Як підготуватися до школи в домашніх умовах

З якого віку потрібно починати готуватися, на що варто звернути увагу насамперед, які навички опановувати і як мінімізувати стрес на початку навчання — розповість педагог підготовчої групи Галина Хоменко.

Розвивайте емоційний інтелект

Часто батьки приділяють багато часу поліпшенню академічних навичок дитини, але зовсім забувають про емоційний інтелект. Школяр може бути на досить високому рівні в навчанні, але не зможе знайти спільну мову з однокласниками та подолати елементарні труднощі. Ще до першого класу дитині важливо вміти вирішувати конфлікти, контролювати емоції, відповідати за свої вчинки, співпрацювати з іншими.

Тому сину або доньці потрібно якомога більше спілкуватися з однолітками. Якщо немає можливості віддати чадо до садочка, зверніть увагу на різні розвиткові курси чи гуртки. Адже соціальні навички розвиваються в середовищі взаємодії з іншими.

Вдома можна програвати різні ситуації: що робити, коли треба вийти під час уроку, навіщо ділитися, як чинити, коли тебе ображають, на що краще не звертати увагу, а де потрібно пояснити, що з тобою так поводитися не треба. Можна грати в школу, причому дитина може виконувати роль як учня, так і вчителя.

Дозвольте дитині отримувати життєвий досвід. Коли ви встановлюєте межі відповідальності, обов’язково поговоріть про правила та наслідки. Наприклад, ваша дитина захотіла посадити квіточку. Розкажіть, що її потрібно поливати щодня, інакше рослина засохне і загине. Запропонуйте допомогу, якщо бачите, що малюк не справляється. Але не потрібно все робити за нього. Якщо дитина не хоче доглядати за рослиною, дозвольте їй побачити наслідки своєї недбалості.

Перший навчальний рік — це завжди стрес. Нові правила, колектив, розклад дня. Щоб мінімізувати цей стрес, встановіть потрібний режим заздалегідь. Приблизно за два-три тижні до початку навчання запропонуйте вашому майбутньому школяру лягати спати та прокидатися у визначений час. Це дасть змогу швидше адаптуватися до шкільного розпорядку.

Навчайтеся поступово

Є батьки, які починають підготовку в останнє літо. Знаходять різні курси, починають активно виконувати різні завдання з дітьми вдома. І їхня помилка навіть не в тому, що вони пізно почали, а в тому, що одразу обирають вправи надто високого рівня. Це призводить до стресу в дитини, вона з острахом думає про те, що на неї чекає у школі. Навіть якщо до навчального року залишилось кілька місяців, все одно починайте готуватися із самого початку.

Задуматися про підготовку варто вже з 2-річного віку. Але це не означає, що потрібно сидіти за зошитами, одразу вчитися читати і писати. Усе має бути поступово. Починайте з навчальних ігор на розвиток пам’яті, уваги та логіки. І потім крок за кроком вивчайте щось нове. Запитуйте дитину, що її цікавить, і допомагайте знайти відповіді на всі запитання.

Звертайте увагу на темп навчання. Може бути так, що в тому ж віці одна дитина вміє набагато менше, ніж інша. Це не означає, що є якісь прогалини, просто в кожного свій темп навчання. Дозвольте своїй дитині навчатись у власному темпі, не підганяйте її, інакше це знову ж таки призведе до стресу і демотивує. Не всі можуть швидко засвоювати інформацію, деяким учням потрібно більше часу на щось. Не поспішайте і переконайтеся, що ваша дитина повністю зрозуміла попередній пункт і відпрацювала його на практиці, перш ніж робити наступний крок. Навіть якщо дитина вже добре читає, але їй дали текст, у якому вона не розуміє багатьох слів, це може відбити будь-яке бажання далі читати, або й узагалі навчатись.

Не забігайте наперед. Програма першого класу розрахована на учнів із середнім рівнем знань. На початку року діти з вищим рівнем пригадують те, що вже знають, а з нижчим — засвоюють нову інформацію. Але якщо ваш першокласник буде вже все знати по програмі, то він швидко звикне до того, що не потрібно докладати багато зусиль, щоб бути попереду. У такому разі в дитини відпадає необхідність розвиватися далі, удосконалювати свої навички. І тоді діти, що прийшли із середнім рівнем знань та старанно вчилися, можуть обійти такого учня в навчанні.

Навчання як частина життя

Педагоги рекомендують не давати дитині знання, які вона не буде застосовувати в реальному житті. Найкраще навчатися в зоні найближчого розвитку. Тобто вчити те, що зараз є актуальним і пріоритетним. Запропонуйте дитині порахувати листочки, які вона зібрала на прогулянці. Задавайте життєві задачі: можна взяти стільки цукерок, щоб залишилося п’ять. Це цікаво в цей момент дитині, і вона з легкістю виконуватиме такі завдання.

Обов’язково використовуйте наочність. Спостерігайте за навколишнім середовищем: рахуйте, додавайте, уявляйте. Використовуйте підручні предмети для виконання різних завдань.

Із чотирирічного віку можна починати вивчати літери. Зробіть цей процес творчим: ліпіть букви з пластиліну, робіть їх у вигляді аплікацій, малюйте, а потім перетворюйте на якогось героя, проводьте асоціації зі словами. Але дуже важливо називати звуки, а не літери. Так дитина зможе одразу поєднувати їх у склади і слова. А саме читання найкраще починати з інтересу малюка. Він хоче знати, що написано в книжці — запропонуйте прочитати це слово самостійно.

Письмо потрібно починати із вправ на дрібну моторику. У три-чотири роки можна грати з маленькими предметами: крупами, намистинками. Сортуйте їх за кольором і розміром. Також можна обводити малюнки за пунктиром, розмальовувати дрібні деталі. А вже потім — учитися писати друковані літери.

Прописи — це програма першого класу, тому я не раджу з ними поспішати. Звісно, якщо ви бачите, що дитина на високому рівні опанувала написання друкованих букв і впевнено тримає ручку, можна переходити до написання елементів писаних літер. Але все-таки до школи варто більше уваги приділити загальним вправам на розвиток моторики.

Не забудьте про розвиток мовлення. Запитуйте в дитини її думку про переглянутий мультик, прочитану книгу. Якщо висловлення даються важко, починайте з простих запитань «Як справи?» чи «Як минув день?»

Залишити відповідь