Вчителька хімії черкаської школи Наталія Скакун вважає, що уроки можна зробити цікавими і такими, що надихають, якщо спиратися на інтереси учнів. Адже дітей найновішого покоління Альфа спонукає до навчання все несподіване, фантастичне, оригінальне. А яскравих форматів для цього — безліч. Окрім того, що педагогиня інтегрує хімію та біологію, ще й додає екологічну освіту. «Освіторія» зібрала 8 вправ, які змінять хід уроку й додадуть креативу.
1. Казкотерапія: про Попелюшку та… хімічні елементи
Ви колись думали про те, як багато казок стосуються хімії? Адже там нерідко йдеться про повсякденні побутові справи, які не обходяться без перетворення елементів таблиці Менделєєва. Скажімо, з чого саме бабуся випікала Колобка? Які в ньому жири, білки, вуглеводи? Яка хімічна характеристика борошна?
А з чого складається попіл, яким Попелюшка чистить забруднені речі? Що відомо про модифікацію карбону в ньому, а ще кремнію, алюмінію, кальцію? Чим відрізняються з хімічної точки зору скло та кришталь (з одного із цих матеріалів було начакловано черевички казкової героїні)?
У казці «Коли годинник б’є дванадцять» учні разом з учителькою поєднали мотиви народних та авторських казок і дещо їх заміксували. Приміром, замість злої мачухи — дбайлива матінка, яка вчить дівчину випікати булки, малювати кавою дизайнерські картини, виводити плями на одязі.
Недарма видатний педагог В. Сухомлинський стверджував: «Казка — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячого мислення і мови».
Вдало обіграти сюжет — чудова ігрова вправа. Інсценізувати казку з елементами костюмів та необхідного реквізиту — ще одна подія, після якої матеріал закарбовується в пам’яті.
«Королева паперових горняток» — таку казку (знайдену на просторах інтернету) поставили в рамках екопросвітництва учні разом з пані Наталією. Кумедні персонажі, Горнятка в плащах, волають про те, що люди їх не цінують, кидають під ноги, як випили напої. На допомогу приходить їхня Королева, яка знає 10 способів повторного використання паперових горняток. Діти шляхом мозкового штурму генерують нові ідеї, а також знайомляться з поняттями деревини та целюлози. Королева дарує так звану Люльку Мамая — колиску для збирання та здавання на перероблення паперової тари, щоб подовжити життя персонажів. Учні дізнаються, як працює цей «пристрій»: він бережно пресує горнятка, щоб легко пакувати їх. Та найголовнішим враженням став блокнот, виготовлений з перероблених паперових горняток (від організації «Дивовижні»). Учні не могли повірити, що донедавна хтось пив каву, а нині з тієї ж сировини зроблені аркуші, на яких можна занотовувати щось важливе.
Наприкінці вистави учні перейняли роль дизайнерів і розмальовували горнятка, а потім ті «оживали» завдяки мобільним додаткам у доповненій реальності.
Цю виставу учні демонстрували кілька разів, навіть у початковій школі. І певні, що маленьким школярам після стількох приємних вражень також закарбувалося в пам’яті: не варто викидати те, що йде на перероблення після сортування. І що за кожною такою звичкою шумить зелений ліс.
2. Сторітелінг: історія про Хі_Мію та МенДелєєва
Коли в семикласників лише розпочинається знайомство з хімією, хочеться, щоб перший урок також чимось вразив. Але далеко не всім подобається слухати факти з історії виникнення науки. Сторітелінг якраз і допомагає заволодіти увагою, створити асоціації, стимулювати емоційну сферу. Історія має бути цікавою, динамічною, оригінальною та близькою дітям.
Тож пані Наталія склала пригодницьку історію по світ чарівних трансформацій. А головними героями стали хлопчик Дмитрик та дівчинка Мія. Учні встигають зацікавитися ровесниками раніше, ніж дізнаються, як же вони пов’язані з темою уроку. Весела Мія багато знає, подорожує, засмагає в Єгипті та Греції. Дмитро грає в шахи, любить точні науки, допитливий, вміє все аналізувати, як юний детектив. Тож Мія зве його «крутий мен», а він їй за веселу вдачу дає прізвисько «Хі». Так потроху з’ясовується, що Хі_Мія уособлює науку, а улюблені місця відпочинку дівчинки — ті, де ця наука зародилася. А Дмитро МенДелєєв списаний з юнацьких років видатного вченого, який створив таблицю періодичних елементів.
Ця історія не лише спонукає слухати матеріал із цікавістю, а й значно краще запам’ятовується, ніж сухі рядки підручника.
3. Майстер-класи з формулами (малювання по каві, повітряна куля, фарбування великодніх яєць)
Практичні заняття теж можна зробити і креативними, і дієво-наочними. Скажімо, за календарем — День закоханих, за програмою у 10-му класі — нітрогенвмісні органічні сполуки. Як це поєднати? Організовуємо майстер-клас з малювання кавою. Спочатку вивчаємо структурну та емпіричну формули кофеїну (це один з яскравих представників цього класу). Дивимося відео й дізнаємося: чому це другий за обсягами продажу продукт у світі, а також як кава впливає на здоров’я людини. За підручником учні знаходять, які ще існують представники нітрогенвмісних органічних сполук, вивчають їхні характерні ознаки, класифікацію. А практична частина запам’ятається учням надовго: вибір візерунка, нестандартна техніка нанесення-малювання, атмосфера заняття. Та навіть сам аромат свіжозвареної кави робить такий урок особливим.
Ще один варіант хімічної майстерні — виготовлення «Повітряної кулі кохання». Учні склеювали її не довільно, а з папірців-пелюсток усіх кольорів лінійки кислотно-лужної рівноваги (від яскраво-червоного до насичено-фіолетового кольору). А до короба посадили фігурки, які символізували закохану пару світової науки — Марію та П’єра Кюрі. Заразом поговорили про розкішні букети квітів з точки зору хімії (чи можуть пелюстки бути індикаторами середовища).
На Великдень у 7-му класі за програмою вчать (орієнтовно) розчини та їхні компоненти, масову частку та кількісний склад, а у 8-му класі повторюють цей навчальний матеріал. Тож нічого не заважає принести з дому варені яйця та спробувати в класі різні способи їх фарбування для креативного створення писанок.
Чимало процесів можна вивчати через призму хімії: виготовлення водного розчину барвника за заданою концентрацією оцту, як такі розчини відрізняються за складом, яка їхня концентрація, навіщо покривати олією готові розмальовані вироби, яка її формула, а яка в етанової кислоти (оцту) тощо.
4. Даруємо листівки-щасливки
Це теж можна віднести до майстер-класів, але сам об’єкт — незвичайний. Ідеться про листівки-щасливки до Дня щастя. Вони складаються з двох частин: красиво написане побажання та хімічна формула одного з гормонів, які відповідають за радість, задоволення та відчуття щастя. Учні зичили різні приємні речі, а між собою дискутували про те, що для кожного з них означає щастя. Вчителі ж отримали сюрприз: навмання діставали листівки та по черзі читали, яких саме приємностей варто очікувати в цьому році. А учні отримали чимало вражень та знань, адже формули запам’ятати та здійснити певні обчислення легше, коли урочисто пишеш їх і даруєш.
5. Квест різними куточками планети
Клас пані Наталії бере участь у різноманітних екологічних акціях, конкурсах. До Дня целюлозно-паперової промисловості учні влаштували інтерактивний екскурс «Як зберегти ліс» та дізнавалися, з чого роблять папір, а ще — що ж таке упаковка Tetra Pak (знак, який вони часто бачать на харчових продуктах). Виявилося, що вона на 75% складається з картону, який варто сортувати та повторно використовувати. Учні та навіть їхні родини збирали, сортували упаковки, а за чудові результати в підсумку отримали від видавництва «Ранок» (за сприяння екодіячки Анни Таранцової) перший в Україні вімельбух «Подорож до дивовижного світу тварин» (5 примірників подаровано в шкільну бібліотеку), що повністю зроблений з переробленого картону Tetra Pak.
На цьому не зупинилися, а провели ще квест за мотивами книги: кожна сторінка — станція, а отже новий куточок планети: прерії, пустеля, гори Анди, мангровий ліс тощо. На маршрутній карті, розробленій учителькою, необхідно було знаходити інформацію з хімії, яка стосується цієї місцевості. Приміром, про яку хімічну сполуку йдеться в наданому учням описі місцевості, якщо вона є будівельним матеріалом рифу та утворює черепашки молюсків-мешканців. Були й зашифровані на зупинках хімічні елементи, поняття з хімії тощо. У фіналі було змагання капітанів: від них вимагалася уважність щодо деталей вімельбуху.
6. ЕКО-пазломанія
Ще один екологічний проєкт — «Допоможи Чорному морю», оголошений за підтримки Fans of the Black Sea/Фани Чорного моря. Пляшки, кришки та іншу пластикову тару з маркуванням «2», яка забруднює водні простори, учні посортували та здали на повторне перероблення. Згодом долучилися до акцій «Чисті береги» та «Привітай з Днем народження Чорне море». Учні змонтували креативний відеоролик, де кожен казав по одному слову, а разом все складалося у привітання. За свої зусилля школярі отримали екологічні пазли з мешканцями Чорного моря (з того самого переробленого пластику) та плакати з інфографікою про море.
Згодом на занятті складали пазли та дискутували, чим можна замінити пластик у повсякденному житті (скажімо, бамбуковий посуд, торбинка з тканини, гумки з люфи тощо), чому вода в морі солона, що таке сірководень і яка його роль у Чорному морі, та багато іншого.
7. LEGO-конструювання
Хто сказав, що LEGO полюбляють лише в початковій школі? Семикласникам теж значно веселіше вивчати тему «Прості та складні сполуки», якщо всі формули можна викласти з конструктора. Завдання просте: учні дістають картку зі сполукою та її формулою. Наприклад: «Вуглекислий газ. Формула СО2». Певні елементи представлені кольоровими цеглинками конструктора: нітроген — червоними, оксиген — зеленими, гідроген — блакитними, карбон — жовтими тощо. Тому формулу вуглекислого газу як складної сполуки учень складає з одного атома карбону (С) та двох атомів оксигену (О), моделюючи молекулу із жовтої цеглинки та двох зелених. Але згодом можна перейти на «вищий рівень»: працювати з картками, на яких є завдання, але немає формули.
8. Wall-інсталяція та настінна артгалерея
Звичайнісінькі стіни класу можна перетворити на артгалерею чи зробити wall-інсталяцію. Учні пані Наталії спробували обидва варіанти, а сама педагогиня обстоює думку, що стіни класу завжди мають бути «живими». Наприклад, у 8-му класі робили STEAM-проєкт «Атомні моделі Бора» про будову атома та склад ядра. У ньому довелося інтегрувати знання з різних галузей: науки, мистецтва, технологій. Спочатку досліджували історію питання: етапи розвитку вчення про «найдрібнішу частинку». Зацікавили тлумачення моделі атома різних науковців — від кулі для боулінгу (Дж.Дальтон), кексу з родзинками (Дж.Томсон) до сучасних уявлень про атомну будову (Н.Бор).
Завдяки елементам доповненої реальності учні мали змогу роздивитися будову деяких атомів. А потім кожен самостійно творчо демонстрував будову атома одного з елементів (1-20) за допомогою підручних матеріалів. На паперових тарілках дратвою викладали необхідну кількість кіл (енергетичні рівні), на яких правильно розташовували «електрони» (кольорові помпони). Усі двадцять тарілок — готових атомних моделей розмістили на стіні класу, і ця виставка довго прикрашала кабінет хімії. А учні мали змогу бачити результати власної роботи.
Цього року стіни прикрашають лепбуки та інтерактивні конспекти — ціла артгалерея. У кожній книжечці, зробленій руками учнів, цікава інформація про один з хімічних елементів. До слова, ідею «Артбук однієї теми» вчителька взяла з курсу «Бери й Роби».
