Автор зображення: Michelle Porucznik
Курс фінансової грамотності буде інтегрований у програму Нової української школи. За словами міністра Лілії Гриневич, це одна з ключових компетентностей, яку повинні будуть опанувати діти. Розповідаємо, як школярів вчать поводитися з грошима в різних країнах світу: Великій Британії, Чехії США і Японії.
Велика Британія
Влада Сполученого Королівства вирішила ввести уроки фінансової грамотності в рамках боротьби з наслідками кризи, що почалася в 2008 році. Спочатку вмінню розпоряджатися грошима навчали факультативно, потім включили цей курс у план з математики.
Через деякий час провели опитування серед школярів, щоб визначити, наскільки вони самі відчувають потребу в цих знаннях. 60% учнів заявили, що змогли правильно спланувати свій бюджет завдяки шкільному курсу.
У 2014 році фінансова грамотність у британських школах стала самостійним обов’язковим предметом. У молодшій школі дітям три роки пояснюють, що таке особисті рахунки і як їх вести. Потім ще три роки в середній школі дають інформацію про кредитні й дебетові картки, позики, кредити, основи економіки домашнього господарства.
Після того як предмет став обов’язковим, з’явилося безліч ресурсів, які допомагають вчителям створювати методики та інструменти для навчання. Освітній проект MyBnk, наприклад, розробив настільну дитячу гру Money Marathon («Грошовий марафон»).
Дітям також роздають спеціальні бланки для цільових заощаджень: там вони можуть позначити покупку, заради якої збирають гроші, і розрахувати, як довго і скільки їм потрібно відкладати.
Чехія
У початковій і середній школі в Чехії є предмет, який так і називається — finanční gramotnost (фінансова грамотність).
Дітям пояснюють, що таке гроші, як розподіляти, контролювати і регулювати особисті доходи і витрати. Школярі отримують інформацію про податки, комунальні платежі, витрати на продукти та одяг, капітальні витрати на купівлю житла й автомобіля, а також про накопичення, вкладення коштів та відкриття власного бізнесу.
На уроки часто запрошують різних експертів у сфері економіки та фінансів, які діляться з учнями особистим досвідом і важливими лайфхаками.
Особливу увагу в чеському курсі для шкіл приділяють поводженню з договорами та іншими офіційними документами. А також багато розповідають про страхування. Не тільки про класичні види страховки, а й про прості побутові речі, які дозволять зберегти особистий або сімейний бюджет. Наприклад, на випадок, якщо людина затопить квартиру сусідів.
США
Міністерство фінансів США створило освітній проект Money as you grow. На його сайті є п’ять розділів з інформацією для різних вікових груп: 3-5 років, 6-10 років, 11-13 років, 14-18 років і 18+ років. Зібрані тут дані, методики, інструменти, розвивальні ігри й тести рекомендують використовувати батькам і вчителям, щоб навчити дітей поводитися з грошима.
Також існує ресурс MyMoney.gov від Федеральної комісії з фінансової грамотності та освіти. Тут можна знайти освітні поради про те, як заробити, зберегти, інвестувати і захистити гроші.
Влада кожного штату самостійно визначає, як і в яких обсягах використовувати запропоновані урядом матеріали в школах. У деяких штатах фінграмотність викладають тільки факультативно, але в багатьох існує навчальний курс під назвою «Зрозуміла математика». Це 60 повноцінних уроків, де пояснюють правила ведення сімейного бюджету, методику розрахунку кредитів та багато іншого. Курс розрахований на дітей віком 10-15 років.
Школярам пояснюють такі поняття, як складний відсоток, ціна шансу, ризик, інфляція тощо. Окрема велика тема — податки і те, чому так важливо їх сплачувати.
Японія
У 2007 році Центральна рада інформації з фінансових послуг опублікувала программу финобразования, яка є обов’язковою для всіх шкіл і вишів.
Курс розробляли спільно з Міністерством освіти, культури, спорту, науки і технологій Японії. Для роботи над навчальними матеріалами запрошували вчителів, батьків, бізнесменів та експертів у сфері економіки та фінансів.
Згідно з програмою, школярі повинні отримати знання про різні функції грошей і про роль фінансових угод. Мета курсу — розвивати в дітей здатність діяти самостійно для поліпшення умов власного життя і добробуту суспільства.
В Японії вважають, що вже в 6-7 років діти повинні розбиратися в тому, що таке вартість товару чи послуги, вміти здійснювати покупки в рамках свого бюджету, економити кишенькові гроші. Дітям 8-9 років потрібно вміти розрізняти бажання і можливості, розуміти бюджетне обмеження, вести фінансовий план.
У віці 10-11 років японські школярі вже вміють планувати покупки і вигідно їх здійснювати, знають про депозитні послуги. У 12-14 років учням розповідають про доходи й витрати домогосподарств, дають знання про облігації та кредити, а також ризики і прибутковість.
У 15-17 років школярів вчать, як управляти грошима і займатися довгостроковим фінансовим плануванням свого життя.
