мозку. Якщо людина надто активна, це заспокоює, якщо втомлена — підбадьорює.

Дотик посилює кровообіг лобових ділянок мозку, які керують багатьма процесами в організмі, допомагає, якщо є розбалансування, знайти «несправність» в організмі і «відремонтувати». Глибоке дихання насичує кров киснем, від рівня якого дуже залежить робота нервових клітин.

№2. Підгодовуємо мозок

Як робити? Кладемо великий палець в одне заглиблення ключиці, а вказівний і середній — в інше. Акуратно натискаємо і відпускаємо протягом хвилини. Тим часом долонею іншої руки масажуємо область пупка. Поміняйте руки.

Навіщо? Налагоджуємо баланс між лівою та правою частинами тіла, посилюючи кровообіг у сонних артеріях, що несуть кров у мозок.

№3. Вмикаємо мозок

Як робити? Вказівним пальцем тремо точку посередині над верхньою губою, а середнім пальцем — під нижньою губою. Долонею іншої руки масажуємо область пупка. За 30 секунд поміняти руки.

Навіщо? Налагоджуємо баланс між верхньою та нижньою частинами тіла. Розвиваємо сенсорику, «заземлюємо».

№4. Гладимо «хвостик»

Як робити? Одну долоню кладемо на пупок. Іншою масажуємо область куприка. Через 20-30 секунд міняємо руки.

Навіщо? Налагоджуємо баланс між передньою та задньою частинами тіла. Це особливо важливо в разі порушення постави, допомагає вирівняти хребет.

№5. Робимо перехресні кроки

Як робити? Крокуємо, при цьому одночасно рухаються рука та протилежна нога. Якщо уявити середню лінію тіла, кінцівки під час помаху мають її пересікати.

Навіщо? Одночасно йде включення обох півкуль мозку, тож налагоджуються міжпівкульні зв’язки. Це важливо, адже шкільна програма досі орієнтована переважно на розвиток лівої півкулі. До того ж за хронічного стресу мозок поляризується та працює в режимі виживання: щоб ухилятися від джерела небезпеки, вмикає аналітичне мислення, вміння будувати логічні ряди.

А права півкуля — образне мислення — пригнічується. Тож якщо хочете виростити креативну особистість, потрібна гармонізація роботи обох півкуль головного мозку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.