Як налаштувати учнів на навчання, утримати їхню увагу на уроці та покращити процес запам’ятовування? Існує багато лайфхаків, що допомагають підвищити продуктивність та з легкістю засвоювати матеріал. Вони працюють на одних учнях і зовсім не діють на інших. Тож пропонуємо розглянути, як працює мозок під час навчального процесу. Про це розповідають Вікторія Кравченко — кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри фізіології людини і тварин КНУ ім. Шевченка та нейрофізіолог і співзасновник освітньої платформи Beehiveor Віктор Комаренко.
Активація
Перед початком роботи з комп’ютером, його потрібно ввімкнути і зачекати, доки він завантажитися. Так само і з мозком. Щоб продуктивно вчитися, необхідний достатній рівень активації — це поточний стан активності мозку, від якого залежить пильність та якість обробки інформації.
Найнижчий рівень активації мозку — під час глибокого сну. Найвищий — у момент сильного нервового збудження. Уявіть, як підстрибують люди на трибунах, коли улюблена команда забиває вирішальний гол. Ось момент найвищого рівня активації. Але чи можливо в такому стані навчатися?
Коли клас повертається зі спортивного змагання, учнів буває важко налаштувати на засвоєння нової теми.
Американські психологи Роберт Єркс та Джон Донсон провели дослідження та виявили зв’язок між рівнем збудження та якістю розумової діяльності. Прості завдання легко виконувати з високим рівнем активації. Для нових і складних завдань потрібен середній рівень.
Також вчені звертають увагу на відмінність екстравертів та інтровертів. Екстравертам важче активуватися, тому їм зазвичай потрібна допомога ззовні. А ось інтроверти досягають потрібного рівня активації досить швидко.
Способи підняти рівень активації:
Ритмічна музика — мозок швидко засвоює музичні ритми та підлаштовує під їхній темп власні.
Кольори інтер’єру — теплі кольори: червоний, оранжевий, жовтий — активують мозок, холодні: синій фіолетовий, зелений — заспокоюють.
Фізична активність — збільшує приплив крові до кори головного мозку.
Дихальні вправи — неглибоке і часте дихання — активує, глибоке і повільне — заспокоює.
Увага
Буває, дивишся на полицю, а потрібної речі не бачиш. А потім підходить хтось інший і знаходить її за секунду. Чому так? Недостатній рівень активації. Тому переконайтеся, що в учнів «увімкнений» мозок, а тоді переходьте до завдань на увагу.
Увага — це концентрація на тому, що ми вибрали. При цьому мозок повинен ігнорувати все інше. Попросіть учнів поспостерігати, як на відео змінюються фігури, і вони не помітять, що хтось у цей момент виніс вазон із класу.
Є така річ, як мимовільна увага — це все те, що відволікає і здається таким важливим саме зараз. Хтось впустив ключі, на дошці замиготіла картинка, поряд почали говорити про щось знайоме.
Для засвоєння інформації потрібна довільна увага. І в цьому випадку потрібно підключати силу волі та мотивацію.
Для «увімкнення» довільної уваги Вікторія Кравченко радить вибирати мотивувальні стимули, що підіймають рівень дофаміну, який відповідає за задоволення. Це може бути похвала, нагорода, планування чогось захопливого.
Середнє утримання уваги в дітей — 10–20 хвилин. Тому якщо маєте велике завдання, краще розділіть його на частини.
Також є внутрішня увага. Під час відпочинку чи неважкої роботи мозок взаємопов’язує вже відому інформацію. Тому складні та важливі рішення приходять у голову зненацька: під час читання художньої книги чи рукоділля.
Американські вчені Девід Вінсон та Маркус Кон’єрс у своїй книзі BrainSMART: 60 Strategies for Increasing Student Learning пропонують основні способи підтримати увагу аудиторії. Їх можна пристосувати для учнів будь-якого віку.
- Будимо цікавість.
- Говоримо про важливе для учнів.
- Ставимо запитання.
- Міняємо навчальні стилі.
- Викликаємо емоції (історії, жарти, музика).
Як тренувати увагу:
Звільнити мозок від зайвої інформації. Усі дрібні справи записувати і не тримати в голові.
Чергувати навчання та відпочинок. 20 хвилин робота — 5–10 хвилин перерва.
Робити перекуси. Потрібно підтримувати рівень глюкози в крові. Найкраще для цього підійдуть вуглеводи.
Читати і конспектувати великі тексти. Під час конспектування краще записувати все своїми словами, а не тезами з тексту.
Активно слухати. Запам’ятовувати деталі, ставити запитання.
Вивчати нецікаве. Обрати предмет, який зовсім байдужий — кулер з водою, світильник у коридорі. Розглядати його складові, придумати незвичайне застосування.
Робити щось із зав’язаними очима. Слухати розповідь, розбирати якісь речі. Інші органи чуття загострюються, і мозок починає звертати увагу на те, що раніше здавалося неважливим.
Пам’ять
Чому, коли намагаєшся згадати важливе визначення, в голові крутиться пісня, яку почув вчора по радіо? Наша пам’ять — непроста річ, і нам варто про неї знати кілька фактів.
Коли ми отримуємо новий досвід, у нашій нервовій системі відбуваються зміни. Вони впливають на подальшу обробку інформації. Це і є пам’ять.
Вона буває короткочасна — сьогодні знав, завтра забув. І довготривала — згадав на контрольній через тиждень.
Наша пам’ять енергозалежна. Без потреби вона підтримуватися не буде. Якщо не користуватися тим, що ми запам’ятали, ці знання «залягають на дно». Ми впізнаємо їх, якщо побачимо чи почуємо, але самостійно не згадаємо. Тому такі важливі теми з повторення матеріалу на початку та в кінці навчального року.
Вибірковість. Це дивна особливість пам’яті, через яку ми довго не можемо забути чиїсь випадкові слова або через багато років згадуємо випадково почуту пісню.
Пам’ять любить емоції. Ми найкраще запам’ятовуємо яскраві події. Тому знання, отримані під час веселої гри або затятого змагання відкладуться в голові на тривалий час.
Найсильніша пам’ять — пов’язана із запахами. Буває, йдучи вулицею, відчуєш випадковий аромат і згадуєш, що такі парфуми були у твоєї першої вчительки. Поекспериментувати з ароматичними оліями та свічками на уроці — цікава ідея. Але є один мінус: у когось з учнів вже може бути спогад, пов’язаний із цим запахом. Також важливо, щоб у дітей не було алергії на ці ароматичні олії чи свічки.
Коли ми пригадуємо стару інформацію, «вмикається» робоча пам’ять. Вона тимчасова, адже потрібна нам тут і зараз. Для її активації дістається довготривала пам’ять, всі її частинки синхронізуються, а тоді вже ці знання стають робочими.
Ще один важливий процес у мозку — консолідація пам’яті. Це перехід короткотривалої пам’яті в довготривалу. Тобто те, що вивчив сьогодні, відкладається в голові на довгий час. Консолідація відбувається під час сну, тому його роль у навчанні дуже важлива. А не спати перед іспитом усю ніч — погана ідея. Після того як інформація переходить у довгострокову пам’ять, короткострокова стає знову вільною для нових знань.
Як покращити запам’ятовування
- Кодування. Шукаємо вже відому інформацію і прив’язуємо до неї нову. Це може бути асоціація із чимось, рима або навіть візуальне порівняння.
- Повторення. Німецький вчений Герман Еббінгауз у своїй книзі «Експоненційна природа забування» зазначив, що через добу ми забуваємо 70 % інформації, якщо не повторюємо її. Науковець запропонував розподілене повторення. Перший раз повторити вивчене через 20 хв, потім через годину, далі через 4–6 годин і востаннє через 12 годин після сну.
- Інтервальне навчання. Британські науковці Пол Келлі та Террі Ватсон у своєму дослідженні пропонують чергувати навчання та відпочинок таким чином: 20 хвилин інтенсивного навчання — 10 хвилин відпочинку, 20 хвилин детальнішого навчання — 10 хвилин відпочинку, 20 хвилин на повторення.
- Візуалізація. Мозок набагато легше запам’ятовує образи, ніж текст. Використовуйте візуальні метафори. Наприклад, порівняйте планети сонячної системи із фруктами та ягодами, щоб учням легше було уявити їхні розміри.
- Групування. Розділіть нову інформацію за спільними ознаками, розбийте на блоки або фрагментуйте. Навіть довге число легше запам’ятати, якщо розділити його візуально на блоки.
- Акроніми. Придумуйте смішні абревіатури, приказки, скорочення.
- Контекст. Якщо все ж провести експеримент з ароматом під час навчання, то наступного разу, почувши той самий запах, учні відтворять на 10–20 % більше інформації, ніж зазвичай. Це пов’язано з тим, що запах стає стимулом для мозку і запускає пригадування тих подій, що відклались в умовах дії цього запаху. Цей процес дослідили німецькі вчені Бйорн Раш і Джен Борн.
- Мимовільне навчання. У його процесі немає усвідомлення того, що ти вчиш. Табличка множення на сходах, карти на стінах, нові слова на дверях — усе це великий плюс у навчальному процесі.
- Позиціонування. Найкраще мозок запам’ятовує те, що було спочатку та в кінці. Тому німецький науковець Гедвіг фон Ресторф пропонує ефект виокремлення. Тобто середину зробити яскравою. Несподівані факти, виділені насиченими кольорами слова — це приверне увагу учнів і допоможе запам’ятати все.
- Мнемоніка. Метод Шерлока Холмса, він не для новачків у запам’ятовуванні. Полягає в тому, щоб кожне слово чи факт уявно розставити в знайомому будинку на певні місця. І коли ви згадуватимете ці кімнати, зможете відтворити всі слова.
- Гра на музичних інструментах.
- Конспектування від руки.
- Настільні та карткові ігри.
