Нарешті це сталося: освітня суперзірка Барбара Оуклі провела зустріч з українськими освітянами. На цю подію ми отримали понад 4000 реєстрацій! Про що ж розповідала професорка українським вчителям? І які поради з ефективного навчання дала у воєнний час? Публікуємо короткий чекліст за мотивами її виступу.
Що таке процес навчання?
Із фізіологічної точки зору навчання — це створення нових зв’язків між нейронами у довготерміновій пам’яті. Практика зміцнює ці зв’язки і дозволяє у потрібний момент пригадати щось важливе. Нові нейрони народжуються у нас щодня. Але є ризик їхнього відмирання. Саме тому просто необхідно вивчати щось нове, щоб вони встигли закріпитися. Це дозволить їм вижити. У результаті ви будете почуватися краще, збагатите свій досвід і завдяки новим нейронам зможете навчатися ефективніше.
Як ефективно навчатися в умовах стресу: чекліст
✅
Використовуйте метод пригадування
Наприклад, ваші учні вивчають іноземну мову. Ви показуєте картинку, на якій зображений кіт. І що частіше вони пригадують і витягають з пам’яті переклад слова «кіт», то міцнішими стають їхні нейронні зв’язки. І то швидше вони пригадають це слово наступного разу.
✅
Відокремлюйте негативний (стресовий) досвід і не згадуйте його
Для ілюстрації цього методу в реальному житті спростуємо один міф. Після трагедії 11 вересня в Нью-Йорку тисячі терапевтів використовували стресовий дебрифінг для роботи з постраждалими. Метод полягав у переказуванні подій потерпілими одразу після інциденту. Це тільки погіршило ситуацію: пригадування посилювало негативні нейронні зв’язки. Саме тому варто диференціювати досвіди. Стресовий досвід не пригадуйте і не просіть цього робити дітей. А нове позитивне навчання, навпаки, згадуйте якомога частіше. Так ви та ваші учні зможете позитивно рухатися вперед.
✅
Спонукайте учнів навчатися менше, але регулярніше
Попросіть дітей за 2–3 хвилини до того, як іти спати, повторити вивчений матеріал. Саме так створюються нові дендрити на нейронних зв’язках. Так само ефективним є і регулярне вивчення та повторення малої порції матеріалу протягом певного часу. Адже якщо вчити велику кількість інформації одразу — зв’язки будуть слабкими і поступово приберуться. Тому варто практикувати періодичне навчання. Адже тут, як і в спорті, необхідно нарощувати міцність поступово.
✅
Використовуйте метод Pomodoro
Часто сфокусований режим вашого мозку може ускладнити вивчення наступної ідеї. Саме тому просто необхідно давати мозку перерви під час навчання і переводити його в розпорошений стан. Розкажіть про це вашим учням. Поясніть їм, що найкраще подолати прокрастинацію під час навчання допомагає метод Pomodoro. У чому він полягає?
Вимкніть усе, що відволікає, працюйте протягом 25 хвилин, а потім 5 хвилин відпочивайте. Навчання відбувається і в той, і в той час. Будьте певні: навчання відбувається і під час відпочинку теж. Для учнів до 16 років активна фаза навчання має тривати стільки хвилин, скільки дитині років + 1. Наприклад, для 12-річного підлітка це має бути 13 хвилин роботи і 5 хвилин відпочинку. Оптимальна кількість сесій — три з 5-хвилинними перервами і одна — з півгодинною перервою. Також варто пам’ятати, що ефективно навчатися люди можуть протягом максимум 4 годин на добу.
✅
Налаштовуйте учнів на те, що навчання — це їхня робота
Ставтеся до навчання як до роботи ваших учнів. А ваша робота — їм допомогти. Так вони наведуть структуру в безладі сьогодення та будуть готуватися до дорослого майбутнього. Взагалі дітям подобається той факт, що в них є структура. Навіть коли вони вас переконують в іншому.
✅
Змішуйте лекції та активне навчання
Діти різні. І якщо комусь більше підходить формат лекцій через розвинену декларативну систему роботи мозку, то в когось краще працює процедурна система і йому краще навчатися через практику і самонавчання. Ідеальний варіант — поєднання обох підходів. У якому співвідношенні комбінувати ці підходи, науковці так і не визначилися. Тож тут вам доведеться підбирати пропорцію самотужки.
✅
Підкреслюйте сильні сторони учнів
Барбара розділяє за темпом навчання людей на автогонщиків та пішоходів. І якщо автогонщики швидко вчаться та запам’ятовують, то вони не завжди роблять правильні висновки з отриманих знань. Пішоходи йдуть до засвоєння повільно й поступово. Це робить їх більш гнучкими у процесі, а їхні висновки — більш точними. Тому варто знати такі особливості учнів та мотивувати згідно з їхнім типом.
