Як почати компостувати у школі і чому це крутий тренд?

А ви знали, що Гарвардський університет компостує всі свої органічні відходи? Програми з компостування мають сотні найуспішніших шкіл світу: виявляється, компост допомагає учням вивчати хімічні та фізичні процеси, згуртовує школярів навколо спільного проєкту та виховує відповідальних громадян майбутнього. Хочете долучитися до глобального тренду екосвідомих шкіл? Ми підготували для вас покрокову інструкцію із впровадження компостування відходів зі шкільної їдальні. «Компостувати — це як чистити зуби: просто і необхідно», — вважають двоє підлітків Софія-Христина Борисюк та Нікіта Шульга. 4 роки тому вони заснували проєкт «Компола», завдяки якому вже понад 230 українських шкіл перетворюють свої органічні відходи на корисне добриво для ґрунту.

Софія-Христина Борисюк,
10-класниця

Компостування для мене почалося із сім’ї — ми живемо в приватному будинку і компостуємо вже давно. Компостування — це дуже проста справа, яка має величезний ефект: органіка займає 60 % усіх відходів на сміттєзвалищах. Якби ми компостували всі рослинні відходи, ми б значно скоротили загальну кількість сміття.

Нікіта Шульга, 10-класник

Пригадую, як обговорювали з батьками цікаву тему: чому в нас поруч із домом пустир, а міг би бути парк. Думали, як це можна виправити, і вирішили взятися за компостування: це просто — не потрібен завод чи якісь особливі дозволи. Потім виникла ідея запровадити компостування у школі, і Софія-Христина приєдналася до мене, бо також мала досвід компостування вдома.

Як почати компостування в школі?

Софія-Христина: Найперше — підготувати презентацію проєкту: яка ваша ідея, чому і як ви хочете її втілити. Бажано, щоб презентація була максимально візуалізована. Раджу одразу йти до директора, адже компостування потребує дозволу від адміністрації школи. Переконливий аргумент: компостування — це просто: їдальня щодня має величезну кількість органічних відходів, які можна перетворити на корисне добриво для ґрунту. Якщо у школи є кошти, можна одразу купити компостер на 900 літрів. Якщо ні, можна запустити фандрейзингову кампанію: влаштувати ярмарок або встановити в школі баки для роздільного збору вторсировини, здавати її і накопичувати гроші на придбання компостера.

Нікіта: Для працівників їдальні компостування — це незначні додаткові зусилля. За санітарними нормами харчоблок школи має окреме приміщення, де чистять і нарізають усі овочі та фрукти. Отже, після цього всі шкірки і залишки овочів треба просто скласти в компостер.

Софія-Христина: Органічні відходи діляться на зелені та коричневі. Зелені — шкірки від овочів і фруктів, мішечки від пакетованого чаю, шкаралупки яєць. Коричневі — скошена трава, тоненькі гілочки, листя. Ці відходи треба чергувати: насипали органічних харчових відходів, присипали листям і травою, у кінці тижня полили водою. У компостер заборонено складати овочі та фрукти після термічної обробки, м’ясо, рибу, олії. Якщо дотримуватися цих простих правил, жодного запаху від компостування не буде. Як не дивно, у селах люди мало знають про правильне компостування: найчастіше, коли запитую про це, показують на помийну яму. Звичайна яма, куди скидають будь-які відходи, є просто домашнім мінісміттєзвалищем. Компостування — це контрольований процес. Звісно, у містечках та селах влаштувати компостування простіше. З нашою допомогою 24 сільські школи почали компостувати. У великих містах це зробити складніше — часто школа просто не має місця, де поставити компостер.

Нікіта: Щоб зробити процес компостування швидшим, можна купити хробаків-старателів. Це особливий вид, який вивели для переробки органіки. Вони продаються родинами, сім’я налічує 1–2 тисячі хробаків. Кожен хробак їсть стільки, скільки сам важить. За рік їх стає вдесятеро більше, вони стійкі до температур і швидко розмножуються. Єдине, що їм потрібно, це щотижня поливати компост. На компостер 900 літрів достатньо 1 родини хробаків.

Що робити з готовим компостом?

Софія-Христина: Коли компост готовий, учні школи виймають його лопатою з компостера і підживлюють дерева та кущі на території школи або поблизу. Якщо школа в сільській місцевості і має теплицю, діти можуть самі вирощувати помідори, огірки та іншу городину. Можна також домовитися з місцевою комунальною службою і підживлювати дерева в парку поблизу школи. Через впровадження проєкту компостування в школі підлітки можуть прокачати багато корисних навичок: як презентувати ідею, як виступати перед аудиторією і доносити свою думку, як планувати втілення задуму. Я мрію про те, щоб біля кожної багатоповерхівки стояв компостер і люди могли розумно поводитися з відходами.

Чи можна компостувати, живучи у квартирі?

Нікіта: Ми живемо у квартирі і компостуємо вже багато років. Маємо домашній компостер на 20 літрів: він розміром з велику каструлю, не займає багато місця, заповнюється за місяць-півтора. Знизу має краник, з якого час від часу треба зливати рідину — нею можна прочищати труби або обережно підживлювати вазони. Коли він заповнився, бажано дати йому тиждень просто постояти, тим часом збирати органічні відходи в пакет і складати в морозильник. Після тижня «відпочинку» вміст компостера закопуємо в землю. Бачу в цьому дві великі переваги: по-перше, виносити сміття тепер треба значно рідше. По-друге, маю відчуття, що не лише забираю у природи, а й віддаю щось назад.

Як переконувати, що компостування потрібне?

Тетяна Немирович, голова ГО «Змінимо село разом»

Я взялася підрахувати, скільки сміття утворюється в районі, де я живу, і куди його вивозять. Вийшло ціле дослідження, яке зайняло в мене кілька місяців. За офіційною міжнародною статистикою, кожна людина виробляє 1 кілограм сміття на день. Отже, якщо в Києво-Святошинському районі, наприклад, мешкають 120 тисяч людей, то щодня ми залишаємо щонайменше 120 тонн різних відходів.

За даними сільських рад та офіційних полігонів ми підрахували, що лише 50 % цього сміття потрапляє на санкціоновані сміттєзвалища. Де зберігається решта відходів, невідомо. Коли запитали мешканців села Музичі, що вони роблять з органічним сміттям, дуже здивувались: виявляється, працівники місцевої школи та садочка віддають рослинні залишки з кухні своїй домашній худобі. Тепер плануємо влаштувати кампанію зі збору коштів, щоб придбати і поставити компостери біля багатоквартирних будинків та гуртожитку в нашому селі. Люди мають багато страхів щодо компостування: бояться, що буде неприємний запах, мухи. Щоб розвінчати ці міфи, запрошуємо науковців і екологів на відкритий лекторій про свідоме поводження зі сміттям.


Матеріал виходить у рамках медіапартнерства з проєктом «Башта, городи та музика села», який реалізується за підтримки House of Europe.

Залишити відповідь