Навколо шкільного курсу української літератури не вщухають дискусії: які твори залишити, що додати, як осучаснити, адже сьогодення вимагає нових навичок та диктує інші реалії. То як поєднати минуле і сучасне?
Візуалізація в сучасному світі дедалі зміцнює свої позиції, тож обговорення коміксу на уроках позакласного читання точно викликало б пожвавлення та інтерес. У 2017 році на українському книжковому ринку з’явився графічний роман «Воля», і вже за рік вийшов другий том історії. Видання має ефектну графіку та якісну поліграфію. Що ж корисного може дати дітям комікс на уроках української літератури та поза ними?
Визначення жанру
Перед початком огляду «Волі» варто поставити так зване велике питання, яке спровокує якісну, аргументовану дискусію: чи можна взагалі вважати комікс літературою або окремим видом мистецтва? Попросіть учнів дати на нього відповідь уже після вивчення цього твору. Розкажіть про графічну прозу або мальовані історії як дев’ятий вид мистецтва.
Експерти української спільноти COMICSODA пропонують використовувати термін «мальовані історії»: «Мальовані історії називають коміксами так само, як копіювальну машину — ксероксом. Графічна проза — назва мистецтва. Словом «комікс» заведено називати суто американський/англомовний продукт частіше про супергероїв або стилістично подібний».
Покажіть трейлер першої частини коміксу перед обговоренням. Якщо учні мали прочитати графічний роман удома, можна показати трейлер наприкінці попереднього уроку, запитати про враження, чи зацікавив дітей ролик, про що йдеться в коміксі, на їхню думку. Ролик може стати саме таким мотиватором до читання. Другий трейлер учитель рекомендує переглянути самостійно або використовує під час обговорення наступного тому «Волі».
Основними жанровими напрямами «Волі» можна назвати альтернативну історію та дизельпанк. Розберіть поняття — що це за стилі, наведіть приклади зі світового мистецтва. Також можна порівняти дизельпанк з більш відомими поняттями — стімпанком та кіберпанком, обговорити відмінності. Незважаючи на домінантні жанри, пошукайте з дітьми приклади інших елементів — горору, детективу, любовного роману тощо. Що дає твору така мультижанровість?
Також варто розглянути художні прийоми, які використовують автори, наприклад, алегорію (зомбі — армійці Червоної армії). Обговоріть з учнями, наскільки художньо виправдані такі прийоми.
Зв’язок з історією
Критичне мислення. Ознайомившись із сюжетом, учні порівнюють реальні історичні факти з поданими в коміксі (події роману починають розгортатися в 1918 році). Залежно від кількості уроків, які вчитель має змогу виділити для роботи з «Волею», можна розібрати один або кілька епізодів, наприклад: хто з персонажів є історичними особистостями, а хто — вигаданими персонажами, порівняти події, подані в графічному романі, з реальними фактами біографій героїв; пошукати інформацію про стосунки Павла Скоропадського і Нестора Махна, про наукові розробки Ігоря Сікорського та Володимира Вернадського в ті часи. Для роботи з такими завданнями зручно розбити клас на групи, кожна з яких шукає відповідний матеріал, працює з текстом та історичними фактами, а на уроці представляє результат своєї роботи.
Центральним завданням стане проведення паралелей із сучасністю — їх насправді багато. Дайте дітям можливість самостійно проаналізувати це, а вже потім допоможіть власними спостереженнями, якщо буде потреба. Приклад: сцена зустрічі Троцького з матросами на початку другого тому «Волі», де лунають фрази про «братерство»: «зупиніться, ми ж браття», «ми не станемо здіймати зброю на братів соціалістів» — каже Троцький перед тим, як перетворює Платона, матроса Кронштадту, на зомбі, і Платон наказує іншим матросам складати зброю.
Візуальна грамотність. Оскільки «Воля» — саме графічний роман, є чудова нагода попрацювати з візуальною інформацією. Малюнки дають змогу як шукати розбіжності з тогочасними реаліями (наприклад, вигляд костюмів, військової форми), так і зауважити авторські «промахи»:
- Чому Скоропадський та Сікорський видаються близнюками на одному з малюнків другої частини першого тому «Волі»?
- Чим вмотивована зміна зачіски в Скоропадського у другому томі порівняно з першим: спочатку він голомозий з чорними вусами, потім — сивий (рік подій зазначений той самий: 1918).
- На початку епізоду 1 «Воля» (том 1) бачимо майора Кривоноса з двома руками. Після вибуху, стрільби на Чорному морі Максим падає у воду, а виринає вже з металевою правицею (згадується Енекін та Люк Скайвокери із «Зоряних воєн», але на появу механічної руки потрібний час!). Яким чином сталося таке перетворення?
За бажанням можна знайти багато таких прикладів.
Редактура
На жаль, комікс має чимало хибодруків. Учні можуть уявити себе редакторами (або коректорами) і перевірити свої знання орфографії: нехай пошукають помилки в баблах (словесних бульбашках), прокоментують їх та виправлять.
Наприклад:
- «По нам стріляють!» (Аґнешка, т.1, е.1: ужита неправильна форма займенника у М. в. — по нас).
- «Начувайся мерзото!» (Солдат Червоної армії, т.1, е.1: звертання не виділено комою).
- «Вітаю, Петро Федорович!» (Скоропадський, т.1, е.2: звертання не поставлено у форму кличного відмінка).
- «Так, маю таке невеличке хоббі, хех…» (Сікорський, т.1, е.2: у загальних назвах іншомовного походження нема подвоєння приголосних).
Творчі завдання
- Запропонуйте учням уявити себе співавторами коміксу «Воля». Що би змінили в цих історіях? Яка історія сподобалася найбільше? Чому? Які слабкі місця є в сюжеті? Як це виправити? Обґрунтувати свої думки.
- Дебати. Як варіант можна поділити клас на дві команди незалежно від позиції кожного учня, тобто в довільному порядку. Одна група, наводячи приклади, аргументи, відстоює думку, що такий графічний роман — крутий проєкт, цікавий, якісний, потрібний читачам та взагалі прихильникам коміксів, інші — протилежну: альтернативна історія — це перекручування реальних фактів, екшн, ефектна картинка і більше нічого.
- Запропонуйте учням обрати твір класичної літератури як основу для графічного роману. Попросіть обґрунтувати свій вибір: чому саме ця історія ідеально підходить для нового втілення, художнього переродження.
