Як провести урок про Героїв Крут

Кадр із фільму «Крути 1918»

«Українську історію не можна читати без брому», — казав колись Володимир Винниченко. Як не перетворити урок пам’яті у щось дуже трагічне і безнадійне та як розповідати про героїчні сторінки історії, не вдаючись до сухого офіціозу — ділиться Леся Юрчишин, учителька історії, правознавства та громадянської освіти Новопечерської школи, співавторка методичних посібників та найкраща вчителька громадянської освіти за версією Global Teacher Prize Ukraine 2020.

Офіційно Україна вшановує пам’ять Героїв Крут 29 січня. Хоча провідні українські історики — дослідники цієї тематики (В. Скальський, М. Ковальчук, О. Руденко та інші) вже давно твердять про те, що битва на станції Крути відбулась саме 30 січня, і документально спростовують ще низку інших міцно закоренілих міфів про загибель «300 крутян як 300 спартанців» тощо.

Отож, говорити з дітьми про ці події потрібно так, щоб уникнути нового міфотворення.

З якого віку починати?

Я б не обмежувала доступ до інформації для молодших школярів. Діти зазвичай вірять у супергероїв, грають у різні комп’ютерні ігри на воєнну тематику, і тому тема, розказана в ключі українських супергероїв може посприяти формуванню сприйняття історичної події надалі. Тут навіть можна поговорити про кількість учасників бою, їхні ресурси (зброю, бронепотяг), сформулювати головну «місію» і обов’язково вказати, до яких результатів вона привела.

Колись біля пам’ятного місця Героїв Крут на Аскольдовій Могилі в Києві я спостерігала зворушливу картину — дві молоді сім’ї з п’ятьма дітьми 8–11 річного віку прийшли саме в пам’ятний день і спочатку просто спільно пригадували, що вони вдома разом прочитали про Героїв Крут. Потім уважно читали надписи на пам’ятному знаку та інформацію, розклеєну на деревах, шукали наймолодшого і найстаршого за віком з відомих там учасників. І в цілому це все виглядало, як звичайна сімейна прогулянка, у якій усі учасники пізнавали світ разом.

Дітей середнього і старшого віку потрібно починати привчати до серйознішої роботи з історичними документами, розвиваючи навички медіаграмотності та емоційного інтелекту.

Одне з найпростіших — ознайомитись з інфографікою, присвяченою бою під Крутами від Українського інституту національної пам’яті.

Дуже потужний ресурс з матеріалами підготувала Молодіжна кампанія «Пам’ятай про Крути».

Тут можна знайти і спеціалізовані видання, і спогади учасників бою, і історичні статті, і зразки поетичної, піснярської та художньої творчості.

Хороша інтеграція може вийти з українською літературою та мистецтвом — прочитати спільно в класі кільканадцять віршів, розглянути ілюстрації, присвячені бою, та зіставити це з наявною історичною інформацією.

За змішаного формату навчання учні можуть отримати випереджувальне домашнє завдання — ознайомитись із сайтом, обрати певний вірш/малюнок для подальшого представлення та обговорення під час уроку. Проаналізований таким чином матеріал сприятиме глибшому осмисленню події.

Аналізуємо фільм «Крути 1918»

Підозрюю, що багато вчителів/учнів чули або й, може, бачили художній фільм «Крути 1918»? Кількість історичних невідповідностей там просто зашкалює. І щоби в учнів не формувалося хибне уявлення про якусь надзвичайну шпигунську місію, є сенс переглянути окремі його частини саме з точки зору відповідності історичним фактам.

Наприклад, ось такий умовний фрагмент (2:37 — 11:28) Проголошення Четвертого Універсалу на Софійській площі, масовий запис у добровольці.

Орієнтовні запитання для учнів:

  • Яка історична подія зображується у фрагменті?
  • Які історичні постаті можна впізнати у фрагменті? Наскільки показані у фрагменті виголошені промови відповідають дійсності?
  • Які історичні місця в Києві можна впізнати? Як думаєте, чому саме там відбулося зібрання? Як це місце виглядає зараз?
  • Чому Андрій Савицький не записався добровольцем? Як він аргументував свою позицію?
  • Чи є історичними такі персонажі: Володимир Засуха, Валерій Гойда, Григорій Піпський? Пошукайте їх у списку відомих нам учасників бою.

Із корисного у фільмі «Крути 1918» можна ще попросити прокоментувати окремі репліки вигаданого героя Олекси Савицького: «Якщо не будемо знати своєї історії, то прийде час, коли і воювати буде нікому», «Тепер ти, брате, знаєш ціну свободи — її не буває без крові».

Одну з прикінцевих сцен — розстріл полонених зі студентського куреня я б дітям не показувала — дуже багато жорстокості, крупний план поставлених у рядочок вже розстріляних хлопців… Також у цьому ж фрагменті присутня поширена патріотична легенда про спів студентом Г. Піпським гімну «Ще не вмерла України», що також (за дослідженнями істориків) не відповідає дійсності.

Переглядаємо «Крути. 100 років битви»

Натомість дуже рекомендую для спільного перегляду і обговорення з дітьми документальний фільм «Крути. 100 років битви» (тривалість 42:19, автор Ольга Мовчан, продюсер та ідейний натхненник Вахтанг Кіпіані).

У цьому фільмі дуже добре поєднуються цитати зі спогадів учасників битви, часткова реконструкція подій, розмови з нащадками учасників, які дають «родинну пам’ять» про події, короткі інтерв’ю з фаховими істориками. І що найголовніше, фільм, не применшуючи подвигу чи пам’яті про нього, завершується саме історією перемоги — конкретними прикладами того, як герої, що вижили, продовжили боротьбу за незалежність України і як результат бою вплинув на зовнішньополітичне становище тогочасної УНР.

Щоб поглибити подальше обговорення фільму, рекомендую попередньо роздати учням так звані гіди по фільму — листки із запитаннями, на які вони мають відповісти письмово під час перегляду.

Краще давати учням певну свободу вибору — наприклад, з двадцяти запропонованих вами запитань вони мають дати відповіді на будь-які десять. Така технологія дозволяє учням менше стресувати під час перегляду фільму та наочно показує вам, що саме найбільше зачепило/запам’яталося з фільму.

Приклади запитань:

  1. Чому в Києві у січні 1918 року панував розгардіяш та безлад? У чому це проявлялося?
  2. Як виник міф про «300 загиблих студентів». З якою іншою історичною битвою його найчастіше порівнюють?
  3. Прокоментуйте уривок зі спогадів М. Муравйова. У чому він звинувачує киян? Спрогнозуйте результати таких його закликів. Як можна визначити характер М. Муравйова із цього фрагмента?
  4. Чому не можна було говорити про дядька — учасника бою під Крутами? Чим це могло загрожувати?
  5. Яку річ уперше у світі здійснив Юрій Вороний — учасник бою під Крутами, який вижив? У якому році це відбулося?
  6. Як думаєте, чому з полонених юнаків так жорстоко знущалися? Наскільки можна довіряти цим свідченням?
  7. Прокоментуйте такі слова Михайла Грушевського: «Велике щастя загинути так у боротьбі, а не дезертирами, не нейтральними замішаними у собі страхополохами, що безплатними пасажирами силкуються прослизнути в нове царство української свободи…» Про яку проблему тогочасної дійсності він говорить?
  8. Чому, на вашу думку, люди зголошувались воювати за незалежність України? Яка роль сім’ї та навчальних закладів у становленні особистості?

Маршрути, символіка, добрі справи

Схожі «маршрутні листи» варто використовувати і коли матимете змогу разом з учнями відвідати Меморіальний комплекс «Пам’яті Героїв Крут» у Чернігівській області чи Пам’ятний Хрест на місці перепоховання Героїв на Аскольдовій Могилі у Києві.

Також доречним буде прочитати та проаналізувати кілька віршів саме на такому пам’ятному місці.

Власне, ще одна хороша тема для обговорення — як і де зберігалась пам’ять про події в умовах бездержав’я і СРСР, хто і як врешті-решт заклав Меморіал, яку інформацію він несе зараз і як ми можемо долучитися до відновлення історичної правди та гідного вшанування.

Так, Молодіжна кампанія «Пам’ятай про Крути» заохочує:

1. Дізнайся більше про бій під Крутами. Важливо знати правдиві, а не міфологізовані політиками, причини, події і наслідки.

2. Підтримай кампанію «Пам’ятай про Крути!» у соцмережах і ЗМІ, фінансово. Розмісти банер на власній сторінці чи в молодіжних групах.

3. Вшануй полеглих, одягнувши крутянську символіку. Причепи на груди стрічку чи значок з відповідною символікою (не маєш — виготов сам і для своїх друзів), одягни вишиванку.

4. Присвяти Героям одну добру справу. Організуй перегляд молоддю відповідного відео, флешмоб на крутянську тематику, смолоскипний похід, вечір бардівської пісні чи військово-історичну гру на місцевості тощо.

5. Підтримай традицію крутянського посту (від 21:00 28 січня до 6:00 30 січня).

Сподіваюсь, у нас вийшов хороший урок пам’яті. І «без брому»?

Корисні матеріали:

  1. Інформаційні матеріали до Дня пам’яті Героїв Крут від Українського інституту національної пам’яті
  2. Молодіжна кампанія «Пам’ятай про Крути»
  3. Бій під Крутами 101 рік тому. Як юнаки захищали Київ
  4. В’ятрович Володимир. «Крути — бій за майбутнє»
  5. «Завдяки Крутам УНР визнали державою»: інтерв’ю із професором Володимиром Сергійчуком
  6. Ісаюк Олеся. «Шість тез про Крути, або Що не так із традиційним баченням подій 29 січня 1918 року»
  7. Ковальчук Михайло. «Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки»
  8. Любарець Андрій. «Бій під Крутами у історичній пам’яті. Як експлуатується міф»
  9. Окаринський Володимир. «Бій під Крутами: про міфи і правду»
  10. Позняк-Хоменко Н. Міфи Крут: Чому легендарний бій армії УНР не став жертовною поразкою
  11. Руденко Олекса. «Хід бою під Крутами 30 січня 1918 р
  12. Тинченко Ярослав. «Життя після Крут. Як склалася доля учасників січневого бою»
  13. Файзулін Ярослав. «Бій під Крутами: як відрізнити історичну правду від міфу»
  14. Інтерв’ю з Ярославом Файзуліним. «Що спільного між героями Крут та «кіборгами» Донецького аеропорту?»
  15. Гончаренко А. Бій під Крутами (спогади учасника)
  16. Михайлик М. День 29 січня 1918 року (спогади учасника)
  17. Монкевич Б. Бій під Крутами (спогади учасника)
  18. Лоський І. Крути (спогади учасника)
  19. Руккас Андрій. «Крути-1918». Де закінчується історія й починається вигадка?

Поділитися цією статтею